Ухвала від 21.07.2021 по справі 910/3868/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

21.07.2021 Справа № 910/3868/21

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя: Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від боржника- не з'явилися

керуючий реструктуризацією- Кравченко Р.С.

від КП "Київтеплоенерго"- Кондзерський А.В.

від ТОВ "Київські енергетичні послуги"- Цуперяк І.В

від ТОВ "Гелексі Фінанс"- Дударенко А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття справи про неплатоспроможність було залишено без руху, встановлено заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення її недоліків, встановлено спосіб усунення недоліків заяви про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

05.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 18.03.2021, залучено до матеріалів справи належні докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 № 910/3868/21 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.05.2021.

19.05.2021 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Кравченка Р.С. про проведення засідання без його участі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено 28.05.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 66518 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 22.12.2020 № 1988). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 07.07.2021.

07.06.2021 до суду надійшло повідомлення по справі від Акціонерного товариства «ПУМБ».

09.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення по справі від Державної прикордонної служби України.

10.06.2021 до Господарського суду міста Києванадійшло повідомлення по справі від Ат "Таскомбанк".

Судом встановлено, що розгляд справи у попередньому засіданні, призначений на 07.07.2021, припадає на щорічну відпустку судді Мандичева Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 10.06.2021 розгляд справи у попередньому засіданні призначено на 21.07.2021.

11.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструткуризацією про продовження строку на розгляд кредиторських вимог

14.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від АТ "Укрсиббанк" щодо залишків коштів.

14.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від АТ "ОТП Банк" щодо рахунків боржника.

15.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 426,36грн.

16.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 21 972,95грн.

23.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 71 034,96грн.

23.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" з грошовими вимогами до боржника на суму 961 127,68грн.

30.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 9 185,52грн.

30.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "ОТП Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 26 569,24грн.

02.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Комунального підпримєства виконавчого органу Київради (Київської міської деравної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника на суму 12 280,24грн.

02.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Комунального підпримєства виконавчого органу Київради (Київської міської деравної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника на суму 12 280,24грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.06.2021, 17.06.2021, 29.06.2021 та 12.07.2021 вищевказані заяви з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгялду та призначено їх розгялд у попередньому засіданні на 21.07.2021.

13.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого рструктуризацією про результати розгляду вимог кредиторів.

16.07.2021 до Господарського суду міста Києва надішло клоподаття керуючого реструктуризацію про сплату основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією.

20.07.2021до Господарського суду міста Києва надійшло доповенення керуючого реструктуризацією до звіту про результати розгялу вимог кредиторів.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до суду з заявою про визнання кредитором боржника на суму 12 280,24 грн.

На обґрунтування своїх вимог КП «Київтеплоенерго» зазначило, що з 1 травня 2018 року постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого постачання гарячої води споживачам у м.Києві здійснює КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) від 24.06.2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами та Законом.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП "Київтеплоенерго" підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 02.04.2016 справа № 6-2951цс-15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону, п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунок вартості послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована (перелік розпоряджень додається).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-УІІІ "Про житлово- комунальні послуги", що у повному обсязі набув чинності з 01.05.2019, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, та не звільняється від оплати отриманих ним послуг до укладення відповідного договору.

На виконання вимог зазначеного вище законодавства КП "Київтеплоенерго" з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник є споживачем послуг у квартирі АДРЕСА_3 зазначеного житлового будинку, особистий рахунок № НОМЕР_2 .

Однак, ОСОБА_1 , всупереч вимогам законодавства у сфері надання комунальних послуг, не здійснював оплату отриманих послуг своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у Боржника виникла заборгованість за спожиті з 01.11.2019 по 31.05.2021 послуги у розмірі 7 256,96 грн., з яких: 4 043,67 грн. за послуги з централізованого опалення та 3 213,29 грн. за послуги з централізованого постачання гарячої води.

Зазначена заборгованість є несплаченою, що не спростовано і Боржником.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України КП "Київтеплоенерго" нараховано Боржнику 356,90 грн. інфляційної складової боргу та 126,38 грн. 3% річних з простроченої суми за період з 01.05.2018 по 31.05.2021.

Арбітражним керуючим відповідні вимоги КП "Київтеплоенерго" визнані у звіті керуючого реструктуризацією в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 7 740,24 грн. боргу, з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

Так, із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" вбачається, що у боржника існує заборгованість за спожиту електричну енергію по договору/особовому рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 3 886,36 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII до комунальних послуг, зокрема, відносяться послуги з постачання електричної енергії.

Згідно ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429,ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", яке створене в результаті здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, упродовж двох років з дня отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальної послуги на території м. Києва, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (правонаступник ПАТ "Київенерго").

При цьому універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим споживачам (фізичним особам, які використовують електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", на всій території України (п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У м. Києві єдиним постачальником універсальної послуги є ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ".

Таким чином, у зв'язку з реформою ринку електричної енергії та у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за спожиту електроенергію, починаючи з 01.01.2019, проводяться з компанією-постачальником - ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ".

У відповідності до п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах. Вищезазначений договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно п. 13 розділу 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою печення постачання електричної енергії споживачам.

Відтак, ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на умовах комерційної пропозиції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що опублікована на веб-сайті постачальника, шляхом фактичного споживання електричної енергії, та на підставі пред'явленого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру САС № НОМЕР_4 по АДРЕСА_2 .

Таким чином, ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" відкрито особовий рахунок побутового споживача електроенергії № НОМЕР_3 .

Згідно з пп. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів: комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно п. 4.12 ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції під час укладення відповідного договору).

Відповідно до пп. 1,2, 8 п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених д; говорів, а також звернутися до оператора системи розподілу стосовно відключення обмеження) електропостачання на об'єкт споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливих споживачів, визначених Кабінетом Міністрів України, та має право на застосування санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.

Оскільки свої зобов'язання за Договором Боржник виконував неналежним чином, за період з січня 2019 року по квітень 2020 року виникла заборгованість за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 3 886,36 грн. Сума заборгованості та показники лічильника електроенергії, відповідно до яких проведено розрахунок заборгованості, та застосований тариф відображені в особовій картці споживача.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 3 886,36 грн. боргу, з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00грн.

Акціонерне товариство «Таскомбанк»

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до суду з заявою про визнання його кредитором боржника на суму 21 972,95 грн.

Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 19.04.2017 між Банком та ОСОБА_1 , як клієнтом, укладено заяву-договір № 017/3483098-СК на відкриття поточного рахунку з використанням платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту).

Відповідно до умов вказаної заяви клієнт підписанням заяви-договору акцептує публічну пропозицію Банку, яка розміщена на веб-сайті: www.tascombank.com.ua, на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, і беззастережно приєднується до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, що відбулися протягом дії цієї заяви-договору).

У додатку 1 до заяви-договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили розмір ліміту кредитної лінії: від 1 000,00 грн. до 100 000,00 грн.; процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії під час дії пільгового періоду - 0,0001 %; процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії після закінчення дії пільгового періоду та за заборгованістю, на яку не розповсюджується пільговий період - 48 %.

Також у додатку 1 до заяви-договору встановлено, що строк дії кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується на такий же строк, окрім випадків: якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; направлення клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.

Проценти нараховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за основним боргом протягом всього строку користування кредитними коштами (лімітом кредитної лінії), починаючи з дня виникнення заборгованості за основним боргом (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за основним боргом (не включаючи цей день), виходячи з розрахунку по схемі «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Укладений між Банком та ОСОБА_1 заява-договір від 19.04.2017 № 017/3483098-СК на відкриття поточного рахунку з використанням платіжних засобів та оформлення платіжної картки за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , допускав прострочення виконання свого обов'язку щодо повернення суми запозичених коштів, у зв'язку з чим станом на 18.05.2021 заборгованість боржника по тілу кредиту становить 15 965,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом здійснено арифметичну перевірку розрахунку заборгованості по відсоткам та встановлено, що борг за відсотками, виходячи з процентної ставки 48 %, становить 6007,91 грн.

Отже, Акціонерне товариство "Таскомбанк" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 21 972,95 грн. з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 9 185,52 грн.

Свої вимоги обґрунтувало наступним.

ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяв від 30.01.2010, від 15.03.2013, від 24.12.2014, від 29.01.2019, від 11.02.2019 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, унаслідок чого Банком видано боржнику кредитні картки.

Відповідно до п. 2 2.1.1.1.1. Умов та Правил, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил. Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку є невід'ємною частиною цього Договору.. Перелік кредитних карток, на які Банк встановлює кредитні ліміти: Карта «Універсальна», карта «Універсальна Gold», Преміальні картки: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. Цей перелік може змінюватися та доповнюватися на розсуд Банку.

Згідно п.п. 2.1.1.2.1. Умов та Правил, Банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених Договором.

Тип кредиту - відновлювана кредитна лінія. Відновлювана кредитна лінія - вид кредиту, який передбачає можливість Клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії (п. 2.1.1.2.2. Умов та Правил).

Пунктом 2.1.1.2.3 Умов та Правил визначено, що мета кредиту - споживчі цілі.

Відповідно до п. 2.1.1.2.5. Умов та Правил загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані Клієнту на умовах цього Договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, та який за розміром не перевищує:

50 000 грн для карт «Універсальна»,

75 000 грн для карт «Універсальна голд»,

100 000 грн для Преміальної картки Platinum,

200 000 грн для Преміальної картки World Black Edition,

400 000 грн для Преміальної картки World Elite,

800 000 грн для Преміальної картки Infinite,

300 000 грн для Преміальної картки VISA Signature.

Згідно п. 2.1.1.5.1. Умов та Правил, клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 цього Договору.

В силу п. 2.1.1.3.1 Умов та Правил, сторони на підставі ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату процентів за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором.

Як зазначив Банк у заяві кредитора, станом на 19.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за договором кредиту картка «Універсальна» становила 9 185,52 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт надання АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується банківською випискою з рахунку боржника № НОМЕР_5 за період з 26.05.2000 по 09.06.2021.

Водночас, матеріали справи не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 185,52 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" кредитором боржника на суму 9 185,52 грн. з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Акціонерне товариство «ОТП Банк»

Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до суду про визнання його кредитором боржника на суму 26 569,24 грн.

Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 11.11.2014 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (публічний) шляхом підписання заяви-анкети № 001/022093/14 про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк».

На підставі вказаної заяви Банк відкрив боржнику картковий рахунок та видав кредитну картку типу MasterCard, що підтверджується розпискою про отримання картки та ознайомлення з правилами користування карткою та діючими тарифами.

Як зазначив Банк у заяві кредитора, станом на 22.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за договором кредиту становила 26 569,24 грн., з яких: 9 506,45 грн. - тіло кредиту, 1 540,00 грн. - плата за обслуговування рахунку, 532,00 грн. - списання за смс-інформування, 14 840,79 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 150,00 грн. - штраф.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 допускав прострочення виконання свого обов'язку щодо повернення суми запозичених коштів.

Разом із цим, як вбачається з наданого Банком розрахунку, останнім здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами та плати за обслуговування рахунку до 22.06.2021 включно.

У той же час, суд зазначає, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2021. Одночасно, тією ж ухвалою про відкриття провадження по справі вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, під яким розуміється зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію. Ухвала про відкриття провадження є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Частиною 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;

3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;

4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;

5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.

Отже, вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк", нараховані за період з 19.05.2021 по 22.06.2021 суперечать вимогам ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, Акціонерне товариство "ОТП Банк" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 25 983,48 грн., з яких: 23 781,48 грн. - вимоги другої черги задоволення, 2 202,00 грн. - вимоги третьої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

В решті вимог на суму 585,76 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду із заявою про визнання кредитором боржника на суму 71 034,96 грн.

На обґрунтування заявлених вимог Банк зазначив, що 28.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання кредиту та підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001183041501.

За умовами заяви ОСОБА_1 беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування.

Відповідно до меморіального ордеру NTR.32296072.39102.8810 від 28.11.2018 Банк належним чином виконав умови договору та надав боржнику кредит у розмірі 19 956,21 грн.

За умовами заяви строком користування кредитними коштами становить 36 місяців з відповідним графіком платежів, розмір процентної ставки - 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,99 %, реальна процентна ставка - 48,9726 %.

Як зазначає Банк у своєї заяві кредитора, боржник за кредитним договором від 28.11.2018 заборгував станом на 18.05.2021 (включно) 13 552,88 грн., з яких: 9 581,16 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 0,42 грн. - заборгованість за відсотками, 3 971,30 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до пункту 5.2. договору комплексного банківського обслуговування, затвердженого рішенням Правління ПАТ «ПУМБ», протокол від 06.03.2018 № 694, споживчий кредит надається шляхом перерахування Банком суми Споживчого кредиту відповідно до зазначених Клієнтом в Заяві на приєднання до Договору реквізитів/ призначення або шляхом видачі через касу Банку. Сторони погоджуються, що зобов'язання Банку надати Споживчий кредит виникає виключно після звернення Клієнта щодо надання йому Споживчого кредиту та наданні Клієнтом всіх передбачених чинним законодавством документів (інформації, відомостей), в тому числі, але не виключно, для оцінки фінансового стану Клієнта та кредитоспроможності, для проведення ідентифікації/ верифікації Клієнта, а також після прийняття Банком відповідного рішення і виключно у випадку, якщо надання Клієнту Споживчого кредиту не суперечить встановленим чинним законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам (обмеженням).

Датою надання Споживчого кредиту є дата списання коштів у сумі Споживчого кредиту з позичкового рахунку, який відкривається Банком для обліку операції з надання Клієнту Споживчого кредиту. Сума Споживчого кредиту, строк користування Споживчим кредитом, цільове призначення, розмір процентів за користування Споживчим кредитом та комісій (за умови обрання Клієнтом умов надання Споживчого кредиту з комісією), періоди сплати платежів визначаються Сторонами в Заяві на приєднання до Договору (пункти 5.4, 5.5 договору).

Згідно пункту 5.6 договору повернення Споживчого кредиту та сплата процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій здійснюється за звичайною (зменшувальними платежами) або ануїтетною (рівними платежами) схемою. Схема повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій зазначається в Заяві на приєднання до Договору. Строк/ терміни повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій з зазначенням розміру щомісячного платежу встановлюються у графіку платежів, що викладений у Заяві на приєднання до Договору (далі за текстом цієї частини Розділу II - «Графік платежів»),

Відповідно до пункту 5.7 договору проценти за користування Споживчим кредитом та комісії встановлюються у фіксованому розмірі і підлягають сплаті Клієнтом по день фактичного повного повернення заборгованості за Споживчим кредитом (не враховуючи цей день).

Судом здійснено перевірку заявлених Банком за кредитним договором від 28.11.2018 сум, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред'явлених до боржника вимог у розмірі 13 552,88 грн., з яких: 9 581,16 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 0,42 грн. - заборгованість за відсотками, 3 971,30 грн. - заборгованість за комісією.

Також, 11.06.2019 ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001331560201, на підставі якої боржнику відкрито поточний рахунок у гривнях НОМЕР_6 у гривнях і надана кредитна картка.

Відповідно до умов заяви від 11.06.2019 боржник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті: pumb.ua в певному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування.

Так, боржнику встановлено кредитний ліміт (ліміт овердрафту) у розмірі 20 000,00 грн.; розрахунковий день - 30 число місяця; платіжна дата - 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту встановлюється в залежності від типу кредитної картки; реальна річна процентна ставка складає 47,88 %.

Згідно заяви Банку сума грошових вимог до ОСОБА_1 за заявою від 11.06.2019 станом на 18.05.2021 (включно) складає 33 519,70 грн., з яких: 9 494,39 грн. заборгованість за сумою кредиту, 24 025,31 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно пункту 2.1.2, 2.2.2 договору Банк, у разі Акцепту Клієнтом Публічної пропозиції на укладення Договору, зобов'язується надавати Клієнту визначені Договором послуги, а Клієнт зобов'язується їх оплатити в розмірах і порядку, передбачених Договором і Тарифами. Дата набрання чинності договору комплексного банківського обслуговування визначається Заявою на приєднання до Договору.

Пунктом 4.1.2 договору встановлено, що умови кредитування за Овердрафтом, а саме: розміри Кредитних лімітів, процентні ставки за користування кредитними коштами за Овердрафтом і комісії по Овердрафту, а також графік платежів, розрахунок сукупної вартості Овердрафту та реальної процентної ставки за користування Овердрафтом визначені в «Умовах надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту» (Додаток №2 до Договору), якщо Сторони не домовились про інші розміри процентної ставки за користування кредитними коштами і комісії по Овердрафту шляхом визначення їх розміру у відповідній Заяві на приєднання до Договору.

Відповідно до пункту 4.1.6 договору проценти за користування кредитними коштами нараховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за Основним боргом/сумою простроченої заборгованості протягом всього строку користування кредитними коштами, починаючи з дня виникнення такої заборгованості (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за Основним боргом/простроченої заборгованості (не включаючи цей день), виходячи з розрахунку 360 (триста шістдесят) днів у році.

За перерахунком суду, вимоги Банку за кредитним договором від 11.06.2019 підлягають визнанню в розмірі 33 519,70 грн., з яких: 9 494,39 грн. заборгованість за сумою кредиту, 24 025,31 грн. заборгованість за відсотками.

Також, ОСОБА_1 03.10.2019 підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001419686901, за якою прийняв Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування.

У свою чергу, Банк виконав умови договору та надав боржнику кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.38009469.1338798.8810 від 04.10.2019.

Банк у заяві про визнання кредитних вимог зауважив, що станом на 18.05.2021 включно розмір заборгованості боржника за договором від 03.10.2019 становить 23 962,38 грн., з якої: 15 981,54 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 0,84 грн. заборгованість за відсотками, 7 980,00 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до пункту 5.4. договору комплексного банківського обслуговування, затвердженого рішенням Правління ПАТ«ПУМБ», протокол № 760 від 11.06.2019 (частина 5. Умови надання Споживчого кредиту), датою надання Споживчого кредиту є дата списання коштів у сумі Споживчого кредиту з позичкового рахунку, який відкривається Банком для обліку операції з надання Клієнту Споживчого кредиту.

Згідно пункту 5.5 договору сума Споживчого кредиту, строк користування Споживчим кредитом, цільове призначення, розмір процентів за користування Споживчим кредитом та комісій (за умови обрання Клієнтом умов надання Споживчого кредиту з комісією), періоди сплати платежів визначаються Сторонами в Заяві на приєднання до Договору.

За умовами пункту 5.6 договору повернення Споживчого кредиту та сплата процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій здійснюється за звичайною (зменшувальними платежами) або ануїтетною (рівними платежами) схемою. Схема повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій зазначається в Заяві на приєднання до Договору. Строк/ терміни повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом/ комісій з зазначенням розміру щомісячного платежу встановлюються у графіку платежів, що викладений у Заяві на приєднання до Договору (далі за текстом цієї частини Розділу II - «Графік платежів»).

Відповідно до пункту 5.7 договору проценти за користування Споживчим кредитом та комісії встановлюються у фіксованому розмірі і підлягають сплаті Клієнтом по день фактичного повного повернення заборгованості за Споживчим кредитом (не враховуючи цей день).

Таким чином, за перерахунком суду, заборгованість боржника за кредитним договором від 03.10.2019 підлягає визнанню в заявленому Банком розмірі 23 962,38 грн., з якої: 15 981,54 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 0,84 грн. заборгованість за відсотками, 7 980,00 грн. - заборгованість за комісією.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ураховуючи викладене, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 71 034,96 грн., з яких: 59 083,66 грн. - вимоги другої черги задоволення, 11 951,30 грн. - вимоги третьої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс»

Так, із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» слідує, що у боржника існує заборгованість у розмірі 961 127,68 грн.

Відповідно до поданої заяви, 12.04.2019 між ТОВ «Гелексі Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір №12-04-19-01-К надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах якого кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в сумі 150 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 42 відсотки річних та інші нараховані суми на умовах та в строки, встановлених цим договором. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до пункту 1.5 договору кредит надається строком на дванадцять місяців від дня отримання позичальником кредиту, тобто з 12.04.2019 по 11.04.2020.

За умовами п. 1.8.1. договору реальна річна процента ставка складає 51,1 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 151,1 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 226 650,00 грн.; вартість послуг кредитного посередника 13 650,00 грн., вартість послуг за вчинення нотаріальних дій 6 350,00 грн.

Згідно положень п. 2.1.1. договору кредитодавець має право: 4) вимагати від Позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій в разі їх наявності в повному обсязі та виконання усіх інших зобов'язань передбачених цим Договором в порядку та випадках передбачених цим Договором; 6) у разі несплати Позичальником суми Кредиту та нарахованих процентів в строки, передбачені цим Договором, Кредитодавець має право на звернення стягнення на заставлене майно, або примусове списання суми заборгованості з поточного чи інших рахунків Позичальника відповідно до законодавства, а також звернутись до третіх осіб (гаранта або поручителя) з вимогою виконати обов'язки Позичальника за цим Договором.

У відповідності до п. 2.2.2. договору позичальник зобов'язаний, зокрема, погашати кредит та сплачувати проценти, штрафні санкції та інші платежі за їх наявності в порядку визначеному цим Договором (2); у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту - сплатити нараховані проценти за користування кредитом та пеню за неналежне виконання зобов'язань виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення, а також відшкодувати Кредитодавцю понесені останнім витрати, пов'язані з поверненням заборгованості Позичальника (6); у випадку закінчення строку на який надано кредит, зазначеного в п. 1.5 даного Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом нараховані відповідно до п.7.1 Договору за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом до дня повного погашення заборгованості (7).

Пункт 7.1. договору передбачає, що сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення Позичальником графіку розрахунків, а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за Договором автоматично визнається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком відсотки за користування кредитом нараховуються в розмірі 720 відсотків річних за користування кредитом.

ТОВ «Гелексі Фінанс» свої зобов'язання за договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К виконало належним чином, перерахувавши на рахунок боржника грошові кошти в розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 609 від 12.04.2019.

Також за дорученням боржника 12.04.2019 ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахувало 13 650,00 грн. на рахунок ФОП Белих Ю.Ю., що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 12.04.2019, та 6350,00 грн. ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 649 від 24.04.2019.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К між сторонами укладено 12.04.2019 іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_4 , що складається з 2 (двох) житлової кімнати, загальною площею 77 кв. м, жилою площею 38,60 кв. м.

Відповідно до п 1.1. іпотечного договору останній забезпечує виконання іпотекодавця зобов'язання, що випливає з укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем договору №12-04-19-01-К надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 12 квітня 2019 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (надалі - основне зобов'язання).

У пункті 1.3. іпотечного договору визначена заставна вартість предмета іпотеки, що є договірною, і погоджується сторонами в розмірі 700 000,00 грн.

До вказаного іпотечного договору сторонами вносилися зміни відповідно до змін до договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Так, 03.07.2019 на підставі письмової заяви № 831 ОСОБА_1 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К, за якою збільшено суму кредиту на 170 000,00 грн., загальна сума неповернутої позики складає 319 911,55 грн.

Згідно платіжного доручення від 03.07.2019 № 996 ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахувало боржнику кредитні кошти в розмірі 150 000,00 грн., 04.07.2019 - 3 400,00 грн. ОСОБА_2 , 16 600,00 грн. - ФОП Белих Ю.Ю., що підтверджується платіжними дорученнями № 998 від 04.07.2019 та № 997 від 04.07.2019 відповідно.

У подальшому, 28.04.2020 боржник звернуся до ТОВ «Гелексі Фінанс» з письмовою заявою № 2579 щодо збільшення суму кредиту на 15 000,00 грн.

Відтак, між сторонами укладено договір № 2 про внесення змін та доповнень до договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К щодо надання 15 000,00 грн., загальна сума неповернутої позики складає 334 846,42 грн., проценти за користування кредитом - 54% річних з 29.04.2020, строк повернення - до 11.04.2021 року.

Додаткові кредитні кошти у сумі 12 000,00 грн. надані ТОВ «Гелексі Фінанс» боржнику готівкою у касі на підставі заяви № 2580 від 28.04.2020, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.04.2020.

Також за дорученням боржника ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахував 3000,00 грн. ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 778 від 28 04.2020.

Надалі, 17.09.2020 боржник звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» з письмовою заявою № 3551, в якій просив збільшити суму кредиту на 118 400,08 грн.

У зв'язку з цим, між сторонами укладено договір від 17.09.2020 № 3 про внесення змін та доповнень до Договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К, відповідно до якого загальна сума неповернутої позики складає 423 554,06 грн., проценти за користування кредитом - 66 % річних з 18.09.2020, строк повернення - до 11.04.2021 року.

Відповідно до видаткових касових ордерів ТОВ «Гелексі Фінанс» надало боржнику готівкою кредитні кошти в розмірі 34 860,08 грн. 17.09.2020 та 33 540,00 грн. 18.09.2020.

Надалі, ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахувало боржнику кредитні кошти у сумі 50 000,00 грн. на підставі заяви боржника № 2108 від 17.09.2020.

На виконання умов договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К боржник сплатив ТОВ «Гелексі Фінанс» частину кредиту та відсотків за користування позикою, а саме 07.05.2019 року 50,00 грн.; 07.05.2019 року 5 237,15 грн.; 11.06.2019 року 5 300,00 грн. 09.07.2019 року 8 000,00грн.; 07.08.2019 року 12 800,00 грн.; 11.09.2019 року 12 800,00 грн.; 09.10.2019 року 12 800,00 грн.; 11.11.2019 року 12 800 грн.; 11.12.2019 року 12 800 грн.; 10.01.2020 року 12 800,00 грн.; 12.02.2020 року 12 800грн.; 12.03.2020 року 12 800 грн.; 15.04.2020 року 12 800,00 грн.; 13.05.2020 року 13950 грн.; 12.06.2020 року 15 100,00 грн.;13.07.2020 року 15 100 грн.; 12.08.2020 року 15 100грн.; 17.09.2020 року 15 060,08 грн.

01.04.2021 ТОВ «Гелексі Фінанс» направило боржнику повідомлення №1144, відповідно до якого в разі якщо станом на 11.04.2021 (закінчення строку кредитування) боржником не буде погашено суму кредиту та нараховані відсотки, або не вирішено питання з приводу реструктуризації або пролонгації договору, то з 12.04.2021 боржнику буде нараховуватись 720% річних відсотків за неправомірне користування кредитом згідно п. 7.1 Договору 12-04-19-01-К надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Посилаючись на те, що боржник порушив строки повернення кредиту та процентів, що встановлені договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К, ТОВ «Гелексі Фінанс» просило визнати грошові вимоги, що станом на 16.06.2021 становлять 961 127,68 грн., з яких: 453 068,62 грн. - заборгованість за кредитом, 172 788,28 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 335 270,78 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 допустив прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, у зв'язку з чим станом на 18.05.2021 заборгованість боржника становить 961 127,68 грн., з яких: 453 068,62 грн. - заборгованість за кредитом, 172 788,28 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

Водночас, щодо нарахованих процентів за неправомірне користування кредитом у сумі 335 270,78 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (про дострокове повернення кредиту). В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 провадження № 14-10цс-18, від 04.07.2018 провадження №14-154цс18 та від 31.10.2018 провадження № 14-318цс18.

Тобто, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість, наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що строк кредитування за договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К становив до 11.04.2021 включно. Таким чином, після вказаної дати право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Разом із цим, у заяві кредитора ТОВ «Гелексі Фінанс» наголошувало на тому, що після закінчення строку кредитування, тобто з 12.04.2021, нарахуванню підлягають 720 % річних згідно пункту 7.1 договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К за неправомірне користування кредитом, що охоплюються положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, як слідує з умов пункту 7.1 договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К, останній передбачає нарахування 720 відсотків річних за користування кредитом протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком, що визнається таким у випадку порушення позичальником графіку розрахунків, а саме: з наступного дня після ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків.

Таким чином, суд вважає помилковим посилання кредитора на можливість нарахування 720 % річних на суму боргу за кредитом, як проценти за неправомірне користування кредитом після закінчення встановленого строку кредитування.

Виходячи зі змісту пункту 7.1 договору від 12.04.2019 №12-04-19-01-К, відповідний розмір відсотків сплачується за користування кредитом протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком в межах строку кредитування відповідно до графіку, а не за неправомірне користування кредитом.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у визнанні нарахованих ТОВ «Гелексі Фінанс» 720 % річних за період з 12.04.2021 по 18.05.2021 у сумі 335 270,78 грн.

Разом з тим, як зазначено вище, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладено 12.04.2019 іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_4 , що складається з 2 (двох) житлової кімнати, загальною площею 77 кв. м, жилою площею 38,60 кв. м.

За згодою сторін у пункті 1.3. іпотечного договору предмет іпотеки оцінено в розмірі 700 000,00 грн.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судом встановлено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К становить 625 856,90 грн., з яких: 453 068,62 грн. - заборгованість за кредитом, 172 788,28 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

У той же час, вартість предмету іпотеки визначена сторонами в іпотечному договорі в розмірі 700 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Оскільки вартість предмету іпотеки становить 700 000,00 грн., то з урахуванням приписів ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги ТОВ «Гелексі Фінанс» є забезпеченими в частині вартості предмета застави.

Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 905/2028/18 від 17.06.2020 року.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідні вимоги за договором від 12.04.2019 №12-04-19-01-К надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту є забезпеченими на загальну суму боргу 625 856,90 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» кредитором боржника на суму 625 856,90 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

В решті вимог на суму 335 270,78 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Також суд дійшов висновку відмовити у визнанні судових витрат кредитора на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. з огляду на наступне.

У заяві кредитора останній посилається на те, що очікує понести під час розгляду справи в суді першої інстанції судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму близько 30 000,00 грн., докази понесення яких буде подано в порядку частини 8 статті 128 ГПК України.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Частини 1-3 статті 124 ГПК України передбачають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, до поданої заяви кредитора останнім не долучено жодних доказів визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Суд наголошує на тому, що положення статей 126, 129 ГПК України прямо передбачають як передумову для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката надання відповідних доказів, а саме: договори, рахунки, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тощо.

Ураховуючи не підтвердження заявником обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, правові підстави для покладення на боржника судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн. відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/3868/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами на суму 12 280,24 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 7 740,24 грн. - вимоги другої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з грошовими вимогами на суму 8 426,36 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 886,36 грн. - вимоги другої черги;

- Акціонерне товариство "Таскомбанк" з грошовими вимогами на суму 26 512,95 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 21 972,95 грн. - вимоги другої черги;

- Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з грошовими вимогами на суму 13 725,52 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 9 185,52 грн. - вимоги другої черги;

- Акціонерне товариство "ОТП Банк" з грошовими вимогами на суму 30 523,48 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 23 781,48 грн. - вимоги другої черги, 2 202,00 грн. - вимоги третьої черги;

- Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» з грошовими вимогами на суму 75 574,96 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 59 083,66 грн. - вимоги другої черги, 11 951,30 грн. - вимоги третьої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» з грошовими вимогами на суму 630 396,90 грн., з яких: 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 625 856,90 грн. - вимоги, що забезпечені заставою фізичної особи.

2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 04.08.2021.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 21.08.2021 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 06.09.2021 о 11:10Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5.

6. Відмовити Акціонерному товариству "ОТП Банк" у визнанні кредитором на суму 585,76 грн.

7. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у визнанні кредитором на суму 335 270,78грн.

8. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у визнанні судових витрат кредитора на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00грн.

9. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 22.07.2021

Суддя Д.В. Мандичев

Попередній документ
98519918
Наступний документ
98519920
Інформація про рішення:
№ рішення: 98519919
№ справи: 910/3868/21
Дата рішення: 21.07.2021
Дата публікації: 26.07.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.01.2022)
Дата надходження: 14.01.2022
Предмет позову: неплатоспроможність
Розклад засідань:
07.07.2021 11:40 Господарський суд міста Києва
28.09.2021 13:45 Північний апеляційний господарський суд
15.12.2021 11:10 Господарський суд міста Києва
23.03.2022 10:00 Північний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЕРХОВЕЦЬ А А
КОПИТОВА О С
суддя-доповідач:
ВЕРХОВЕЦЬ А А
КОПИТОВА О С
МАНДИЧЕВ Д В
МАНДИЧЕВ Д В
відповідач (боржник):
Сацюк Сергій Володимирович
заявник:
АК Кравченко Р.М.
АК Кравченко Роман Сергійович
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛЕКСІ ФІНАНС"
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛЕКСІ ФІНАНС"
кредитор:
Акціонерне товариство "ОТП Банк"
Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк"
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"
Акціонерне товариство "Таскомбанк"
Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК"
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛЕКСІ ФІНАНС"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛЕКСІ ФІНАНС"
суддя-учасник колегії:
ГРЕК Б М
ОСТАПЕНКО О М
ПОЛЯКОВ Б М
СОТНІКОВ С В