ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2021Справа № 910/17515/19
Головуючий суддя - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 6, кабінет 13; ідентифікаційний код: 39346430)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 3/13; ідентифікаційний код: 38705558)
Про повернення суми попередньої оплати у розмірі 552 700,80 грн.
За участі представників сторін:
Від позивача ОСОБА_1, самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
Від відповідача Тараскіна К.О., адвокат, ордер № 1045409.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клер Транс" (далі-відповідач) про повернення суми попередньої оплати у розмірі 552700,80 грн.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару (панелі перекриття багатопустотні у загальній кількості 122 штуки) у спрощений спосіб, шляхом направлення рахунку-фактури № СФ-0000043 від 13.07.2018.
На виконання домовленостей на підставі виставленого рахунку, позивач оплатив зазначений товар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 746 від 13.07.2018. Проте, відповідач не здійснив поставку товару. Позивач направив вимогу-претензію відповідачу поставити товар до 12.08.2019. Відповідач лист-вимогу отримав, проте жодної відповіді не надав, товар не поставив. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 552 700, 80 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 17.12.2020 року, ухвалою Господарського суд м. Києва від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/17515/19 призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
03.02.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідач повністю виконав всі зобов'язання з поставки товарів за договором поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018 та договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №25/06-1 від 25.06.2018. Факт поставки та надання послуг з перевезення вантажів підтверджується оформленими між сторонами документами - видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом приймання-передачі послуг. У прохальній частині відзиву відповідач просить поновити строк на подання відзиву по справі №910/17515/19.
07.02.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, поданий для введення суду в оману та ще й із застосуванням підроблених документів (доказів). Між позивачем та відповідачем ніколи не укладалося письмового договору поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018, а доданий до відзиву документ є підробкою. Позивач не отримував жодного товару від відповідача, а всі додані у відзиві видаткові накладні є підробками. Позивач не підписував акт звіряння, який надано представником відповідача до відзиву. Цей документ є також підробкою. Позивач просить розглядати справу №910/17515/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Додатками до відповіді на відзив є клопотання б/н від 04.02.202 про витребування оригіналів письмових доказів, в якому позивач зазначає, що після ознайомлення з відзивом відповідача у справі було виявлено ряд документів, які відсутні у позивача, але які мають ознаки підпису і відтиску печатки позивача з ознаками їх підроблення.
Ухвалою від 24.02.2020 Суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву у справі № 910/17515/19. Клопотання позивача № б/н від 04.02.2020 про витребування оригіналів письмових доказів задовольнив та витребував у відповідача оригінали документів у строк до 17.03.2020, розгляд справи № 910/17515/19 ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, підготовче судове засідання у справі ухвалив призначив на 17.03.2020.
В судовому засіданні 17.03.2020 Суд оглянув оригінали витребуваних у відповідача документів. Представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для підготування клопотання про призначення у справі технічної експертизи. Суд за клопотанням сторін оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 19.03.2020.
19.03.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документів.
19.03.2020 в судове засідання з'явився представник позивача - адвокат Ладигін С.С. та засновник (підписант) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" - ОСОБА_1, який був директором на момент підписання спірних документів.
19.03.2020 Суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача та призначення у справі № 910/17515/19 комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи документів, проведення якої доручив Київському науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи поставив визначені в ухвалі питання.
Крім того, Суд витребував у позивача вільні зразки, а саме зразки підпису ОСОБА_1 (засновника та підписанта товариства, який виконував обов'язки директора) та документи, на яких містяться підпис даної особи за той період, коли були підписані спірні документи, а саме за 2018 рік, а також вільні зразки відтисків печаток, зокрема, які містяться на документах за 2018 рік.Дані документи Суд зобов'язав надати до суду супровідним листом, та зазначити, в яких документах містяться вільні зразки підпису та печаток та на якій сторінці.
Відповідача було зобов'язано надати: оригінал договору поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; специфікації №11/07/18-1; видаткової накладної №РН-0000010 від 16.07.2018; видаткової накладної №РН-0000011 від 17.07.2018; видаткової накладної №РН-0000012 від 19.07.2018; видаткової накладної №РН-0000013 від 23.07.2018; видаткової накладної №РН-0000014 від 24.07.2018; Акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018.
Витрати по проведенню експертизи Суд поклав на позивача та зобов'язав при надходженні від експертної установи рахунку на оплату, здійснити оплату вартості експертизи.
06.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" надійшли документи на виконання вимог ухвали від 19.03.2020, а саме документи за 2018 рік з вільними зразками підпису ОСОБА_1 та відтисками печатки.
23.04.2020 супровідним листом Вих. № 01-1650/20 від 21.04.2020 матеріали справи №910/17515/19 були направлені Київському науково - дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи.
12.05.2020 від експерта Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом з супровідним листом № 19/111/17-3/22851 від 05.05.2020 надійшло клопотання № 17-3/740 від 04.05.2020, в якому експерт зазначив, що ознайомившись із наданими для дослідження матеріалами та у зв'язку з відсутністю оригіналів досліджуваних документів експерт просить надати: оригінал договору поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018; оригінал специфікації № 11/07/18-1; оригінали видаткових накладних № РН-0000010 від 16.07.2018, видаткової накладної № РН-0000011 від 17.07.2018, видаткової накладної № РН-0000012 від 19.07.2018, видаткової накладної № РН-0000013 від 23.07.2018; видаткової накладної № РН-0000014 від 24.07.2018; оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.07.2018- 31.07.2018.
Крім того, експерт у зв'язку з відсутністю достатньої кількості порівняльного матеріалу, просить надати: вільні зразки підпису ОСОБА_1 та експериментальних зразків рукописного запису ОСОБА_1 не менше ніж на 15 документах.
Також експерт просив уточнити дані щодо Прізвища ім'я по батькові фігуранта в акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.07.2018-31.07.2018, стосовно якого ставиться запитання. В ухвалі про призначення експертизи, запитання поставлене стосовно фігуранта ОСОБА_1 , а в акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.07.2018-31.07.2018, зазначений фігурант ОСОБА_2
21.05.2020 Суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі №910/17515/19 та призначення підготовчого судового засідання на 23.06.2020. Клопотання судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 17-3/740 від 04.05.2020 задовольнив, витребував у позивача вільні зразки підпису ОСОБА_1 (засновника та підписанта товариства, який виконував обов'язки директора) не менше ніж на 15 документах (по змозі). Дані документи зобов'язав направити до суду супровідним листом, із зазначенням переліку та реквізитів таких документів в строк до 22.06.2020, зобов'язав позивача забезпечити явку в судове засідання ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків його підпису.
Повторно зобов'язав відповідача надати суду супровідним листом оригінал: договору поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; специфікації №11/07/18-1; видаткової накладної №РН-0000010 від 16.07.2018; видаткової накладної № РН-0000011 від 17.07.2018; видаткової накладної №РН-0000012 від 19.07.2018; видаткової накладної №РН-0000013 від 23.07.2018; видаткової накладної №РН-0000014 від 24.07.2018; Акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018.
Крім того, 21.05.2020 Суд направив лист на адресу експертної установи, яким повідомив, що у зв'язку з необхідністю належного розгляду клопотання експерта, відібрання експериментальних зразків підпису та належного формування справи з урахуванням нових зібраних доказів за клопотанням експерта, необхідно повернути матеріали справи №910/17515/19 на адресу Господарського суду міста Києва.
22.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимоги ухвали суду від 21.05.2020.
22.06.2020 від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернулися матеріали справи.
В судовому засіданні 23.06.2020 Суд здійснив відібрання експериментальних зразків підписів ОСОБА_1 на 10-ти аркушах, оскільки в матеріалах справи містяться зразки підпису даної особи на 5-ти аркушах (відібрані у судовому засіданні 19.03.2020). Крім того, відповідач безпосередньо в судовому засіданні 23.06.2020 надав витребувані ухвалою суду від 21.05.2020 оригінали документів.
23.06.2020 Суд зупинив провадження у справі на час проведення технічної експертизи, призначеної у справі та ухвалив зібрані матеріали направити до експертної установи.
20.08.2020 матеріали справи були направлені до експертної установи.
21.09.2020 від експертної установи надійшов лист від 15.09.2020 вих. № 19/111/17-3/49363 "Про повернення матеріалів справи".
Супровідним листом від 12.10.2020 Суд повторно направив матеріали справи № 910/17515/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клер Транс" про повернення суми попередньої оплати у розмірі 552 700, 80 грн Київському науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України.
23.11.2020 від експертної установи надійшло клопотання експерта, в якому судовий експерт порушує перед судом клопотання про збирання матеріалів для проведення експертизи. 03.12.2020 суд поновив провадження у справі, клопотання судового експерта задовольнив частково, зазначив аркуші справи на яких знаходять зразки, відмовив в задоволенні іншої частини клопотання та зупинив провадження у справі, про що постановив відповідну ухвалу.
23.12.2020 матеріали справи були направлені до експертної установи для подальшого проведення експертизи.
19.01.2021 через відділ канцелярії суду від експертної установи надійшло клопотання експерта, в якому судовий експерт порушує перед судом клопотання про надання вільних зразків відбитку печатки «Україна*Товариство з обмеженою відповідальністю*Київ* «СПЕЦТЕХРЕСУРС» ідентифікаційний код 39346430», нанесених у документах за період з червня по серпень 2018 року по 5-10 документів за кожен день.
Крім того, експерт просив внести уточнення до ПІБ фігуранта в акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.07.2018 - 31.07.2018, стосовно якого ставиться запитання.
Також експерт просив надати перелік та реквізити усіх документів із вільними та експериментальними зразками підписів та почерку, які будуть надані, або посилання на такі переліки, їх кількість, та розмежування, оскільки, згідно чинного законодавства експерт не має права самостійно збирати порівняльні зразки, вибирати які саме зразки будуть використовуватися ним для проведення порівняльного дослідження.
20.01.2021 суд поновив провадження у справі, клопотання судового експерта задовольнив частково, зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" надати в матеріали справи оригінали документів за період з червня по серпень 2018 року по 5-10 документів за кожен день, які б містили вільні зразки відбитку печатки «Україна*Товариство з обмеженою відповідальністю*Київ* «СПЕЦТЕХРЕСУРС» ідентифікаційний код 39346430». В іншій частині клопотання судового експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 13.01.2021 вих. № СЕ-19/111-21/113-ТД залишив без розгляду, з огляду на те, що ухвалою від 03.12.2020 суд вирішив клопотання експерта у відповідній частині та відмовив в його задоволенні.
25.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов лист експертної установи про неможливість проведення експертизи.
19.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов лист від експертної установи про направлення розрахунку вартості проведення експертизи.
23.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про продовження строків на надання документів для експертизи відповідно до ухвали суду від 20.01.2021, а також повідомлення про виконання ухвали суду від 20.01.2021 з додатками.
03.03.2021 Господарський суд міста Києва супровідним листом скерував зібрані за клопотанням експерта додаткові матеріали справи разом зі справою №910/17515/19 до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
30.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів разом з матеріалами справи №910/17515/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі № 910/17515/19 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі на 20.05.2021.
В судовому засіданні 20.05.2021 року позивач просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з висновком експерта, відповідач в судове засідання не прибув, уповноваженого представника не направив. Суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 22.06.2021 року, про що повідомив позивача - під розписку, а відповідача - шляхом направлення ухвали-виклику.
18.06.2021 позивач подав відгук на висновок експерта, в якому зазначив, що експерт повністю підтвердив твердження позивача про застосування відповідачем підроблених документів та те, що між сторони не укладалися письмові договори. Подав клопотання про відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
В судовому засіданні 22.06.2021, в якому були присутні представники сторін суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021 року.
08.07.2021 відповідач подав клопотання про призначення додаткової експертизи, мотивуючи це тим, що експерт не відповів на усі поставлені йому питання, зокрема, чи нанесено відтиск печатки в договорі поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; специфікації №11/07/18-1; видаткової накладної №РН-0000010 від 16.07.2018; видаткової накладної № РН-0000011 від 17.07.2018; видаткової накладної №РН-0000012 від 19.07.2018; видаткової накладної №РН-0000013 від 23.07.2018; видаткової накладної №РН-0000014 від 24.07.2018, Акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, відтак відповідач просить призначити додаткову експертизу для виявлення:
чи нанесено відтиск печатки в наданих документах однією і тією печаткою? чи нанесений відтиск печатки у той час, яким датовані документи?
Суд, оцінивши подане відповідачем клопотання про призначення додаткової експертизи, відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того, як встановлено положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства України наявність чи відсутність відтиску печатки підприємства на первинному документі є правом, а не обов'язком сторін, а відтак інформація стосовно того чи нанесений відтиск однією і тією ж печаткою жодним чином не вплине на розгляд справи по суті, а тому суд не вбачає підстав для призначення додаткової експертизи.
У судовому засіданні 13.07.2021 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та підтримав клопотання про призначення додаткової експертизи.
Заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» (далі - постачальник) було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, відповідно до умов якого, покупець повинен був оплатити товар - панелі перекриття багатопустотні в кількості 132 000,00 шт. на загальну суму 552 700,80 грн, а постачальник передати товар покупцеві разом із документами на нього відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Постачальник (відповідач) направив покупцю рахунок-фактуру для оплати товару №СФ-0000043 від 13.07.2018 на суму 552 700,80 грн, який дійсний до сплати до 06.07.2018.
Позивач оплатив товар в сумі 552 700,80 грн на умовах передплати відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000043 від 13.07.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 746 від 13.07.2018, однак відповідач, в свою чергу, товар позивачу не поставив.
В результаті не поставки товару постачальником покупцю, позивач направив відповідачу вимогу-претензію від 02.08.2019, в якій просив відповідача поставити оплачений товар до 12.08.2019 та зазначив, що при непоставці товару позивач буде змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Дану вимогу відповідач отримав 05.08.2019, що підтверджується трекінгом з Укрпошти 0315066978657, проте відповіді на неї не надав.
Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним договором поставки у спрощений спосіб, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 552700,80 грн суми передплати за непоставлений товар та судові витрати.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 552700,80 грн за товар за договором поставки, укладеним між сторонами у спрощений спосіб, який в порушення взятих на себе зобов'язань не було поставлено відповідачем.
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві:
1. спірним договором у спрощений спосіб сторони узгодили його істотні умови, зокрема: предмет, строк та ціну. Відповідач на підставі умов договору зобов'язався поставити позивачу товар - панелі перекриття багатопустотні в кількості 132 000,00 шт. на загальну суму 552 700,80 грн.
2. позивач вчасно і в повному обсязі виконував свої зобов'язання за договором щодо здійснення попередньої оплати товару, жодних зауважень чи претензій щодо належності виконання умов договору позивачем від відповідача не надходило.
3. відповідач товар позивачу не поставив, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача вартість непоставленого, але оплаченого товару в розмірі 552 700,80 грн.
4. вимогою-претензією № 49 від 02.08.2019 позивач просив відповідача поставити оплачений товар до 12.08.2019 та зазначив, що при непоставці товару позивач буде змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
5. позивач у своїй відповіді на відзив вказує, що між позивачем та відповідачем ніколи не укладалось письмового договору поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018, а доданий до відзиву договір є підробкою. Крім того, позивач зазначив, що товар від відповідача він так і не отримав, а в видаткових накладних стоїть підпис невідомої особи, оскільки на них не зазначено прізвища ім'я та по-батькові, а також посади особи, яка підписала зазначені видаткові накладні від імені позивача. Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що печатку відповідачем було також підроблено і, як доказ, подає фотокопію оригінальної печатки і печатки з договору та видаткових накладних, які подав відповідач, мотивуючи це тим, що фотокопії печаток мають відмінності від оригінальної печатки позивача і це вказує на підробку печатки позивача відповідачем. Позивач також, аналізуючи матеріали поданих відповідачем до суду документів вказує на те, що жодного акту звіряння взаєморозрахунків позивач не підписував, даний документ не відповідає дійсності і є підробленим. Додатково позивач зазначає, що відповідач безпідставно звертає увагу суду на договір перевезення, оскільки в судовому провадженні перебуває справа щодо непоставки товару за договором поставки, укладений у спрощений спосіб, а не договору перевезення, який жодного відношення до спірних правовідносин не має. На думку позивача, реєстрація податкових накладних, які відповідач зазначає як підтвердження поставки товару не є доказом поставки, а є доказом виконання податкових зобов'язань відповідачем, що також жодним чином не вказує на факт поставки позивачу товару.
6. Позивач подав клопотання про призначення судової технічної експертизи для з'ясування обставин справи, зокрема щодо встановлення факту підробки підпису уповноваженої особи позивача на поданих відповідачем документах, що на думку відповідача підтверджують поставки ним товару позивачеві.
IV. Заперечення відповідача у справі.
1.Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що між ним та позивачем було укладено договір поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018 відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець оплатити поставлений товар.
2. Відповідач зазначив, що на виконання умов укладеного договору, позивач оплатив товар в розмірі 552 700,80 грн, а відповідач, в свою чергу, поставив товар позивачу, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками видатковими накладними № РН-0000010 від 16.07.2018, № РН-0000011 від 17.07.2018, № РН-0000012 від 19.07.2018, № РН-0000013 від 23.07.2018, № РН-0000014 від 24.07.2018 на загальну суму 552 700,80 грн.
3. Відповідач вказав, що 31.07.2018 сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, де сума в загальному розмірі склала 752 700,80 грн. Станом на 31.07.2018 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
4. Крім того, відповідач ствердив, що надав позивачу послуги з перевезення товару, зокрема, 25.06.2018 між сторонами було укладено договір 25/06-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. На підставі укладеного договору перевезення відповідач здійснював перевезення вантажів позивача, що підтверджується актом №ОУ-0000047 від 31.07.2018 здачі-прийняття робіт на суму 200 000,00 грн.
5. Після отримання оплат від позивача, відповідач оформив та зареєстрував податкові накладні від 06.07.2018 № 95 на суму 200 000,00 грн та № 102 від 13.07.2018 на суму 552 700,80 грн. з податку на додану вартість, за отриманими коштами від позивача.
6. Таким чином, відповідач зазначив, що між сторонами відсутні будь-які зобов'язання, а у позивача немає жодних правових підстав для стягнення грошових коштів за товар, який фактично поставлено позивачу.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов'язку здійснити відшкодування вартості непоставленого/поставленого позивачу товару в розмірі 552 700,80 грн.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи дійсно відбулась поставка товару відповідачем позивачу за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб;
- чи є підстави у суду вважати, що договір поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018, видаткові накладні та акт звірки взаємних розрахунків на які посилається відповідач підписані представником позивача або вони є підробками як вказує позивач.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» було укладено Договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до його умов постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Судом встановлено, що позивачем було оплачено товар на загальну суму 552700,80 грн на умовах передплати відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000043 від 13.07.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 746 від 13.07.2018, яке наявне в матеріалах справи, проте відповідач, в свою чергу, товар не поставив та на досудову вимогу позивача, з проханням поставити товар, не відповів.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання відповідачем рахунку-фактури та здійснення оплати позивачем за товар на підставі відповідного рахунку-фактури на суму 552700,80 грн.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічна норма міститься в ч. 6 ст. 265 ГК України.
Враховуючи зазначене, відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Приписами статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд, з метою з'ясування обставин щодо належності підписів наявних на оскаржуваному договорі поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018 та видаткових накладних № РН-0000010 від 16.07.2018, № РН-0000011 від 17.07.2018, № РН-0000012 від 19.07.2018, № РН-0000013 від 23.07.2018, № РН-0000014 від 24.07.2018 на загальну суму 552700,80 грн., а також акту звірки взаємних розрахунків суд призначив у справі судову експертизу.
Згідно висновку експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи від 23.04.2021 № СЕ-19/111-21/113-ТД підписи від імені ОСОБА_1 , у графі «Отримав(ла)», в оригіналі договору поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; оригіналі специфікації №11/07/18-1; оригіналах видаткової накладної № РН- 0000010 від 16.07.2018, видаткової накладної №РН-0000011 від 17.07.2018, видаткової накладної №РН-0000012 від 19.07.2018, видаткової накладної №РН- 0000013 від 23.07.2018, видаткової накладної №РН-0000014 від 24.07.2018, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Запитання, щодо виконання підпису у графі «Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс», від імені ОСОБА_2 , в оригіналі акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 - ОСОБА_1 , чи іншою особою - не вирішувалось.
Запитання: «Чи нанесено відтиск печатки в договорі поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; специфікації №11/07/18- 1, зроблений в графі "Покупець"; видатковій накладній №РН-0000010 від 16.07.2018; видатковій накладній №РН-0000011 від 17.07.2018; видатковій накладній №РН-0000012 від 19.07.2018; видатковій накладній №РН-0000013 від 23.07.2018; видатковій накладній №РН-0000014 від 24.07.2018, зроблений у графі «Отримав(ла)».
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Судом було досліджено вказаний висновок експертизи та встановлено відсутність підстав для його не прийняття як належного доказу, який стосується предмету доказування у справі.
Враховуючи все вищевикладене у сукупності, з огляду на встановлення експертним висновком того, що підписи від імені позивача на спірному договорі поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018; специфікації №11/07/18-1, видатковій накладній №РН-0000010 від 16.07.2018; видатковій накладній №РН-0000011 від 17.07.2018; видатковій накладній №РН-0000012 від 19.07.2018; видатковій накладній №РН-0000013 від 23.07.2018; видатковій накладній №РН-0000014 від 24.07.2018 виконані не ОСОБА_1 , який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс», а іншою невідомою особою, крім того, позивач зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про наявність договору поставки в письмовому вигляді між ним та відповідачем відсутні, а підписи на видаткових накладних не містять інформації, хто є їх підписантом, водночас висновком експерта встановлено, що директор позивача - ОСОБА_1 не є підписантом означених документів, а відтак, суд дійшов висновку, що вказаний договір, специфікація та спірні видаткові накладні не підписувались уповноваженою особою позивача та, відповідно, не можуть бути визнані належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують факт поставки товару відповідачем позивачеві.
Отже, специфікація №11/07/18-1, видаткова накладна №РН-0000010 від 16.07.2018; видаткова накладна №РН-0000011 від 17.07.2018; видаткова накладна №РН-0000012 від 19.07.2018; видаткова накладна №РН-0000013 від 23.07.2018; видаткова накладна №РН-0000014 від 24.07.2018, а також договір поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018 начебто укладений сторонами, є недостовірними доказами (стаття 78 ГПК України), та не можуть підтверджувати заперечення відповідача у справі.
Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та оцінивши в сукупності докази наявні в матеріалах справи, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що спірний договір поставки №11/07/18-1 від 11.07.2018 не підписувався уповноваженим представником позивача, а отже не є укладеним.
Враховуючи викладене та оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, відповідач як постачальник був зобов'язаний поставити товар або повернути отриману від покупця суму передплати, сплачену позивачем.
У відповідності до положень ч. 2 статті 693 ЦК України, судом встановлено, що строк поставки товару є таким, що настав 15.07.2018, оскільки товар було оплачено 13.07.2018, отже наступного дня у відповідача виник обов'язок поставити товар, який відповідачем було прострочено з 15.07.2018 року.
Оскільки позивачем було направлено вимогу про поставку товару від 02.08.2019 та отримано відповідачем 05.0.08.2019, у відповідача виникло зобов'язання з повернення грошових коштів у строки, встановлені статтею 530 ЦК України. Отже, з моменту направлення позивачем вимоги у відповідача виникли грошові зобов'язання з повернення суми передплати, які замінили зобов'язання з поставки товару, які не були виконані вчасно.
Відтак, суд дійшов висновку, що дії сторін щодо виставлення рахунку на оплату та оплату товару покупцем на підставі виставленого рахунку засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків, а відтак матеріалами справи підтверджено, що позивач перерахував на користь відповідача 552 700,80 грн за товар, проте відповідач товар не поставив, внаслідок чого в останнього виникло зобов'язання з повернення попередньої оплати позивачу за сплачений, але не поставлений товар в розмірі 552 700,80 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відновити порушене право позивача та стягнути з відповідача на користь позивача вартість непоставленого товару в розмірі 552 700,80 грн попередньої оплати.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, враховуючи вищевикладене, доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що наявні матеріали свідчать про те, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб, на підставі якого позивач здійснив попередню оплату відповідачу, а відповідач, в свою чергу, товар позивачу не поставив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 552 700,80 грн. Доводи відповідача стосовно наявності укладеного між сторонами договору поставки № 11/07/18-1 від 11.07.2018 та здійснення відповідачем поставки товару, що підтверджується видатковими накладними спростовуються висновком почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підписи на спірних документах не належать директору позивача, а іншій невідомій особі, що свідчить про те, що товар поставлений позивачу не було, а відповідач свого зобов'язанням перед позивачем не виконав.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та проведення комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» про стягнення 552700,80 грн задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клер Транс» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 3/13; ідентифікаційний код: 38705558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 6, кабінет 13; ідентифікаційний код: 39346430) попередню оплату в розмірі 552700 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот) грн 80 коп., витрати, пов'язані з проведенням комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи в розмірі 8455 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн 68 коп та судовий збір в розмірі 8290 (вісім тисяч двісті дев'яноста) грн 51 коп.
3. Видати судовий наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.07.2021
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких