номер провадження справи 17/32/21
12.07.2021 Справа № 908/380/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/380/21
за позовною заявою: акціонерного товариства комерційний банк “ПривтБанк”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “АЛДАВІС”, 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 16/2, нежиле приміщення 21
про стягнення 308 787,10 грн.
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: Якушев С.О, довіреність від 26.10.18 № 4592-К-О
від відповідача: Шлецер А.А., ордер серії АР № 1046703 від 12.05.21
від третьої особи: не з'явився
вільний слухач: ОСОБА_2 - паспорт
15.02.21 до господарського суду Запорізької області звернулось акціонерне товариство комерційний банк “ПривтБанк” (далі АТ КБ “ПривтБанк”) з позовною заявою за вих. від 19.01.21 до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) з вимогою про стягнення 308 787,10 грн. за договором від 20.10.17, а саме: 189 708,57 грн. заборгованості за кредитом, 84 104,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 086,67 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 31 887,75 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.21, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
На виконання вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України господарський суд звернувся із запитом за вих. від 22.02.21 № 908/380/21 (002029) до відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо відомостей про реєстрацію місця проживання, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.03.21 до суду надійшов лист-інформація за вих. від 02.03.21 № 01-17/02/0272, в якому Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради повідомив суд про місце реєстрації фізичної особи відповідача у м. Запоріжжя.
Ухвалою від 12.03.21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/380/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.04.21.
23.03.21 на адресу суду надійшли пояснення позивача за вих. від 23.03.21 щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ “АЛДАВІС”, щодо надання до суду всього листування між сторонами у справі по суті спору, а також позивачем додатково у поясненні надано обґрунтування та підтвердження розміру заборгованості за договором банківського обслуговування від 20.10.17.
06.04.21 до суду надійшло клопотання за вих. від 06.04.21, в якому відповідач просить суд: продовжити строк для подання відзиву та доказів по справі; зобов'язати позивача надіслати на адресу відповідача позовну заяву з усіма додатками; відкласти підготовче засідання.
Представники сторін у судове засідання 06.04.21 не з'явились.
У засіданні 06.04.21 судом відмовлено відповідачу в задоволені клопотання за вих. від 06.04.21 в частині зобов'язання позивача надіслати на його (відповідача) адресу копії позовної заяви за вих. від 19.01.21 з додатками, про що зазначено в ухвалі від 06.04.21 у цій справі.
Крім того, ухвалою від 06.04.21 судом на підставі ч. 3 ст. 177 та ч. 2 ст. 183 ГПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.05.21.
У засіданні 12.05.21, враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні на 17.05.21 о 12 год. 30 хв.
17.05.21 до суду надійшли додаткові пояснення за вих. від 17.05.21, в яких представник відповідача надає свої заперечення проти позовних вимог.
У підготовчому засіданні 17.05.21 судом прийнято до розгляду додаткові пояснення відповідача за вих. від 17.05.21.
Також у засіданні 17.05.21, заслухавши пояснення представника позивача з приводу необхідності залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “АЛДАВІС” (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 16/2, нежиле приміщення 21), проти залучення якої представник відповідача не заперечив (зазначивши: "на розсуд суду"), судом задоволено заяву АТ КБ “ПривтБанк” від 01.12.20 в частині залучення у справу третьої особи.
У зв'язку із чим, ухвалою суду від 17.05.21 залучено до участі у справу № 908/380/21 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “АЛДАВІС” (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 16/2, нежиле приміщення 21). Підготовче засідання у справі відкладено на 08.06.21 о 14 год. 10 хв. Зобов'язати позивача невідкладно надіслати на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “АЛДАВІС” копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, докази чого надати до суду.
31.05.21 до суду повернулась ухвала від 17.05.21, яка направлялась на юридичну адресу третьої особи - ТОВ “АЛДАВІС” з відміткою відповідного поштового відділення: “не правильно зазначена (відсутня) адреса”.
04.06.21 до суду надійшла заява за вих. від 04.06.21, в якій представник позивача повідомляє суд про те, що 18.05.21 позивачем повторно надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу третьої особи копію позовної заяви та доданих до неї документів та просить долучити докази такого надсилання. Крім того представник позивача повідомляє суд, що згідно інформації з офіційного інтернет-сайту Укрпошти вищевказане відправлення не було вручено під час доставки третій особі.
У судовому засіданні 08.06.21 представник відповідача просив суд не розглядати клопотання за вих. від 06.04.21 (яке надійшло до суду 06.04.21), про що зазначив на відповідному клопотанні, у зв'язку з чим вказане клопотання не розглядалось судом.
Ухвалою від 08.06.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/380/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.21.
Ухвалою від 11.06.21 судом відкладено розгляд справи по суті на 07.07.21.
Ухвалою від 07.07.21 оголошено перерву у судовому засіданні на 12.07.21 о 12 год. 00 хв.
12.07.21 представником відповідача до суду подано клопотання від 12.07.21 про повернення на етап підготовчого провадження та заяву про оголошення перерви у судовому засіданні.
У судовому засіданні 12.07.21 приймали участь представник позивача та представник відповідача.
Також у судовому засіданні була присутня вільна слухачка ОСОБА_2 .
Третя особа у судове засідання не з'явилась.
Про дату, час та місце судового засідання по даній справі третю особу повідомлено судом шляхом направлення копій ухвал суду на юридичну адресу ТОВ “АЛДАВІС” (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 16/2, нежиле приміщення 21). Проте, процесуальні документи були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку із їх неотриманням адресатом - ТОВ “АЛДАВІС”.
Судом враховано, що ОСОБА_1 згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ “АЛДАВІС” (код ЄДРПОУ 41051030), а отже слід вважати, що ТОВ “АЛДАВІС” в особі керівника Пестової Наталії Анатоліївни обізнаний про розгляд господарським судом Запорізької області цієї справи.
А отже, неявка третьої особи, у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник відповідача у засіданні підтримав клопотання за вих. від 12.07.21 про повернення на етап підготовчого провадження, та просив суд задовольнити вказане клопотання посилаючись на те, що початок розгляду справи № 336/4097/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, є тією обставиною, яка заважає здійснювати розгляд справи Господарським судом.
Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача за вих. від 12.07.21 про повернення на етап підготовчого провадження.
Розглянувши клопотання відповідача за вих. від 12.07.21 про повернення на етап підготовчого провадження, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки чинним ГПК України не передбачено можливості процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи, крім випадків зміни складу суду (ч. 14 ст. 32 ГПК України).
Представник відповідача у засіданні 12.07.21 просив суд не розглядати заяву відповідача за вих. від 12.07.21 про оголошення перерви в судовому засіданні, про що зазначив на першій сторінці свої заяви.
У зв'язку із викладеним, судом не розглядалась заява відповідача за вих. від 12.07.21 про оголошення перерви в судовому засіданні.
У засіданні 12.07.21 суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.
Представник позивача у заключному слові підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у заключному слові проти позову заперечив повністю та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
У засіданні суду 12.07.21, після виходу з нарадчої кімнати, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
20.10.17 публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, правонаступником якого є АТ КБ “ПриватБанк” (Банк/позивач) та директором товариства з обмеженою відповідальністю “АЛДАВІС” Пестовою Наталією Анатоліївною (Клієнт) підписано та засвідчено відтисками печаток кожної із сторін Заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі Заява).
Відповідно до цієї Заяви Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк” (далі - Умови та правила) які розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua та які разом із Пам'яткою Клієнта і Тарифами становлять договір банківського обслуговування (далі договір від 20.10.17 № б/н).
Позивач в своєму позові вказав, що відповідно до умов договору позичальнику було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
На підтвердження виконання умов договору банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н АТ КБ “ПриватБанк” надано довідку від 19.01.21 вих. № 71023ZPX2S073 про розміри встановлених кредитних лімітів, згідно з якою клієнту - ТОВ “АЛДАВІС” на поточний рахунок № НОМЕР_1 з 02.02.18 встановлено кредитний ліміт у сумі 190 000 грн.
Відповідно до розділу Умов п. 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Як вказує, позивач у позові, у зв'язку із порушеннями зобов'язань за договором банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н, ТОВ “АЛДАВІС” (позичальник) станом на 28.12.20, має перед позивачем заборгованість у загальній сумі 425 897,01 грн., з якої: 189 708,57 грн. заборгованості за кредитом, 84 104,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 086,67 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 148 997,66 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1,3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку неню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1,5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку га картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій Іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Як зазначає Позивач, в порушення зазначених норм закону та умов Договору ТОВ “АЛДАВІС” (позичальник) зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки № Р1516783422557329919 від 24.01.18, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, правонаступником якого є АТ КБ “ПриватБанк” (Кредитор/позивач) та ОСОБА_1 (Поручитель/відповідач), за умовами якого (пп.1.1.1 п. 1.1) предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ “АЛДАВІС” (код ЄДРПОУ 41051030 (Боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та Правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно пункту 3.2.1.4.1.2 «Угоди 1» - 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно пункту 3.2.1.4.1.3 «Угоди 1» - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою;
б) комісійної винагороди згідно пункту 3.2.1.1.17 «Угоди 1» в розмірі 3% від суми перерахувань;
в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4 «Угоди 1» 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;
г) кредиту в розмірі 190 000,00 грн.
Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою 1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
12.03.19 позивачем на адресу ТОВ “АЛДАВІС” (позичальника) та ОСОБА_1 (поручителя/відповідача) надіслано претензію від 06.03.19 вих. № 71023ZPX2S073 (що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 12.03.19), якою повідомлено, що ТОВ “АЛДАВІС” не виконав свої обов'язки за договором банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н, кошти не виплатив. У зв'язку із чим, станом на 06.03.19 за договором виникла заборгованість, що складається з: 189 708,57 грн. прострочена заборгованості за тілом кредитом, 78 570,96 грн. прострочена заборгованості за відсотками, 948,54 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, 76 665,76 грн. заборгованість з пені.
Несплата позичальником та поручителем заборгованості за договором банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Предметом спору у цій справі є вимоги АТ КБ “ПривтБанк” до ОСОБА_1 про стягнення 308 787,10 грн. заборгованості за договором від 20.10.17, з якої: 189 708,57 грн. заборгованість за кредитом, 84 104,14 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 086,67 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 31 887,75 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частинами 1 та 2 ст. 1069 ЦК України закріплено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банківською випискою про рух коштів по рахунку ТОВ “АЛДАВІС” за період з 20.10.17 по 28.12.20 підтверджується надання позивачем позичальнику кредитних коштів у розмірі 189 708,57 грн.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ “ПривтБанк”).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, комісії та пені, позивач послався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Проте, матеріали справи № 908/380/21 не містять підтверджень, що саме наданий позивачем до суду витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів позичальник - ТОВ “АЛДАВІС”, ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, а також те, що вказані Умови на момент отримання ТОВ “АЛДАВІС” кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, щодо сплати комісії і пені, та саме у зазначеному в доданому банком до позовної заяви витязі з Умов розмірах і порядках нарахування.
Судом також враховано, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити (вносить) відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.15 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
А тому, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПривтБанк” в період - з часу виникнення спірних правовідносин (20.10.17) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11.02.21), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі № 342/180/17.
Оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, який містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису уповноваженої особи ТОВ “АЛДАВІС”, його умови не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.10.17 шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі № 342/180/17).
Таким чином, враховуючи, що у Заяві позичальника від 20.10.17 процентну ставку (відсотки за користування кредитними коштами), розмір комісії та неустойку у вигляді пені не визазначено, суд дійшов висновку про відсутність відстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 84 104,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 086,67 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 31 887,75 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н.
При цьому, судом враховано, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив, а тому, суд не може самостійно застосувати дані норми та стягнути проценти, про що вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі №342/180/17-ц.
Щодо до вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за кредитом суд зазначає наступне.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Безпосередньо укладений між позичальником та АТ КБ “ПривтБанк” договір банківського обслуговування від 20.10.17 № б/н у вигляді Заяви, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується надання позивачем ТОВ “АЛДАВІС” кредитних коштів у розмірі 189 708,57 грн., і вказану обставину не спростовано іншими учасниками справи.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, враховуючи, що фактично отримані та використані ТОВ “АЛДАВІС” кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, отже останній вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника та/або поручителя виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” про стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя, 189 708,57 грн. боргу за кредитом.
В іншій частині вимоги позивача судом відхиляються з підстав викладених вище у тексті цього рішення.
При цьому, судом враховано, що договір поруки від 24.01.18 № Р1516783422557329919 та Заяву на відкриття рахунку від 20.10.17 підписано ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідачка знала, яке зобов'язання забезпечується порукою та відповідно взяла на себе зобов'язання за виконання ТОВ “АЛДАВІС” обов'язку щодо сплати АТ КБ “Приватбанк” кредиту в розмірі 190 000,00 грн.
Жодних доказів, які б могли підтвердити, що договір поруки від 24.01.18 № Р1516783422557329919 укладено в забезпечення іншого кредитного договору матеріали справи не містять та ОСОБА_1 суду не надано.
У зв'язку із чим, судом залишено поза увагою аргументи відповідача викладені у поясненні від 17.05.21 в частині того, що не можливо встановити , які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог покладаються судом на відповідача, а саме 2 845,63 грн.
Керуючись ст. ст. 11-15, 73-80, 86, 91, 129, 195, 202, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПривтБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) - 189 708 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот вісім) грн. 57 коп. боргу за кредитом та 2 845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 63 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.
Повне рішення складено 23.07.21.
Суддя В.Л. Корсун