Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/432/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевченко М.М., ордер серії АІ №1125151 від 17.06.2021
від відповідача: Карпович М.В., довіреність №54 від 23.06.2021;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/432/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (с.Бондарівка, Коростенський район, Житомирська область)
про стягнення 33142,06грн,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.06.2021 (суддя Кравець С.Г.) позов задоволено частково: закрито провадження у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" 30000,00грн основного боргу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" 907,19грн 3% річних, 2234,87грн інфляційних втрат, 2270,00грн витрат по сплаті судового збору.
15.06.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00грн.
До заяви додано звіт про виконану роботу від 02.06.2021, завірену копію рахунка-фактури №1 від 02.06.2021, платіжне доручення №127 від 03.06.2021 на суму 20000,00грн, акт №1 прийому-передачі (наданих послуг) від 03.06.2021, докази направлення заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.
Згідно розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області Дєдух О.М. №29/2021 від 15.06.2021, у зв'язку з тим, що суддя Кравець С.Г. перебуває у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/432/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/432/21 передано судді Соловей Л.А.
Ухвалою господарського суду від 16.06.2021 (суддя Соловей Л.А.) розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначено на 24.06.2021 об 11:00.
Ухвалою господарського суду від 24.06.2021 продовжено строк розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд заяви на 20.07.2021.
07.07.2021 на електронну адресу суду від ТОВ "Гулянецький щебзавод" надійшло заперечення на заяву №285 від 06.07.2021, у якому відповідач просить суд дослідити обсяг та складність послуг, оцінити співмірність винагороди з ціною позову та відмовити у стягненні 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, при цьому посилається на те, що у заяві про розподіл та стягнення судових витрат та у звіті про виконану адвокатським бюро роботу та витрачений час відповідно до договору про надання правової допомоги №21-53 вбачається розбіжність в кількості витраченого часу з різницею у три години, також адвокатом завищено кількість часу на судове засідання. Звертає увагу, що не є правничою допомогою набір і друкування документів, копіювання додатків, надсилання документів, оскільки ці дії не вимагають застосування професійних знань адвоката (а.с.138).
Представник позивача в судовому засіданні заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення заяви позивача у зв'язку з неспівмірністю винагороди зі складністю справи.
Розглянувши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00грн, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Судом встановлено, що 08.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конко" (позивач, клієнт) та Адвокатським бюро "Горецький і Партнери" (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги №21-53, за умовами якого адвокатське бюро зобов'язалося надавати правову (професійну правничу) допомогу клієнту, а саме: проводити в інтересах та від імені клієнта всі необхідні дії, пов'язані зі стягненням заборгованості з ТОВ "Гулянецький щебзавод" за усним договором поставки в розмірі 30000,00грн, а також пені, трьох процентів річних та інфляційного збільшення боргу.
Відповідно до п.3.2 договору про надання правової допомоги, розмір гонорару, який клієнт має сплатити адвокатському бюро за надання правової (професійної) правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції становить 20000,00грн.
03.06.2021 між позивачем та адвокатським об'єднанням було складено та підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по договору, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 20000,00грн, а також складно звіт №1 про виконану адвокатським бюро роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до договору про надання правової допомоги №21-53 до переліку наданих послуг включено: 1. здійснення аналізу наявних документів по справі; складання договору про надання правової допомоги 2 години; 2. надання клієнту усних консультацій по справі 1 година; 3. складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ Гулянецький щебзавод", здійснення розрахунку заборгованості з урахуванням трьох процентів річних та пені 3 години; 4. підготовка копій документів, необхідних для подачі позовної заяви до суду, завіряння належним чином, направлення позову до Господарського суду Житомирської області засобами поштового зв'язку 1,5 години; 5. підготовка копії позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача, направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 1 година; 6.складання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, направлення клопотання на електронну адресу Господарського суду Житомирської області 0,5години; 7. участь адвоката у судовому засіданні 21.05.2021 1 година; 8. складання супровідного листа до якого долучено оригінали документів на виконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.04.2021 по справі №906432/21 та подання до Господарського суду Житомирської області 2 години; 9. участь адвоката у судовому засіданні 09.06.2021 1 година. Станом на 02.06.2021 адвокатським бюро витрачено 13 годин на надання правової (професійної правничої) допомоги відповідно до умов договору (а.с.111-112,115).
Факт оплати витрат на правничу допомогу адвокатському бюро "Горецький і Партнери" підтверджується копією платіжного доручення №127 від 03.06.2021 на суму 20000,00грн (а.с.114).
Однак суд зважаючи на вищезазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Перш за все, на думку суду, викладені у звіті №1 деякі послуги, а саме, складання договору про надання правової допомоги (п.1), підготовка копій документів необхідних для подачі позовної заяви до суду та для відповідача, направлення позовної заяви до Господарського суду Житомирської області та відповідачу (п.п.4,5) надання оригіналів документів на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2021 (п.8) не є професійною правничою допомогою, в розумінні зазначених вище норм процесуального права.
Крім того, перераховані у п.п.1,2,4,5 види послуг не дають змоги визначити об'єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді даної справи. Також, низка вказаних у звіті №1 послуг, у тому числі направлення матеріалів до суду та сторонам, виготовлення копій та завіряння документів (оформлення документальних матеріалів) не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно не підлягають відшкодуванню.
Аналогічний правовий висновок у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
Необхідно відзначити, що дана справа не є складною, а відтак, при вивченні та складенні відповідних документів по цій справі №906/432/21, сумнівною є необхідність витрачення для складання позовної заяви 3 години робочого часу.
Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого від позивача товару та отриманих послуг. При цьому, відповідач проти позовних вимог заперечень не висловив; станом на момент прийняття рішення у справі суму основного боргу у розмірі 30000,00грн сплатив.
Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є малозначиим. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару та надання послуг, відсутності протиріч між наявними у справі документами судова практика є сталою (тим більше, що відповідач навіть сплатив суму основного боргу під час розгляду справи).
Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Також, позивачем до звіту №1 про виконану адвокатським об'єднанням роботу відповідно до договору про надання правової допомоги №21-53 від 02.06.2021 включено здійснення розрахунку пені, натомість пеня у даній справі взагалі не заявлялась до стягнення.
Одночасно, суд вказує, що судове засідання, яке відбулось 21.05.2021, тривало 6хв, однак адвокат необґрунтовано визначає оплату як за одну годину роботи за участь в судовому засіданні 21.05.2021.
При цьому, час витрачений адвокатським бюро на підготовку заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не пов'язані з вирішенням спору, а стосуються лише неможливості самого представника позивача прибути в судове засідання та його бажання прийняти участь в засіданні в режимі відеоконференції.
Так, у звіті №1 від 02.06.2021 про виконану роботу та витрачений час зазначено, що адвокатським бюро станом на 02.06.2021 витрачено 13 годин на надання правової (професійної допомоги), але з урахуванням зазначеного вище (дана справа є розрахунковим спором незначної складності без необхідності досліджувати значний обсяг нормативно-правових актів, документів), суд вважає вказаний затрачений час завищеним.
Враховуючи вищевикладене, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, господарський суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в даному випадку має становити 10 % від ціни позову, тобто 3314,21грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Господарський суд Житомирської області
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" від 11.06.2021 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №906/432/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (11562, Житомирська область, Коростенський район, село Бондарівка; код ЄДРПОУ 33201062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, буд. 1-А, офіс 3; код ЄДРПОУ 39446060) 3314,21грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В частині заяви про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Конко" 16685,79грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - позивачу (простою) та представнику позивача адвокату Шевченку М.М. на ел.пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
3 - відповідачу (рек. з повід.) та на ел.пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_2