вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.07.2021м. ДніпроСправа № 904/2616/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір
за первісним позовом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп", м. Київ
про розірвання договору від 23.11.2020 року №17
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп", м. Київ
до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення 2 180 000,00 грн.
Представники:
від Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради - не з'явився.
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" - Кучерук А.В.
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання договору від 23.11.2020 року №17.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2020 Східним офісом Держаудитслужби було виявлено порушення законодавства у сфері закупівель, у зв'язку з чим останній, керуючись статтями 2, 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Країні” зобов'язав Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради вжити заходів щодо розірвання договору від 23.11.2020 №17 з урахуванням додаткової угоди до нього.
З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача (лист від 16.01.2021 № 17/02-08/131) з проханням укласти додаткову угоду № 2 на розірвання вказаного договору.
Прете, листом № 29/01-13 від 29.01.2021 ТОВ “Терратоп” повідомило позивача про відмову від підписання додаткової угоди № 2 до договору № 17 від 23.12.2020, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання спірного договору.
У відзиві на позов відповідач за первісним позовом проти заявлений позовних вимог заперечує у повному обсязі, з огляду на таке.
Зі свого боку ТОВ “Терратоп” сумлінно виконувало покладені на нього за спірним договором обов'язки та знаходилося на етапі остаточного завершення робіт, а саме погодження та затвердження документації відповідно до календарного графіку надання послуг.
Посилаючись на норми чинного Законодавства України та умови спірного договору відповідач наголошує на тому, що відсутні правові підстави для розірвання договору № 17 від 23.12.2020 в порядку визначеному позивачем.
Ухвалою від 22.03.2021 позовну заяву Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
01.04.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.04.2021, після чого розгляд підготовчого засідання відкладався до 26.05.2021.
05.05.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов про стягнення з Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради заборгованості у сумі 2 180 000,00 грн.
Судові витрати позивач за зустрічним позовом просить покласти та відповідача за зустрічним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору № 17 від 23.12.2020 в частині оплати за надані послуги.
Ухвалою суду від 11.05.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 26.05.2021.
Відповідач за зустрічним позовом своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Ухвалою суду від 26.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 07.07.2021 та відкладено підготовче засідання до 15.06.2021.
Ухвалою суду від 15.06.2021 розгляд підготовчого засідання відкладався до 30.06.2021.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв'язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.07.2021, про що постановлено ухвалу.
У судовому засіданні 14.07.2021 оголошувалася перерва до 19.07.2021.
У судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
19.07.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи за первісним позовом, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача з первісним позовом, господарський суд, -
Предметом доказування за первісним позовом у даній справі є обставити щодо наявності підстав для розірвання спірного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради 02.09.2020 було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (додаток) про надання послуги із кодом за ДК 021:2015-71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі).
Як зазначає позивач за первісним позовом, згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій в системі Prozorro (номер оголошення UA-2020-09-02-001593-с) найбільш економічно вигідною з переліку учасників була пропозиція - ТОВ “Терратоп” - 2 250 000,00 грн. без ПДВ, тому членами тендерного комітету 09.11.2020 було прийнято рішення про визнання тендерної пропозиції ТОВ “Терратоп” такою, що відповідає умовам тендерної документації та вимогам частин 1,2 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” по процедурі відкритих торгів щодо закупівлі.
На підставі чого, 23.11.2020 між Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Терратоп” (Виконавець) укладено договір № 17.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, надати послуги з Розробки проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі, а Замовник зобов'язаний прийняти та здійснити оплату за надані послуги в розмірі, строки та порядку визначених цим Договором.
Найменування послуги: код за 021:2015-71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі) (пункт 1.2 Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання представниками сторін цього Договору та скріплення печатками (у разі її використання, відповідно до вимог чинного законодавства України) і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 12.1 Договору).
Відповідно до пункту 13.11 Договору підписанням Договору сторони свідчать, що вони дійшли згоди з усіх його істотних умов.
В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 29.12.2020 до Договору № 17 від 23.11.2020.
У пункті 3 вказаної угоди зазначено, внести зміни до пункту 12.1 Договору, виклавши в наступній його редакції:
“Договір набуває чинності з моменту підписання представниками сторін цього Договору та скріплення печатками (у разі її використання, відповідно до вимог чинного законодавства України) і діє до 01.03.2021, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором…”.
Пунктом 4 додаткової угоди внесено зміни в Додаток № 3 до Договору: Календарний графік надання послуг.
16.12.2020 Східним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, підставою якого стало виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Відповідно до висновку про результати моніторингу від 12.01.2021 №UA-2020-09-02-001593-с Східний офіс Держаудитслужби зазначив, що моніторингом встановлено порушення норми пункту 8 частини другої статті 21 Закону, у зв'язку з чим останній, керуючись статтями 2, 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Країні” зобов'язав Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради вжити заходів щодо розірвання договору від 23.11.2020 №17 з урахуванням додаткової угоди до нього.
З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача (лист від 16.01.2021 № 17/02-08/131) з проханням укласти додаткову угоду № 2 на розірвання вказаного договору.
Прете, листом № 29/01-13 від 29.01.2021 ТОВ “Терратоп” повідомило позивача про відмову від підписання додаткової угоди № 2 до договору № 17 від 23.12.2020, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання спірного договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб'єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб'єктивні права за своїм розсудом.
Таким чином, правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.
Зміст принципу свободи договору розкривається в статті 627 Цивільного кодексу України. Він є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб'єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).
Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення.
Враховуючи викладене, наявність укладеного між позивачем та відповідачем оскаржуваного Договору свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявності істотних обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, за істотної зміни обставин.
Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю таких позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Звертаючись з даним позовом позивач посилається на вимогу Східного офісу Держаудитслужби про вжиття заходів щодо розірвання договору від 23.11.2020 №17 з урахуванням додаткової угоди до нього, як на підставу для розірвання спірного договору.
Проте, господарський суд зазначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, з огляду на те, що позивачем не доведено істотних порушень умов спірного договору з боку відповідача, а нормами чинного законодавства не визначений порядок розірвання договору за рішенням суду з тих підстав, на які посилається позивач, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи у пункті 3 додаткової угоди зазначено, внести зміни до пункту 12.1 Договору, виклавши в наступній його редакції:
“Договір набуває чинності з моменту підписання представниками сторін цього Договору та скріплення печатками (у разі її використання, відповідно до вимог чинного законодавства України) і діє до 01.03.2021, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором…”.
12.03.2021 Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради було надіслано до Господарського суду Дніпропетровської області поштовим засобом зв'язку позовну заяву про розірвання договору № 17 від 23.11.2020.
16.03.2020 вказаний позов надійшов до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області.
Таким чином, судом встановлено, що на момент подачі позову та відкриття провадження у справі № 904/2616/21 спірний договір закінчив свою дію (01.03.2021).
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення
Отже, на час звернення Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради з первісним позовом до суду (12.03.2021) предмет спору був відсутній, що є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи за зустрічним позовом, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача за зустрічним позовом, господарський суд, -
Предметом доказування за зустрічним позовом у даній справі є неналежне виконання умов договору надання послуг відповідачем в частині оплати за надані послуги.
При розгляді первісного позову господарським судом встановлено факт укладання сторонами 23.11.2020 договору надання послуг №17.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Початок надання послуг - через 3 (три) календарні дні з моменту підписання сторонами цього Договору та до 01.03.2021 (пункт 5.1 Договору з урахуванням додаткової угоди № 1).
В Додатку № 3 до Договору 17 від 23.11.2020 сторонами погоджено календарний графік надання послуг: 1) аналіз і збір вихідних даних - термін початку - листопад 2020 року , термін завершення - листопад 2020 року; топографо-геодезичні вишукування - термін початку - листопад 2020 року, термін завершення - листопад 2020 року; камеральна обробка даних - термін початку - листопад 2020 року, термін завершення - листопад 2020 року; випуск готової документації - термін початку - грудень 2020 року, термін завершення - грудень 2020 року; погодження та затвердження документації - термін початку - грудень 2020 року, термін завершення - лютий 2021 року.
Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом оплати Замовником, після пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату наданих послуг та після підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі наданих послуг, безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок Замовника. До актів здачі-приймання наданих послуг додається перелік виданої проектної документації. У разі виникнення у Замовника, при здійсненні оплати, необхідності в отриманні від Виконавця додаткових документів, Виконавець зобов'язаний надати такі документи.
Умови оплати: відстрочка платежу строком до 30 банківських днів (пункт 4.3 Договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги відповідно до умов цього Договору підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна цього Договору (договірна ціна) становить 2 250 000,00 грн. без ПДВ, в тому числі загальна вартість послуг включає витрати Виконавця на отримання позитивного висновку від державної експертизи щодо землевпорядної документації.
Звертаючись з зустрічним позовом позивач зазначає, що не в змозі виконати умови спірного договору повністю, саме з вини відповідача (Замовника), оскільки останній надав не вірні вихідні дані щодо достовірності плану зонування території м. Кривий Ріг, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 року № 2044 і відмовляється розглядати та погоджувати проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі, та відповідними графічними матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було виконано частину робіт визначену додатком № 2 “Технічне завдання” до Договору № 17 від 23.11.2020, в підтвердження чого позивачем надано акт наданих послуг від 23.02.2021 № 3, акт здачі-приймання документації від 23.02.2021 № 1 та рахунк на оплату від 23.02.2021 № 3.
Вказані документи, а також проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі були надіслані на адресу відповідача листом від 22.02.2021 № 22/02-3, що підтверджується копією квитанції Нової пошти від 23.02.2021 за № 5900064931633.
Відповідно до пункту 7.1 Договору передача виготовленої документації здійснюється за актами здачі-приймання, накладними, листами Виконавця з відміткою (підписом) Замовника про отримання документації.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання документації зобов'язується розглянути представлену документацію і, за відсутності зауважень, підписати акт здачі-приймання виконаного етапу послуг. За наявності зауважень Замовник протягом того ж строку інформує Виконавця про відмову від прийняття послуг та встановлює термін виправлення зауважень.
В пункті 7.3 Договору сторони узгодили, що у випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття послуг, сторони складають двосторонній акт про виявлені недоліки та строки їх виконання. Для складання двостороннього акту Виконавець зобов'язаний прибути протягом трьох робочих днів з дня отримання мотивованої відмови Замовника від прийняття послуг. У разі не прибуття Виконавця в зазначений час Замовник має право скласти акт в односторонньому порядку. В акті відображаються виявлені недоліки із зазначенням строків їх усунення в кожному конкретному випадку в залежності від характеру недоліків. Усунення виявлених недоліків здійснюється Виконавцем за власний рахунок.
Акт здачі-приймання наданих послуг підписується Замовником після усунення виявлених недоліків.
Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку наявних недоліків робіт, на протязі 10 робочих днів про них заявити (у тому числі шляхом складення акту про виявлені недоліки) договором покладено саме на Замовника.
Відповідно до частини 1 статті 74 статті Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України)
Матеріали справи не містять доказів (акту складеного, в порядку встановленому сторонами в п.7.3 договору) на підтвердження того, що у відповідача були зауваження на підставі яких останній відмовився підписувати акт надання послуг від 23.02.2021 № 3 на загальну суму 2 180 000,00 грн.
Таким чином, з огляду на відсутність належним чином оформлених зауважень до виконаних робіт, слід прийти до висновку про їх прийняття, та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем вчинені всі відповідні дії для підписання акту надання послуг № 3 від 23.02.2021 на суму 2 180 000,00 грн., проте, відповідач ухилився від свого обов'язку щодо прийняття робіт та підписання зазначених актів не надавши мотивованої відмови від підписання.
До того ж, як вказує позивач, на не спростовує відповідповідач, подальше виконання робіт позивачем здійснено не було, у зв'язку з відмовою Замовника в погодженні проекту.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, листом № 17/02-08/670 від 11.03.2021 відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення оплати за виконані роботи посилаючись на пункт 4.5 спірного договору, крім того, департаментом було зазначено, що ТОВ “Терратоп” не дотримано вимог п.п. 3, 4 розділу 9 Технічного завдання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт в сумі 2 180 000,00 грн. відповідач за зустрічним позовом на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 6, 12, 627, 628, 651, 652, 252, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України, нормами статтей 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 87, 88, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
За первісним позовом:
У задоволенні первісних позовних вимог Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" про розірвання договору від 23.11.2020 року №17 - відмовити.
За зустрічним позовом:
Зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 40714755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 42; код ЄДРПОУ 42893927) 2 180 000, 00 грн. - основного боргу, 32 700,00 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко