вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.07.2021м. ДніпроСправа № 904/2787/21
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
до боржника Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс", м. Дніпро
про визнання грошових вимог
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Драній Ю.В.
За участю представників сторін:
від заявника: не з'явився,
від боржника: не з'явився,
від розпорядник майна: Ткаченко Д.В.,
від АТ "Державний експортно-імпортний
банк України" Ювко В.О.
Ухвалою господарського суду від 13.04.2021 відкрито провадження у справі №904/2787/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" у розмірі 29 103 881,22 грн - 4 черга задоволення та 76 700,00 грн (судові витрати та авансування витрат арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 30.09.2021. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 30.09.2021. Розпорядником майна Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" призначено арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимировича, (свідоцтво № 1057 від 04.07.2013). Призначено попереднє засідання суду на 17.06.2021 на 10:20.
14.04.2021 на Веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення №66262 про відкриття провадження у справі про банкрутство для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
18.05.2021 до господарського суду за допомогою засобів поштового зв'язку надійшла заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" про визнання грошових вимог на суму 1 653 545 033,21 грн та 4 540,00 грн судового збору, вказана заява була направлена засобами поштового зв'язку 13.05.2021.
18.05.2021 ухвалою господарського суду прийнято заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у попередньому засіданні на 17.06.2021. Зобов'язано розпорядника майна Ткаченко Дениса Володимировича та боржника Дочірнє підприємство "Автоскладський завод №2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" надати повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора.
17.06.2021 ухвалою господарського суду відкладено попереднє засідання на 13.07.2021.
13.07.2021 ухвалою господарського суду відкладено попереднє засідання на 20.07.2021.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників кредитора, боржника, розпорядника майна, господарський суд, -
Грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника - Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" виникли на підставі укладання наступних угод:
1) Між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Дочірнім підприємством "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" укладено договір №151118К2 від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями (далі - Договір К2). Відповідно до умов якого сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов'язання на нове зобов'язання, в результаті чого первісне зобов'язання припиняється, а у позичальника виникає борг на умовах цього договору, який позичальник зобов'язується погасити та сплатити проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим договором (п. 2.1 ст. 2 договору К2).
Для цілей договору К2 сторони у ст. 1 визначили, що: первісне зобов'язання - зобов'язання позичальника, які виникли на підставі кредитного договору та у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором, що підлягають виконанню шляхом сплати на користь банку відповідних сум, а саме: 311 627 735,64 грн - кредит, 1 749 886,23 грн - проценти за кредитом, 780 820,55 грн - комісія за управління кредитом, 360,00 грн - комісія за зміну умов договору, 70 749 770,87 грн - інші зобов'язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня, судовий збір) згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2014 у справі №910/12593/14.
Пунктом 2.2 ст. 2 договору К2 сторони погодили, що первісне зобов'язання позичальника перед банком замінюється зобов'язанням з погашення суми в розмірі 384 908 573,29 грн, що є сумою боргу за цим договором та складається з наступних складових боргу: 311 627 735,64 грн - основний борг, 1 749 886,23 грн - проценти за кредитом, 780 820,55 грн - комісія за управління кредитом, 360,00 грн - комісія за зміну умов договору, 70 749 770,87 грн - інші зобов'язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня, судовий збір) згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2014 у справі №910/12593/14.
Проценти, комісії та інші зобов'язання згідно з рішенням суду вважаються платою за основним боргом, який включає основний борг за Первісним зобов'язанням та є частиною боргу.
Кінцевий термін погашення боргу: 25.12.2031 року (включно) (п. 2.3. ст. 2 договору К2).
Згідно з п. 2.4 ст. 2 договору К2 у межах цього договору позичальник сплачує банку проценти за основним боргом, комісію за управління основним боргом та інші комісії, плати за цим Договором, у розмірах та на умовах цього договору.
На виконання умов договору К2 позичальник зобов'язався:
- здійснити погашення боргу згідно з графіком погашення боргу, наведеного в додатку № 1 до договору (п. 6.3 ст. 6, п. 9.2.2 ст. 9 договору К2);
- щомісячно до дати повного погашення основного боргу сплачувати у розмірах, передбачених цим договором, проценти за основним боргом. Проценти за основним боргом нараховуються протягом усього строку існування боргу на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день існування основного боргу на основі банківського року (п. 3.1 ст. З, п. 6.6 ст. 6, п. 9.2.2 ст. 9 договору К2);
- щомісячно до дати повного погашення основного боргу сплачувати у розмірах, передбачених цим договором, комісію за управління основним боргом. Комісія за управління основним боргом нараховується пропорційно кількості днів існування основного боргу з урахуванням погашення (на фактичну заборгованість за основним боргом), кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління (п. 3.2 ст. З, п. 6.7 ст. 6,п. 9.2.2 ст. 9 договору К2);
- сплачувати за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 10.2 договору К2);
- належним чином та своєчасно виконувати зобов'язання позичальника, визначені цим договором та/або положеннями чинного законодавства України, зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком (п. 9.2.1. ст. 9 договору К2).
В забезпечення виконання зобов'язань за договором К2 між банком та боржником були укладені наступні договори застави:
- №15111028 зі змінами і доповненнями від 21.01.2010, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар, інші основні засоби, офісні меблі, торгова, комп'ютерна, офісна оргтехніка, які є предметом застави за вказаним договором застави;
- №151110X108 зі змінами і доповненнями від 09.07.2010, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - основні засоби;
- №151118218 від 21.06.2018, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар, інші основні засоби, офісні меблі, торгова, комп'ютерна, офісна, оргтехніка, які є предметом застави за вказаним договором застави. Відповідно до положень п.1.4. предмет застави за договором застави № 151118218 від 21.06.2018 є предметом застави за договором застави №15111028 від 21.01.2010 та договором застави № 1511102108 від 09.07.2010
- №151118219 від 21.06.2018, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - товари в переробці;
- №151110290 зі змінами і доповненнями, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - транспортні засоби, які є предметом застави за вказаним договором застави;
- №151118220 від 21.06.2018, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - транспортні засоби, які є предметом застави за вказаним договором застави. Відповідно до положень п.1.4. предмет застави за договором застави №151118220 від 21.06.2018 є предметом застави за договором застави № 151110290 від 31.05.2010.
З урахуванням положень частини 4 статті 604 Цивільного колексу України, в силу яких новація припиняє всі додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, сторони в абзаці 2 п. 2.1. ст. 2 договору К2 встановили, що новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов'язань, оформленого за первісним зобов'язанням (додаткові зобов'язання) і таке забезпечення зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов'язань боржника за цим договором відповідно до п. 7.3 цього договору.
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 договору К2 із укладенням цього договору, новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов'язань, оформленого за первісним зобов'язанням (додаткові зобов'язання) на підставі наступних правочинів, зокрема, зазначених вище договорів застави, і зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов'язань позичальника за цим договором.
Пунктом 1.1 договорів застави № 1511102108 від 09.07.2010, № 15111028 від 21.01.2010 та № 151110290 від 31.05.2010 з урахуванням внесених змін та доповнень передбачено, що з укладанням між сторонами договору К2 зберігаються (не припиняються) зобов'язання, що виникли із вищезазначених договорів застави та відповідно до ч. 4 ст. 604 ЦК України вказаними договорами застави забезпечуються виконання зобов'язань заставодавця за договором К2.
Пунктом 1.1 договорів застави №151118220, №151118219, №151118218 від 21.06.2018 встановлено, що заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з договору К2.
Згідно з п. 2.1.4, 2.1.5 договорів застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави достроково, якщо проти заставодавця порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 2.1.5, 2.1.6 договорів застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити вимоги, зазначені у відповідних договорах в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, Завданих про строчкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання предмету застави, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на предмет застави, його реалізації.
2) Між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Дочірнім підприємством "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" укладено договір № 151118КЗ від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями (далі - договір КЗ).
Для цілей договору КЗ сторони у ст. 1 договору визначили, що: первісне зобов'язання - зобов'язання позичальника, які виникли на підставі кредитних договорів та у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитними договорами та заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями, що підлягають виконанню шляхом сплати на користь банку відповідних сум, а саме: 974 570 200,18 грн - кредит, 146 631064,59 грн - проценти за кредитом (в частині кредитних договорів); 8 169 349,11 грн - комісія за управління кредитом (в частині кредитних договорів); 28 440,00 грн - комісія за зміну умов договору (в частині кредитних договорів); 182 183 570,98 - інші зобов'язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня, судовий збір) згідно з рішеннями Господарського суду м. Києва, а саме: від 11.11.2014 по справі №910/13972/17, від 30.09.2014 у справі №910/13970/14, від 30.06.2015 у справі №910/9025/15, від 09.06.2015 у справі №910/9026/15, від 23.06.2015 у справі №910/9027/15.
Відповідно до умов п. 2.1 ст. 2 договору КЗ сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов'язання на нове зобов'язання, в результаті чого первісне зобов'язання припиняється, а у позичальника виникає борг на умовах цього договору, який позичальник зобов'язується погасити та сплатити проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим договором.
Пунктом 2.2 ст. 2 договору КЗ сторони погодили, що первісне зобов'язання позичальника -перед банком замінюється зобов'язанням з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 грн, що є сумою боргу за цим договором та складається з наступних складових: 974 570 200,18 грн - основний борг, 146 631 064,59 грн - проценти за кредитом, 8 169 349 - комісія за управління Кредитом, 28 440,00 грн комісія за зміну умов договору, 182 183 570,98 - інші зобов'язання згідно з рішеннями судів (3% річних, пені, інфляційні витрати, судовий збір), окрім рішень Господарського суду м. Києва від 21.08.2014 по справі №910/5238/14 та від 24.12.2014 по справі №910/22033/14, з урахуванням погашення.
Проценти, комісії та інші зобов'язання згідно з рішеннями судів по позичальнику вважаються платою за основним боргом, який включає основний борг за Кредитними договорами та заборгованість за облігаціями серії "В" емітованими позичальником, згідно з рішеннями судів та облігаціями, та є частиною Боргу.
Кінцевий термін погашення боргу: 25 грудня 2031 року (включно) (п. 2.3. ст. 2 договору КЗ).
Згідно з пунктом 2.4 статті 2 договору КЗ у межах цього договору позичальник сплачує банку проценти за основним боргом, комісію за управління основним боргом та інші комісії, плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.
На виконання умов договору Дочірнього підприємства "Автоскладський завод № 2" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" зобов'язався:
- здійснити погашення боргу згідно з графіком погашення боргу, наведеного в додатку № 1 до договору (п. 6.3 ст. 6, п. 9.2.2 ст. 9 договору КЗ);
- щомісячно до дати повного погашення основного боргу сплачувати у розмірах, передбачених цим договором, проценти за основним боргом. Проценти за основним боргом нараховуються протягом усього строку існування боргу на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день існування основного боргу на основі банківського року (п. 3.1 ст. З, п. 6.6 ст. 6, п. 9.2.2 ст. 9 договору КЗ);
- щомісячно сплачувати у розмірах, передбачених цим договором, комісію за управління основним боргом. Комісія за управління основним боргом нараховується пропорційно кількості днів існування основного боргу з урахуванням погашення (на фактичну заборгованість за Основним боргом), кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором та закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення основного боргу (включно), але не більше 90 днів з дати, визначеної як дата повного погашення основного боргу (п. 3.2 ст. З, п. 6.7 ст. 6, п. 9.2.2 ст. 9 договору КЗ);
- належним чином та своєчасно виконувати зобов'язання позичальника, визначені цим договором та/або положеннями чинного законодавства України, зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком (п. 9.2.1. ст. 9 договору КЗ).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент Передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 546, 547 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
При цьому, статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частина 1 статті 576 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Відповідні положення наведеного також у частині 2 статті 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа /майновий поручитель.
Згідно із статтею 589 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави.
Частина 3 статті 590 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічну норму містить статті 20 Закону України "Про заставу".
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (статті 553 Цивільного кодексу України).
Стосовно вимог за договором К2, де боржник є фінансовим поручителем - особою, відмінною від позичальника, господарський суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 Цивільного України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником закон передбачає спеціальні заходи -визначає окремі види забезпечення виконання зобов'язання: неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання, завдаток або інші види, встановлені договором або законом (статті 546 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як встановлено ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Така правова норма підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 758/6863/14-ц.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 526 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Грошові зобов'язання Боржника як поручителя позичальника перед кредитором за договором КЗ виникли на підставі договору поруки, відповідно до умов якого (п. 2.1 ст. 2), поручитель (боржник) взяв на себе обв'язок солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання за договором КЗ.
У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання або його частини у поручителя як у солідарного боржника (п.3.1.1 договору поруки).
Пунктом 4.2.1 договору поруки сторони узгодили, що в разі одержання письмової вимоги Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником основного зобов'язання поручитель зобов'язаний не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення сплатити Кредитору без будь-яких заперечень зазначену у повідомленні суму Основного зобов'язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора.
На підставі п.4.2.1 ст. 4 договору поруки у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником грошових зобов'язань за договором КЗ, кредитор звернувся до боржника з повідомленням № 236-06/2267 від 11.11.2020, в якому зазначав, що станом на 10.11.2020 позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті нарахованих процентів та комісії за управління кредитом за вересень та жовтень 2020 у строки, встановлені договором КЗ, внаслідок чого у позичальника утворилась прострочена заборгованість перед банком на загальну суму 3 146 845,44 грн. Банк вимагав від боржника як поручителя за Договором поруки протягом 10-ти днів з моменту отримання повідомлення погасити прострочену заборгованість. Вказана вимога банку залишилась без виконання.
Таким чином, з огляду на невиконання боржником умов договору загальна сума грошових вимог банку до боржника становить 1 653 545 033,21 грн, з яких 1 635 853 893,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредитора та 17 691 140,00 - вимоги що забезпечені заставою майна боржника та погашаються позачергово.
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державного експортно-імпортного банку України" у розмірі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 653 545 033,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, а також окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства "Державного експортно-імпортного банку України" в розмірі 17 691 140,00 грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до договорів застави (іпотеки) та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Керуючись статтями 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державного експортно-імпортного банку України" у розмірі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 653 545 033,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства "Державного експортно-імпортного банку України" в розмірі 17 691 140,00 грн, як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника.
Окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до договорів застави (іпотеки) та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено та підписано - 23.07.2021.
Суддя С.А. Примак