проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" липня 2021 р. Справа № 917/136/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Плахов О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” (вх.№1361П) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2021 (рішення ухвалено суддею Ціленко В.А. 02.04.2021 у приміщенні господарського суду Полтавської області, повне рішення складено 02.04.2021) у справі №917/136/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГТЕХНІКА КПК”, м. Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт”, Полтавська область, м. Гадяч
про стягнення 232360,37 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.04.2021 у справі №917/136/21 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” на користь ТОВ “ТОРГТЕХНІКА КПК” 218829,30 грн. основного боргу, 5394,31 грн. інфляційних втрат, 1627,35 грн. 3% річних, 6509,41 грн. пені за порушення грошових зобов'язань та 3485,41 грн. судового збору.
ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2021 у справі №917/136/21 за позовом ТОВ “ТОРГТЕХНІКА КПК” до ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “ТОРГТЕХНІКА КПК” відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення встановив фактичні дані щодо вартості поставленого товару та здійснених розрахунків, які суперечать зробленим в резолютивній частині висновкам щодо загальної суми заборгованості, яка була стягнута з відповідача. Окрім того, заявник вважає, що суд дійшов невірного висновку, встановивши початком відліку строку для оплати товару дату складання видаткових накладних, оскільки відповідно до укладеного між сторонами договору строк оплати за поставлений товар починається з наступного дня після отримання покупцем всіх належним чином оформлених товарно-супровідних документів. Враховуючи, що постачальником не надано замовнику оформлених належним чином товаросупровідних документів, ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт”, скориставшись своїм правом, на законних підставах призупинило оплату послуг за договором, що, на його думку, виключає порушення прав позивача та задоволення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт”; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.07.2021.
29.06.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін (вх.№7414).
19.07.2021 електронною поштою надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Балли В.В. про відкладення розгляду справи у зв'язку перебуванням у відрядженні (вх. №8177).
У судовому засіданні представник позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. Також, заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Колегія суддів, дослідивши клопотання адвоката Балли В.В. про відкладення розгляду справи, встановила, що на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача у суді ним надано копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та довіреності від 07.12.2020. Проте, вказана довіреність не містить строку її дії та підпису особи, яка її видала. А тому, цей доказ не може бути прийнятий судом. Матеріали справи не містять інших доказів наявності у вказаного адвоката повноважень на представництво інтересів ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт”. Окрім того, заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду клопотання адвоката Балли В.В. та відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
10.08.2020 між ТОВ “ТОРГТЕХНІКА КПК” (постачальник) та ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” (замовник) укладено договір №20200810-89 на виготовлення та поставку продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити на замовлення та поставити замовнику гофропродукцію (гофро-тару) з власного матеріалу, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити її. Найменування, кількість, технічні характеристики продукції вказуються у замовленнях, технічній документації, специфікаціях, протоколах погодження, видаткових накладних, рахунках, що є невід'ємною частиною цього договору (пункти 1.1 та 1.2 договору).
Згідно п. 5.1 договору ціни на продукцію, що поставляється за цим договором, є вільними відпускними і вказуються у додатках до договору, що є його невід'ємною частиною (специфікаціях, протоколах погодження, видаткових накладних). Сума договору визначається сторонами як сума вартостей всіх партій одиниць товару, що постачається за цим договором протягом усього строку його дії (п. 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.4 договору оплата товару здійснюється з відтермінуванням платежу на строк 21 календарний день з дати поставки. Дата поставки - дата прийняття товару замовником, зазначена у відповідних товаророзпорядчих документах (накладна, ТТН) згідно базисних умов поставки, визначених цим договором.
Згідно п. 5.5 договору замовник не має права відмовитись від оплати фактично виготовленої за його замовленням продукції з інших, ніж передбачено цим договором, підстав. У разі прострочення грошового зобов'язання замовник за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому суму боргу у порядку передбаченому ст. 625 ЦК України.
Базисною умовою поставки товару за цим договором є СРТ (фрахт/перевезення до): Хмельницька обл., смт. Білогір'я, вул. Миру 3А у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Строк поставки 14 робочих днів з дати погодження заявки.
Відповідно до п. 6.2 договору товар поставляється у комплектності з наступною документацією: рахунок фактура (рахунок на оплату товару), видаткова накладна (2 примірники, один з яких підлягає поверненню постачальнику), ТТН (не менше 3-х примірників, один з яких залишається у замовника), документи, що посвідчують якість продукції (якісне посвідчення). У випадку, якщо постачальник своєчасно не надасть покупцю документи (всі разом, або будь-які з них окремо), або надасть зазначені документи (всі разом або будь - які з них окремо) неналежно оформленими, постачальник зобов'язаний надати покупцеві належним чином оформлений оригінал відповідного товарно-супровідного документа протягом 5 робочих днів з дати поставки такого товару, а копії таких документів - факсом або електронною поштою (у сканованому вигляді) у день поставки. При цьому строк оплати за такий поставлений товар починає рахуватися з наступного дня після отримання покупцем належним чином оформлених оригіналів товарно - супровідних документів.
Згідно п. 10.1 договору, він вступає в силу з дати його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2021.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар (гофроящик та гофровставка) на суму 207357,75 грн. без ПДВ (248829,30 грн. з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №4179 від 21.10.2020 та №3964 від 07.10.2020, а також товарно-транспортними накладними №Р3964 від 07.10.2020 та №Р4179 від 21.10.2020.
Згідно платіжних доручень №2311 від 02.11.2020 та №2638 від 23.11.2020 відповідачем сплачено позивачу 30000,00 грн. за гофроящики згідно рахунку №3730 від 07.10.20.
Враховуючи, що відповідачем не було оплачено поставлений товар у повному розмірі, ТОВ “ТОРГТЕХНІКА КПК” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” на свою користь суми боргу за порушення грошового зобов'язання за договором №20200810-89 від 10.08.2020 на виготовлення та поставку продукції в розмірі 232360,37 грн., з яких 218829,30 грн. - основний борг, 5394,31 грн. - інфляційні нарахування, 1627,35 грн. - 3% річних, 6509,41 грн. - пеня.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, а також правомірність нарахування ним інфляційних, 3% річних та пені.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу такий товар:
- згідно видаткової накладної №3964 від 07.10.2020: гофроящик 558*286*154 ПВЗЗК «ЕВ» 1 к.др.ман.знаки у кількості 13297 шт., сума без ПДВ - 146665,91 грн.; гофровставка 830*156 ТВ21К «В» бурий у кількості 10400 шт., сума без ПДВ - 11440,00 грн. Разом сума: 158105,91 грн.; сума ПДВ: 31621,18 грн.; усього сума з ПДВ: 189727,09 грн.;
- згідно видаткової накладної №4179 від 21.10.2020: гофроящик 558*286*154 ПВЗЗК «ЕВ» 1 к.др.ман.знаки у кількості 660 шт., сума без ПДВ - 6930,00 грн.; гофроящик 381*252*230 ТВ25К «В» у кількості 6072 шт., сума без ПДВ - 42321,84 грн. Разом сума: 49251,84 грн.; сума ПДВ: 9850,37 грн.; усього сума з ПДВ: 59102,21 грн.
Обставини поставки товару також підтверджуються товарно-транспортними накладними №Р3964 від 07.10.2020 та №Р4179 від 21.10.2020 та не заперечуються відповідачем.
Разом з цим, відповідач зазначає що строки оплати такого товару не настали, оскільки позивачем не передано товаросупровідні документи, а дата складання видаткових документів не може бути початком відліку строку на оплату.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Як було зазначено, відповідно до п. 5.4 договору оплата товару здійснюється з відтермінуванням платежу на строк 21 календарний день з дати поставки, яка пов'язується із датою прийняття товару замовником, зазначеною у відповідних товаророзпорядчих документах. При цьому, за положеннями п. 6.2 договору товар має поставлятися разом з такою документацією: рахунок фактура (рахунок на оплату товару), видаткова накладна, ТТН (не менше 3-х примірників, один з яких залишається у замовника), документи, що посвідчують якість продукції (якісне посвідчення), а строк оплати за такий поставлений товар починає рахуватися з наступного дня після отримання покупцем належним чином оформлених оригіналів товарно - супровідних документів.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Матеріали справи не містять даних щодо отримання відповідачем товару в інший день, ніж зазначено у видаткових та товарно-транспортних накладних, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати інше.
Водночас, обставини справи не свідчать, що відповідач встановлював строк позивачу для надання вказаних в пункті 6.2. договору документів. Відсутні також докази його звернень до позивача з відповідними претензіями щодо відсутності документів, що стосуються товару та підлягають переданню, або щодо відмови від договору або повернення товару у зв'язку з цим.
Як вже зазначалось, в матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові та товарно-транспортні накладні. Судом також встановлено, що часткова оплата здійснювалася відповідачем на підставі платіжних доручень №2311 від 02.11.2020 та №2638 від 23.11.2020 згідно рахунку №3730 від 07.10.2020.
Щодо доводів відповідача про відсутність документів, які посвідчують якість продукції, колегія суддів зазначає, що згідно п. 6.4 договору якість та кількість товару, що постачається, перевіряється замовником в момент його отримання. При цьому. положеннями п. 6.5 договору передбачено якщо виявлено невідповідність щодо якості товару, у тому числі і в зв'язку з прихованими недоліками (дефектами), кількості, повноти маркування упаковки товару вимогам, передбаченим стандартами, технічними умовами, цим договором або даними, зазначеними у відповідних документах, що засвідчують кількість та якість товару замовник зупиняє приймання товару і повідомляє про виявлені недоліки постачальника у формі, що дозволяє зафіксувати момент передання такого повідомлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail. ін). Замовник спільно з уповноваженим представником постачальника складають акт приймання продукції за кількістю та якістю. У разі визнання товару непридатним до використання, неякісний товар підлягає обміну або поверненню на склад постачальника силами та за рахунок постачальника. У випадку, якщо представник постачальника не прибуде для складання акту приймання продукції за кількістю та якістю, то покупець має право самостійно (або за участі інших осіб, якщо покупець прийме рішення про необхідність залучення таких осіб у складанні акту) скласти акт. За таких умов, акт, складений без представника постачальника, матиме повну юридичну силу та буде підставою для заміни товару неналежної якості або повернення покупцю сплачених за товар належної якості коштів.
Проте, за обставинами справи відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень. Матеріали справи не містять доказів зупинення приймання відповідачем товару і повідомлення позивача про виявлені недоліки, складання сторонами акту приймання продукції за кількістю та якістю, або самостійного складання відповідачем такого акту.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності обов'язку сплати з підстав ненадання товарно-супровідних документів необґрунтованими та безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 218829,30 грн.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо невірного встановлення судом першої інстанції суми заборгованості, оскільки останнім в мотивувальній частині рішення було зазначено вартість поставленого товару без ПДВ, а сума до стягнення була визначена з урахуванням ПДВ, що не свідчить про невірність встановлених судом обставин.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 6509,41 грн., інфляційні втрати у розмірі 5394,31 грн. та 3% річних у розмірі 1627,35 грн.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків оплати (грошового зобов'язання) замовник за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день такого прострочення.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що заявлені до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеня розраховані з урахуванням п. 5.4 договору щодо відтермінуванням платежу на строк 21 календарний день з дати поставки, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині.
Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок першої інстанції щодо застосування в даному випадку ст. 625 ЦК України, з огляду на те, що сторонами в договорі було передбачено саме такий порядок нарахування процентів.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2021 - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Білогір'я Молокопродукт” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2021 у справі №917/136/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.07.2021.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов