Постанова від 20.07.2021 по справі 918/756/13

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Справа № 918/756/13

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Сокольвак М.В. - арбітражний керуючий (ліквідатор)

від ТОВ "Рітейл Плас": Шевченко Т.М. - адвокат, представник за ордером серії КС №847221

від 20.07.2021р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В.

на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 01.06.21р. суддею Войтюком В.Р. о 12:22 год. у м.Рівному, повний текст складено 09.06.21р.

за клопотанням арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів, клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів, клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів

у справі № 918/756/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартет"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Земкомерц"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та внесення змін до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" - відмовлено.

В задоволенні клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з розподіленням заставного майна заставними кредиторами - відмовлено.

В задоволенні клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з розподіленням заставного майна заставними кредиторами - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Зємкомерц" про притягнення до відповідальності ПАТ "МТБ Банк" та внесення змін до реєстру кредиторів ТОВ "Зємкомерц" та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ "Зємкомерц" про притягнення до відповідальності ПАТ "МТБ Банк" та внесення змін до реєстру кредиторів ТОВ "Зємкомерц" задоволити в повному обсязі. Також, просить винести окрему ухвалу відносно посадових осіб ПАТ "МТБ Банк" відповідно до вимог п.п.1, 2 ст.246 ГПК України за порушення процесуальних обов'язків, що призвело до погашення вимог ПАТ "МТБ Банк" за межами процедури банкрутства боржника ТОВ "Земкомерц", що суперечить вимогам п.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяли до 21.10.2019р., та вимогам п.6 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, які призвели також до затягування розгляду справи про банкрутство ТОВ "Земкомерц". Крім того, просить застосувати стягнення до ПАТ "МТБ Банк" в дохід Державного бюджету України відповідно до ч.ч.1, 2, 3 п.1 ст.135 ГПК України, за невиконання судових рішень Господарського суду Рівненської області від 30.09.2020р., 30.12.2020р. та 12.02.2021р.. Водночас, просить, що враховуючи рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р., яким було визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р., в частині забезпечених вимог ПАТ "МТБ Банк", а також установлену судом обставину, що п'яти земельних ділянок не існує, які значились як майно забезпечення в реєстрі вимог кредиторів ТОВ "Земкомерц", що затверджений ухвалою Господарського суду Рівненської області 03.12.2013р., внести зміни до Реєстру вимог кредиторів ТОВ "Земкомерц", зазначивши, що вимоги ПАТ "МТБ Банк" в сумі 6 433 213,30грн. не є забезпеченими та відносяться до четвертої черги кредиторів, відповідно до п.1. ст.61 Кодексу України з питань банкрутства. Також, просить спростувати доводи Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. про те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, що ліквідатором боржника вживаються будь які дії спрямовані на реалізацію майна боржника та задоволення вимог кредиторів. Одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- зазначає, що керуючись вимогами ст.90 ГПК України, ст.ст.12, 61 Кодексу України з питань банкрутства, ліквідатором було направлено на адресу ПАТ "МТБ Банк" 15.07.2020р. запит №01-21/87 з проханням надати мені як ліквідатору ТОВ "Земкомерц" інформацію, яка у ПАТ "МТБ Банк" залишилась сума непогашених кредиторських вимог до ТОВ "Земкомерц", оскільки з матеріалів справи відомо, що після затвердження реєстру вимог кредиторів 03.12.2013р. та визнання ТОВ "Земкомерц" банкрутом 25.02.2014р., відбулись часткові погашення кредиторських вимог ПАТ "МТБ Банк" до ТОВ "Земкомерц" за рахунок укладання договорів з іншими юридичними особами та за рахунок стягнень з майнових поручителів;

- вказує, що ПАТ "МТБ Банк" всупереч ст.326 ГПК України не в повній мірі виконав вимоги ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.09.2020р., та 30.12.2020р., в п.2 результативної частини якої зазначено наступне: - витребувати у ПАТ "МТБ Банк" розрахунок вимог станом на теперішній час з урахуванням погашених вимог за межами процедури банкрутства починаючи з 03.12.2013р. та з урахуванням рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. (задоволено позов ліквідатора ТОВ "Земкомерц" про визнання договору іпотеки від 04.11.2011р., який був укладений між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк", недійсним, а також зняття обтяжень та скасування записів про обтяження);

- зазначає, що у відповіді, яка надійшла на адресу Господарського суду Рівненської області, на виконання ухвали суду від 30.12.2020р. від ПАТ "МТБ Банк" вказано про те, що відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 (суддя Пашкевич І.О.), про визнання недійсним договору іпотеки земельних ділянок жодних погашень заборгованості не відбулось. Однак, з такими доводами ліквідатор ТОВ "Земкомерц" не погоджується, оскільки ПАТ "МТБ Банк" не враховує рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 (суддя Пашкевич І.О.), яким визнано договір іпотеки недійсними, який був укладений між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк" від 04.11.2011р. в частині забезпечених вимог, адже фактично половина земельних ділянок, а точніше п'ять із дванадцяти, які забезпечували вимоги ПАТ "Марфін Банк" в сумі 24 778 333,30грн., визнанні неіснуючими, а договори купівлі - продажу усіх п'яти земельних ділянок визнані судом нікчемними. Неіснуючі земельні ділянки, які були майном забезпечення рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 виключені за судовим рішенням із державних реєстрів, як майно забезпечення ПАТ "МТБ Банк";

- вказує на те, що ПАТ "МТБ Банк", враховуючи погашення його вимог майновими поручителями, не може залишатись в даний час забезпеченим кредитором на суму негашених вимог 6433213,30грн., оскільки ПАТ "МТБ Банк" не враховує рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 (суддя Пашкевич І.О.), яким визнано договір іпотеки, укладений між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "МТБ Банк" від 04.11.2011р., в частині забезпечених вимог недійсним. Станом на 01.03.2021р., жодної відповіді від ПАТ "МТБ Банк" не поступило, хоча як свідчать матеріали справи, з якими ліквідатор ознайомився 01.03.2021р., ПАТ "МТБ Банк" отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 12.02.2021р. ще 18.02.2021р.. Викладені обставини по справі №918/756/13 про банкрутство ТОВ "Земкомерц" мають суттєве значення для розгляду даної справи, без з'ясування яких неможливо проводити продаж майна, оскільки потрібне погодження відповідно до вимог ст.75 Кодексу України з питань банкрутства;

- покликається на те, що як свідчать матеріали справи, дії та бездіяльність кредитора по справі ПАТ "МТБ Банк", які виражались в безпідставних запереченнях та оскарженнях законних дій ліквідатора ТОВ "Земкомерц", а також дії направлені на погашення забезпечених вимог за межами провадження справи про банкрутство ТОВ "Земкомерц" в порушення п.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяли до 21.10.2019р., та вимог п.6 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, призвели до затягування розгляду справи;

- вважає, що правомірність дій ліквідатора підтверджено рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020р., яким визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р., укладений між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк" (нове найменування - ПАТ "МТБ Банк"), знято обтяження та скасовано записи - заборони на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, знято обтяження та скасовано записи іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які внесені до Державного реєстру іпотек щодо 5 земельних ділянок. Судовими рішення у даній справі було встановлено, що згідно договору іпотеки від 04.07.2011р. в іпотеку було передано майно, що не належало іпотекодавцю і яке не лише не могло бути предметом іпотеки оскаржуваного договору, але й фактично не існує в натурі. Відтак, судовими рішеннями, що набрали законної сили, було встановлено, що із 12 земельних ділянок, які мали б забезпечувати вимоги ПАТ "Марфін Банк" (ПАТ "МТБ Банк") на суму 24 778 333,30грн., 5 земельних ділянок фактично не існували і договір щодо їхньої передачі в іпотеку визнано недійсним. З листа ПАТ "МТБ Банк" від 03.03.2021р. вбачається, що ним визнано істотне зменшення розміру кредиторських вимог і його актуальні вимоги до ТОВ "Земкомерц" становлять 6 433 213,30грн. (24 778 333,30грн. - 14 666 220,00грн. - 2 800 000,00грн. - 878 900,00грн. = 6 433 213,30грн.). Тим не менше, всупереч зменшенню розміру кредиторських вимог до ТОВ "Земкомерц" більш, ніж на 70%, ПАТ "МТБ Банк" не вживаються жодні дії щодо відмови від забезпечення своїх вже погашених вимог, що продовжують забезпечуватися іпотекою 7 земельних ділянок;

- вказує на те, що станом на сьогоднішній день вбачаються підстави щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Земкомерц" в частині зменшення розміру кредиторських вимог ПАТ "МТБ Банк";

- вважає, що також поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що 18.10.2016р. Господарський суд Рівненської області вже визнав ТОВ "Рітейл Плас" кредитором шостої черги на суму 14667438,00грн. та кредитором першої черги на суму 1218,00грн. у справі про банкрутство ТОВ "Земкомерц". Фактично 27.12.2018р. Господарським судом Рівненської області ухвалою повторно визнано кредиторські вимоги ТОВ "Рітейл Плас", що забезпечені майном ТОВ "Земкомерц не зазначивши майна забезпечення;

- покликається на те, що уклавши договір поруки №07394-СО від 22.01.2014р. та здійснивши перерахування грошових коштів за ним ТОВ "Рітейл Плас" фактично вчинило дії щодо незаконного набуття статусу кредитора ТОВ "Земкомерц" в зв'язку з виникненням в останнього перед ТОВ "Рітейл Плас" грошових зобов'язань. Натомість, дії банку спрямовані на заволодіння грошовими коштами в обхід встановленої процедури погашення кредиторських вимог, окрім норм чинного законодавства, також грубо порушують права ТОВ "Земкомерц", оскільки, як вже зазначалося вище, передані в іпотеку земельні ділянки ТОВ "Земкомерц" продовжують забезпечувати виконання первинної суми боргу - 23 117 895,85грн., в той же час у ТОВ "Земкомерц" перед третьою особою - новим кредитором ТОВ "Рітейл Плас", виникають кредиторські зобов'язання ще на додаткові 14 666 220,00грн.;

- зазначає, що із додаткових пояснень ПАТ "МТБ Банк" до Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р., на клопотання арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Земкомерц" про притягнення до відповідальності кредитора у справі №918/756/13 та внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Земкомерц" вбачається, що вартість неіснуючих п'яти земельних ділянок з дванадцяти, які забезпечували заявлені та визнані судом 03.12.2013р., забезпечені вимоги в 23117895,85грн. складає 9997400,00грн., а кредиторські вимоги ПАТ "МТБ Банк", які залишились не погашеними складають 6433213,30грн., а тому враховуючи постанову господарського суду від 19.02.2020р., про визнання договору іпотеки від 04.07.2011р. недійсним та втратою п'яти земельних ділянок, які забезпечували вимоги в сумі по договорам іпотеки на 9 997 400,00грн., вимоги, що залишились не погашеними враховуючи вимоги п.2 ст.45 Кодексу України з питань банкрутства та практику Верховного Суду на суму 6 433 213,30грн., є не забезпеченими і повинні бути віднесені судом до четвертої черги вимог кредиторів. Господарський суд Рівненської області ухвалою від 01.06.2021р. необґрунтовано відмовив в моєму клопотанні про внесення змін до реєстру вимог кредиторів відносно вимог ПАТ "МТБ Банк";

- вказує на те, що обставини, які підлягають спростуванню не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУзПБ, зокрема, Господарський суд Рівненської області в мотивувальній частині безпідставно зазначає, що в ліквідаційній процедурі ТОВ "Рітейл Плас" сплачено, як майновим поручителем 14 666 220,00грн. ПАТ "МТБ Банк" зазначаючи сплату 24.01.2014р., знаючи що ТОВ "Земкомерц" визнано банкрутом 25.02.2014р.; суд зазначає відсутність зі сторони ПАТ "МТБ Банк" порушень вимог ст.41 КУзПБ, однак суд не звертає увагу на п.5 ст.41 КУзПБ, що стягнення коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, проводиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за таким стягненням здійснює арбітражний керуючий. Як свідчать матеріали справи кошти списувались з рахунку боржника; Господарський суд Рівненської області безпідставно зазначає, що ухвалою від 26.10.2021р., продовжено повноваження ліквідатора та ліквідаційну процедуру ТОВ "Земкомерц" на шість місяців, хоча чинна ухвала суду від 05.05.2021р. про продовження ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ТОВ "Земкомерц", на шість місяців; Господарський суд Рівненської області в мотивувальній частині безпідставно зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ліквідатором боржника вживаються будь-які дії спрямовані на реалізацію майна боржника та задоволення вимог кредиторів. Таке твердження не відповідає матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, що арбітражний керуючий - ліквідатор діяв належно, зокрема, були зареєстровані всі земельні ділянки ТОВ "Земкомерц" в державному реєстрі нерухомого майна (витяги з державного реєстру нерухомого майна знаходяться в матеріалах справи і по датах реєстрації можна встановити дату державної реєстрації) в 2014 році, ліквідатором було виявлено відповідними запитами відсутність п'яти земельних ділянок, які із дванадцяти забезпечували вимоги ПАТ "МТБ Банк" про що задовольняючи позов про визнання договору іпотеки від 04.11.2011р. недійсним зазначено судом в постанові від 27.12.2018р.. Позов про визнання договору іпотеки від 04.11.2011р. недійсним ліквідатором було подано ще в 2014 році, відразу після зібрання відповідних доказів, про що зазначено в постанові суду від 19.02.2020р.. 18.03.2015р., ліквідатором ТОВ "Зємкомерц" за рішенням Господарського суду Львівської області (справа №914/146/15) повернуто з незаконного володіння земельну ділянку площею 0,5897га, що знаходиться в с/раді Лисичинівська, Пустомитівському районі, Львівської області;

- зазначає, що матеріалах справи наявні документи про те, що ще в 2014 року ліквідатором було проведено конкурс торгуючих організацій і визначено переможця, який запропонував найкращі умови, а саме Першу українську міжрегіональну біржу, яка відповідно подала заяву до суду про визнання учасником справи, що підтверджується ухвалою суду по справі від 17.10.2014р.;

- вказує, що вимоги п.5 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 21.10 2019р., зобов'язував ліквідатора здійснювати продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу (все майно), а якщо п'ять земельних ділянок не існувало, то ліквідатор не міг до вирішення справи в суді продавати неіснуюче майно. Рішення по неіснуючих п'яти ділянках, як зазначалось вище прийнято лише 19.02.2020р.. 21.01.2020р., листом №21-01/10 було направлено повідомлення, про надання згоди на продаж майна ТОВ "Зємкомерц" на запропонованих ліквідатором ТОВ "Зємкомерц" умовах. Враховуючи Постанову КМ України №211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" від 12.03.2020р., комітет кредиторів прийняв рішення не погоджувати умови продажу майна, а ліквідатору утриматись від продажу майна банкрута (протокол комітету кредиторів знаходиться в матеріалах справи). З послабленням карантинних мір ліквідатором проводяться дії по продажу заставного майна ТОВ "Зємкомерц" через систему Рrоzzоrо;

- вважає, що Господарський суд Рівненської області в мотивувальні частині ухвали від 01.06.2021р., безпідставно зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ліквідатором боржника вживаються будь-які дії спрямовані на реалізацію майна боржника та задоволення вимог кредиторів.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/756/13/3932/21 від 25.06.2021р. матеріали справи №918/756/13 витребувано з Господарського суду Рівненської області.

07.07.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/756/13.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 та призначено справу №918/756/13 до розгляду на 20.07.2021р. об 14:30год., тощо.

20.07.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ "МТБ Банк" надійшов письмовий відзив від 19.07.2021р. на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

20.07.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Квартет" надійшов письмовий відзив від 19.07.2021р. на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

20.07.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ "МТБ Банк" надійшло клопотання від 19.07.2021р., в якому просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю представника прибути в судове засідання, та дозволити участь повноваженого представника ПАТ "МТБ Банк" в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції через програму EASYCON.

В судовому засіданні 20.07.2021р. скаржник заперечив проти клопотання ПАТ "МТБ Банк" про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20.07.2021р. представник ТОВ "Рітейл Плас" не заперечив проти клопотання ПАТ "МТБ Банк" про відкладення розгляду справи.

Розглянувши зазначене вище клопотання ПАТ "МТБ Банк" про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В даному випадку ПАТ "МТБ Банк" не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію ПАТ "МТБ Банк" щодо обставин справи та документальних доказів, яку висловлено у поданому суду відзиві по справі.

Водночас, представник ПАТ "МТБ Банк" не був позбавлений права та можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, суд призначаючи до розгляду апеляційну скаргу, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р. явка учасників у справі не визнавалась обов'язковою, а також попереджено про те, що неявка сторін у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, інші учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 20.07.2021р. не з'явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності таких учасників у справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні 20.07.2021р. скаржник підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 скасувати, а вимоги апеляційної скарги - задовольнити.

Представник ТОВ "Рітейл Плас" в судовому засіданні 20.07.2021р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення скаржника та представника ТОВ "Рітейл Плас", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у провадженні Господарського суду Рівненської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №918/756/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц".

Зокрема, постановою Господарського суду Рівненської області від 25.02.2014р. ТОВ "Земкомерц" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Сокольвака М.В..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.10.2020р. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" на шість місяців.

03.03.2021р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Сокольвака М.В. надійшло клопотання про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів, в якому, зокрема просить:

- винести окрему ухвалу відносно посадових осіб Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" відповідно до вимог п.п.1, 2 ст.246 ГПК України за порушення процесуальних обов'язків, що призвело до погашення вимог Публічного акціонерного товариства "МТВ Банк" за межами процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", що суперечить вимогам п.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та вимогам п.6 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, які призвели також до затягування розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц";

- застосувати стягнення до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в дохід державного бюджету України відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.135 ГПК України, за невиконання судових рішень Господарського суду Рівненської області від 30.09.2020р., 30.12.2020р. та 12.02.2021р.;

- враховуючи рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р., яким було визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р. в частині забезпечених вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", а також установлену судом обставину, що п'яти земельних ділянок не існує, які значились як майно забезпечення в реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", що затверджений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2013р., внести зміни до Реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", зазначивши, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в сумі 6 433 213,30грн. не є забезпеченими та відносяться до четвертої черги кредиторів, відповідно до ч.1 ст.61 Кодексу України з питань банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.03.2021р. призначено клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 16.03.2021р..

12.03.2021р. до Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшли письмові пояснення.

12.03.2021р. до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" надійшло клопотання, в якому останнє просить зобов'язати ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Також, 12.03.2021р. до Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшло клопотання, в якому останнє просить зобов'язати ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів. Окрім того, Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" подало до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

15.03.2021р. до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшли письмові заперечення на клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 30.03.2021р., клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 30.03.2021р., клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 30.03.2021р..

23.03.2021р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Сокольвака М.В. надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.03.2021р. відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 13.04.2021р., клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 13.04.2021р., клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 13.04.2021р..

07.04.2021р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Сокольвака М.В. надійшло клопотання про зменшення розміру забезпечених вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк".

08.04.2021р. до Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшли додаткові пояснення на клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.04.2021р. відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 05.05.2021р., клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 05.05.2021р., клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 05.05.2021р..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.05.2021р. відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 18.05.2021р., клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 18.05.2021р., клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 18.05.2021р..

13.05.2021р. до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2021р. відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора та внесення змін до реєстру кредиторів на 01.06.2021р., клопотання кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 01.06.2021р., клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів на 01.06.2021р..

01.06.2021р. до Господарського суду Рівненської області від представника Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про притягнення до відповідальності кредитора по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та внесення змін до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" - відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможності - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/756/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц".

Так, у поданому клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. просить суд винести окрему ухвалу відносно посадових осіб Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" відповідно до вимог п.п.1, 2 ст.246 ГПК України за порушення процесуальних обов'язків, що призвело до погашення вимог Публічного акціонерного товариства "МТВ Банк" за межами процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", що суперечить вимогам п.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та вимогам п.6 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, які призвели також до затягування розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц";

В обґрунтування необхідності винесення окремої ухвали суду щодо дій посадових осіб Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", арбітражний керуючий Сокольвак М.В. посилається на порушенням вимог ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та вимог ч.6 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, які призвели також до затягування розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Згідно ч.1 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

У ч.6 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, погашення, що здійснені за період ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", фінансовими та майновими поручителями, по кредитному договору, укладеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" з банком, а не боржником, сплачено: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" 24.01.2014р. на загальну суму 14 666 220,00грн., вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" визнані судом; Лавейкін M.І. 11.09.2015р. на загальну суму 2 800 000,00грн.; ОСОБА_1 (майновий поручитель) в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду у справі №446/515/16-ц від 27.02.2018р. прийнято на баланс банку майно на суму 878 900,00грн..

З огляду на викладене, погашення заборгованості проведено поручителями, а не боржником, щодо дій якого судом установлено мораторій.

Слід зазначити, що оцінка чинності сплати боргу фінансовим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" на загальну суму 14 666 220,00грн. поза межами процедури банкрутства розглядалась в межах справи №918/756/13, та за підсумками розгляду винесено ухвалу від 13.06.2017р., яка переглядалась судом апеляційної інстанції, та постановою Рівненського апеляційного господарського суду залишена без змін.

Також, під час розгляду справи №918/756/13 були досліджені платіжні доручення про надходження коштів від поручителя ТОВ "Рітейл Плас" в сумі 14 666 220,00грн., зокрема платіжне доручення №259 від 23.01.2014р., кошти в погашення заборгованості зараховані 24.01.2014р., яке свідчить про те, що кошти надійшли на рахунок ПАТ "МТБ Банк", а не на рахунок боржника ТОВ "Земкомерц", і банк не вчиняв дії щодо зняття коштів з рахунку боржника.

Крім того, покликання ліквідатора в апеляційній скарзі на існування кримінального провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування є передчасним, оскільки відповідно до ст.17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях посадових осіб кредитора Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" порушень ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому і відсутні правові підстави для задоволення клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. в частині винесення окремої ухвали відносно посадових осіб Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк".

Також, у поданому клопотанні арбітражний керуючий Сокольвак М.В. просить суд застосувати стягнення до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в дохід Державного бюджету України відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.135 ГПК України, за невиконання судових рішень Господарського суду Рівненської області від 30.09.2020р., 30.12.2020р. та 12.02.2021р..

Обґрунтовуючи вказану вимогу, арбітражний керуючий Сокольвак М.В. посилається на невиконання кредитором - Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" вимог ухвал Господарського суду Рівненської області від 30.09.2020р., 30.12.2020р. та 12.02.2021р..

Відповідно до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частинами 1-4 ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.90 ГПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті (ч.2 ст.90 ГПК України).

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. (ч.3 ст.90 ГПК України).

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання зокрема, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи (п.2 ч.5 ст.90 ГПК України).

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь. (ч.6 ст.90 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст.80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідно до ст.131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу згідно ст.132 ГПК України є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

За приписами ч.1 ст.135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених ч.10 ст.188 цього Кодексу.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що приписи ст.135 ГПК України передбачають саме право, а не обов'язок суду застосовувати заходи процесуального примусу.

Матеріали справи свідчать, що арбітражний керуючий Сокольвак М.В. звертався до Господарського суду Рівненської області із клопотаннями (три аналогічні за своїм змістом), в яких просив суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" в порядку ст.90 ГПК України надати інформацію.

Так, Господарський суд Рівненської області в ухвалах від 30.09.2020р., 30.12.2020р. та 12.02.2021р. витребував у Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" наступні докази, а саме: - розрахунок кредиторських вимог до ТОВ "Земкомерц" зазначивши черговість погашених вимог станом на 30.12.2020р. з урахування погашених вимог за межами процедури банкрутства починаючи з 03.12.2013р. та з урахуванням рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 (суддя Пашкевич І.О.), яким визнано договір іпотеки від 04.07.2011р. в частині забезпечених вимог.

В подальшому, Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" на виконання вимог ухвал Господарського суду Рівненської області (30.09.2020р., 12.12.2020р., 12.02.2021р.) подані відповіді з викладенням своєї правової позиції.

З врахуванням вище викладеного, а також дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недостатність підстав, на які посилається арбітражний керуючий Сокольвак М.В., для застосування штрафних санкцій відносно кредитора - Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", оскільки розбіжність правових позицій арбітражного керуючого та кредитора не передбачає притягнення одного із них до відповідальності.

Крім того, ведення реєстру вимог кредиторів покладено на арбітражного керуючого, в даному випадку на ліквідатора.

Також, у поданому клопотанні арбітражний керуючий Сокольвак М.В. просить суд враховуючи рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р., яким було визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р. в частині забезпечених вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", а також установлену судом обставину, що п'яти земельних ділянок не існує, які значились як майно забезпечення в реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", що затверджений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2013р., внести зміни до Реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", зазначивши, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в сумі 6 433 213,30грн. не є забезпеченими та відносяться до четвертої черги кредиторів, відповідно до ч.1 ст.61 Кодексу України з питань банкрутства.

Зокрема, обґрунтовуючи вказану вимогу, арбітражний керуючий Сокольвак М.В. зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", відповідно до якого, вимоги кредитора визнані в розмірі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартет" (ініціюючий кредитор) - сума вимог 601 700,00грн. (4 черга вимог); судові витрати 5735,00грн. (1 черга вимог); - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тувар" з грошовими вимогами в сумі 44150261,50грн. (4 черга вимог); судовий збір 1 147,00грн. (1 черга вимог); - ДПІ у Личаківському р-ні. м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - сума вимог 327 413,35грн. в т.ч. основний борг 261 947,00грн. (3 черга вимог); штрафна санкція - 65 466,35грн. (6 черга вимог); - ПАТ "МАРФІН БАНК" - сума вимог 1147,00грн. (1 черга вимог); - заборгованість по заробітній платі - 5378,95грн. (1 черга вимог).

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів боржника, вимоги кредиторів забезпечені заставою: - АБ "Київська Русь" - сума вимог 690 413,00грн.; - ПАТ "МАРФІН БАНК" - сума вимог - 23 117 895,85грн..

Надалі майновими поручителями боржника відповідно до кредитного договору від 24.05.2011р. №28800/OF сплачено кредитору - Публічному акціонерному товариству "МТБ Банк": Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" 24.01.2014р. на загальну суму 14666220,00грн., вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" визнані судом; Лавейкін M.І. 11.09.2015р. на загальну суму 2 800 000,00грн.; ОСОБА_1 (майновий поручитель) в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду у справі №446/515/16-ц від 27.02.2018р. прийнято на баланс банку майно на суму 878900,00грн..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 (суддя Пашкевич І.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. до відповідача - 1 Державної реєстраційної служби України, до відповідача - 2 Головного управління юстиції у Львівській області, до відповідача - 3 Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2011р., зняття обтяжень та скасування записів про обтяження, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділу державної реєстрації Кам'янка-Бузької РДА; Відділу державної реєстрації Пустомитівської РДА; Відділу державної реєстрації Яворівської РДА; Приватного нотаріуса Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Котик Наталії Володимирівни задоволено та визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" та Публічним акціонерним товариством "Марфін Банк". Знято обтяження та скасовано записи - заборони на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: - заборону на нерухоме майно за реєстраційним №11349405 щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: с.Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:01:004:0945, зареєстрована 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - заборону на нерухоме майно за реєстраційним №11349193 щодо земельної ділянки, що розташована на території с.Ямпіль Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623688600:01:004:0467, зареєстрована 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - заборону на нерухоме майно за реєстраційним №11349307 щодо земельної ділянки, що розташована на території Одеської селищної ради Буського району Львівської області, кадастровий номер 4626856600:02:000:0034, зареєстрована 04.07.2011р., Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - заборону на нерухоме майно за реєстраційним №11348968 щодо земельної ділянки, що розташована на території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області, кадастровий номер 4625855600:06:000:0393, зареєстрована 04.07.2011р., Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - заборону на нерухоме майно за реєстраційним №11349094 щодо земельної ділянки, що знаходиться на території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області, кадастровий №4625855600:03:000:0504, зареєстрована 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2021р., реєстровий №1820. Знято обтяження та скасовано записи - іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які внесені до Державного реєстру іпотек, а саме: - іпотеку за реєстраційним №11349487 щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: с.Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:01:004:0945, зареєстрованої 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - іпотеку за реєстраційним №11349487 щодо земельної ділянки, що розташована на території с.Ямпіль Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623688600:01:004:0467, зареєстрованої 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - іпотеку за реєстраційним №11349487 щодо земельної ділянки, що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області, кадастровий номер 4626856600:02:000:0034, зареєстрованої 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - іпотеку за реєстраційним №11349487 щодо земельної ділянки, що знаходиться на території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області; кадастровий №4625855600:06:000:0393, зареєстрованої 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820; - іпотеку за реєстраційним №11349487 щодо земельної ділянки, що знаходиться території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області, кадастровий №4625855600:03:000:0504, зареєстрованої 04.07.2011р. Котик Н.В., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області на підставі договору іпотеки від 04.07.2011р., реєстровий №1820.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, арбітражний керуючий Сокольвак М.В. вважає, що оскільки майновими поручителями боржника поза межами процедури банкрутства погашено частину заборгованості та факт визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2011р., це свідчить про наявні підстави для внесення змін до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", а саме просить зазначити, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" у сумі 6 433 213,30грн. не є забезпеченими та відносяться до четвертої черги кредиторів.

Згідно п.11 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

У разі схвалення судом відповідно до законодавства про банкрутство плану санації чи реструктуризації боргів боржника за основним зобов'язанням, якщо він відмінний від іпотекодавця, іпотекодержатель, який голосував проти схвалення плану санації юридичної особи чи плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ПАТ "МТБ Банк" ґрунтуються на кредитному договорі №28800/OF від 24.05.2011р., укладеному ПАТ "МТБ Банк" та ТОВ "Земкомерц", тобто вимоги саме до позичальника.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором були укладені договори іпотеки та договори поруки, а саме:

- договір іпотеки від 04.07.2011р., укладений між ПАТ "МТБ Банк" та ТОВ "Земкомерц", посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Котик Н.В., предметом іпотеки за яким виступає: земельна ділянка площею 0,9203га, кадастровий номер 4626856600:02:000:0034; земельна ділянка площею 0,7189га, кадастровий номер 4623686400:01:004:0945; земельна ділянка площею 1,2524га, кадастровий номер 4623688600:01:004:0467; земельна ділянка площею 1,500га, кадастровий номер 4625855600:03:000:0504; земельна ділянка площею 0,50га, кадастровий номер 4625855600:06:000:0393. Відповідно до п.2.1 зазначеного договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 9 997 400,00грн.;

- договір іпотеки від 24.05.2011р., укладений між ПАТ "МТБ Банк" та ТОВ "Земкомерц", посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Котик Н.В., предметом іпотеки за яким виступає: земельна ділянка площею 0,0300га, кадастровий номер 46210600000:01:002:0066 земельна ділянка площею 0,3159га, кадастровий номер 0710100000:41:015:0010 земельна ділянка площею 0,0450га, кадастровий номер 4610600000:01:014:0231 земельна ділянка площею 0,3800га, кадастровий номер 4621060000:01:024:0132 земельна ділянка площею 1,4283га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0001 земельна ділянка площею 0,5717га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0002 земельна ділянка площею 1,4780га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018. Відповідно до п.2.1 зазначеного договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 27 321 100,00грн.. Вказаний договір є чинним.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020р. у справі №918/756/13 визнано недійсним договір іпотеки від 04.07.2011р..

Водночас, як встановлено судом, забезпеченням кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" залишаються сім земельних ділянок.

Слід зазначити, що до моменту фактичної реалізації майна боржника, що є предметом іпотеки (забезпеченням за кредитним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", який є чинним на цей час) не можливо встановити чи задовольнить вартість семи земельних ділянок, визнані судом як забезпечені вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас".

Слід також звернути увагу на те, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" забезпечені семи земельними ділянками, оціночна вартість яких на час розгляду справи невідома.

Крім того, матеріали справи свідчать, що протягом 2013-2021 років ліквідатор не звертався до заставного кредитора за погодженням щодо реалізації заставного майна, а тому покликання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. стосовно затягування Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" розгляду справи є необґрунтованим.

При цьому, матеріали справи не містять відповідних доказів, які однозначно свідчать про те, що ліквідатором боржника на виконання приписів Кодексу України з процедур банкрутства, вжито дій, які спрямовані на реалізацію майна боржника та задоволення вимог кредиторів.

Також, ухвала Господарського суду Рівненської області від 03.12.2013р. про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" набрала законної сили та є чинною. Так, у вказаній ухвалі суду встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" є забезпеченими.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно до ст.61 Кодексу з процедур банкрутства, ліквідатор - з дня призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Оплата витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора; у другу чергу виконуються зобов'язання перед особами, які після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надавали кредитування, поставляли сировину, комплектуючі з відстроченням платежу.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які забезпечує таке майно. Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Також, наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020р. №2778/5 затверджено Вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Вимоги).

У відповідності до п.1 розділу 3 Вимог арбітражний керуючий починає ведення реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Підставою для внесення відомостей до реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

Крім того, арбітражний керуючий та боржник - фізична особа забезпечують підтримання Реєстру в актуальному стані (абз.3 п.3 розділу 1 Вимог).

Арбітражний керуючий та боржник - фізична особа несуть відповідальність за достовірність відомостей, внесених до Реєстру, та відповідність таких відомостей документам, на підставі яких вони внесені (п.7 розділу 1 Вимог).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що правових підстав для внесення змін до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", а саме зазначення, що вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в сумі 6 433 213,30грн. не є забезпеченими та відносяться до четвертої черги кредиторів є необґрунтованими.

Крім того, арбітражний керуючий Сокольвак М.В. не наводить жодної норми законодавства, яка б передбачала можливість здійснення таких змін.

Також, зменшення площі предмету забезпечення не може бути підставою для зміни правового статусу кредитора, оскільки вартість предмету забезпечення лишилась на даний час не визначеною.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про внесення змін до реєстру кредиторів вимог боржника слід відмовити.

Також, зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні поданих клопотань заставних кредиторів Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про зобов'язання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Поряд з цим слід зазначити, що порядок реалізації арбітражним керуючим заставного майна та розподіл отриманих коштів передбачений зазначеними вище приписами Закону України "Про іпотеку" та ст.ст.63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства і не передбачають норм про затвердження судом розподіленого заставними кредиторами між собою майна та подальшого внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021р. у справі №918/756/13 - без змін.

2. Справу №918/756/13 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "23" липня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Попередній документ

98519200

Наступний документ

98519202

Інформація про рішення:

№ рішення:	98519201
№ справи:	918/756/13
Дата рішення:	20.07.2021
Дата публікації:	26.07.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (27.01.2026)
Дата надходження:	12.01.2026
Предмет позову:	продовження ліквідаційної процедури та повноважень арбітражного керуючого

Розклад засідань:

Минулі засідання (61)

03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
03.05.2026 21:57	Господарський суд Рівненської області
27.01.2020 11:00	Господарський суд Рівненської області
27.01.2020 12:50	Господарський суд Рівненської області
11.02.2020 12:30	Господарський суд Рівненської області
19.02.2020 11:30	Господарський суд Рівненської області
19.02.2020 12:00	Господарський суд Рівненської області
16.03.2020 16:15	Господарський суд Рівненської області
13.04.2020 09:10	Господарський суд Рівненської області
17.06.2020 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.08.2020 08:45	Господарський суд Рівненської області
26.10.2020 10:30	Господарський суд Рівненської області
16.03.2021 11:00	Господарський суд Рівненської області
31.03.2021 11:00	Господарський суд Рівненської області
13.04.2021 09:30	Господарський суд Рівненської області
05.05.2021 09:00	Господарський суд Рівненської області
18.05.2021 10:30	Господарський суд Рівненської області
01.06.2021 12:00	Господарський суд Рівненської області
22.06.2021 09:30	Господарський суд Рівненської області
22.06.2021 10:30	Господарський суд Рівненської області
29.06.2021 11:30	Господарський суд Рівненської області
20.07.2021 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
03.08.2021 09:30	Господарський суд Рівненської області
16.08.2021 11:30	Господарський суд Рівненської області
26.08.2021 09:00	Господарський суд Рівненської області
11.10.2021 15:00	Господарський суд Рівненської області
25.10.2021 13:45	Господарський суд Рівненської області
22.11.2021 12:00	Господарський суд Рівненської області
06.12.2021 13:30	Господарський суд Рівненської області
20.12.2021 11:25	Господарський суд Рівненської області
20.12.2021 13:30	Господарський суд Рівненської області
24.01.2022 10:00	Господарський суд Рівненської області
21.02.2022 16:00	Господарський суд Рівненської області
14.03.2022 09:30	Господарський суд Рівненської області
25.08.2022 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.11.2022 10:50	Господарський суд Рівненської області
25.09.2023 13:00	Господарський суд Рівненської області
22.11.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
06.12.2023 13:00	Господарський суд Рівненської області
01.04.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
15.04.2024 13:00	Господарський суд Рівненської області
29.04.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
13.05.2024 16:00	Господарський суд Рівненської області
01.08.2024 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.08.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
16.09.2024 13:00	Господарський суд Рівненської області
13.11.2024 16:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.11.2024 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.12.2024 15:00	Господарський суд Рівненської області
06.01.2025 15:00	Господарський суд Рівненської області
08.04.2025 09:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
06.05.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
08.07.2025 10:15	Господарський суд Рівненської області
27.01.2026 10:00	Господарський суд Рівненської області