вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2021 р. Справа№ 910/19162/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Тищенко А.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.07.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 (суддя Гулевець О.В., повний текст рішення складено та підписано 17.05.2021)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 (суддя Чинчин О.В., повний текст рішення складено та підписано 20.05.2021)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"
про стягнення 506 621, 60 грн, -
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення 506 621, 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» тендерного забезпечення у розмірі 503 600,00 грн, а також нарахованої у зв'язку із простроченням виплати страхового відшкодування пені у розмірі 3 021,60 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 в позові відмовлено повністю.
Суд дійшов висновку про відсутність страхового випадку та підстав для стягнення тендерного забезпечення, посилаючись на те, що оскільки Протоколом розгляду тендерних пропозицій №292/20 від 08.09.2020 пропозицію ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було відхилено саме на підставі не надання переможцем документів у спосіб, зазначений в тендерній документації, водночас, пунктом 2.1.4 Розділу 2 договору страхування визначено, що страховими ризиками є ненадання переможцем документів у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на те, що Додатком №6 Тендерної документації було передбачено подання документів для укладення договору особисто або поштою за відповідною адресою, а також враховуючи, що третьою особою надано документи у спосіб та строк передбачений тендерною документацією.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп є обґрунтованими, водночас суд зазначив, що позивачем не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката зі складністю справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте за неправильного застосування норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Скаржник наголошує, що у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування відповідачем було відмовлено з посиланням на відсутність факту настання страхового випадку, а не наданням документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12, 13 частин 1 та 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у спосіб, передбачений ТД, учасник ТОВ «Метінвест-СМЦ» по суті підтвердив факт невиконання чи неналежного виконання вимог тендерної документації, розробленої відповідно до Закону, що на думку позивача є страховим випадком (п.2.2. Договору), а тому позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
15.06.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» у задоволені вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник звертає увагу, що відповідачем до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про подання доказів розміру понесених судових витрат, не було долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що на переконання апелянта унеможливлює визначення розміру гонорару адвоката. Також на думку скаржника, судом було порушено норми процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.06.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.07.2021) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.07.2021.
08.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.
Розгляд справи призначено на 21.07.2021.
Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 за заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про ухвалення додаткового рішення у справі.
12.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20, просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи наступне:
- відповідач в дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та заявив, що відповідні докази будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду, що спростовує доводи апеляційної скарги;
- відповідач наголошує, що Акт виконаних робіт від 29.04.2021 містить детальний опис робіт виконаних для правової допомоги, а тому доводи апелянта є безпідставними;
- належними доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується надані послуги, їх вартість та надано докази про їх сплату, що на думку відповідача спростовує доводи апелянта.
20.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа заперечує проти вимог апелянта щодо скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 у зв'язку з відсутністю факту настання страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування та настанням підстав для повернення тендерного забезпечення учаснику, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
21.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20, зазначаючи наступне:
- третя особа надала в строк всі документи, які були визначені позивачем;
- підстави, за якими відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Метінвест-СМЦ» не є страховим ризиком відповідно до п. 2.1. договору страхування, а тому у відповідача не виникає обов'язку зі сплати страхового відшкодування з огляду на відсутність факту страхового випадку;
- відповідач звертає увагу, що оскільки позивачем було визначено переможцем процедури закупівлі ТОВ «СОТА Україна», з яким і укладено договір про закупівлю, то позивач не зазнав жодних фінансових витрат та/або фінансових збитків, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
21.07.2021 у судове засідання з'явились представники усіх учасників справи.
Представник позивача підтримав подані ним апеляційні скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, з урахуванням відзивів на апеляційні скарги, поданих під час апеляційного провадження та просив відмовити в їх задоволенні, а оскаржуване рішення та додаткове рішення - залишити без змін.
Представник третьої особи заперечив проти доводів апеляційної скарги з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, поданого під час апеляційного провадження та просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.06.2020 AT «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Українська залізниця» (надалі - позивач) оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2020-06-02-000479-с. Предмет закупівлі - за класифікатором ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (прокат товстолистовий, прокат тонколистовий).
За результатами аукціону, який відбувся 12.08.2020, Філією «Центр печення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в електронній системі закупівель «Prozorro» (оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-06-02-000479-с) було визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕНІНВЕСТ-СМЦ» (надалі - учасник, третя особа) та 13.08.2020 опубліковано повідомлення від 13.08.2020 1560/4021/0479-с про намір укласти договір на закупівлю ДК 021:2015-14620000-3 Сплави (прокат товстолистовий, прокат тонколистовий).
Розділом 1 п. 3.3 Тендерної документації передбачено: «Забезпечення тендерної пропозиції надається учасником у вигляді банківської гарантії або страхової гарантії».
На виконання п. 3.3 розділу 1 умов Тендерної документації Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було завантажено в електронному вигляді в якості забезпечення тендерної пропозиції договір № 28/20-ФР/Ц7 від 22.06.2020 добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання вимог тендерної документації учасником торгів на суму 503 600,00 грн, відповідно до якого ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (надалі - страховик, відповідач). Строк дії гарантії до 19.11.2020 включно.
Позивач зазначає, що у Розділі 1 Додатку № 6 Тендерної документації встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
За доводами позивача, в порушення вимог Тендерної документації ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» протягом визначеного строку не було надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», у строк, визначений в ч. 6 ст. 17 Закону.
Відповідно до Протоколу розгляду тендерних пропозицій № 292/20 від 08.09.2020 пропозицію ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було відхилено на підставі абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону України «Про публічні закупівлі» (а.с.10-12).
22.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», Філією «Центр печення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (надалі - вигодонабувач) укладений договір добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання вимог тендерної документації учасником торгів №571666 (надалі - договір страхування), відповідно до якого предметом цього договору є інтереси вигодонабувача, що не суперечать закону, пов'язанні з невиконанням або неналежним виконанням страхувальником (учасником торгів) вимог тендерної документації, розробленої замовником відповідно до Закону (а.с.7-8).
Відповідно до Розділу 2 договору страхування страховими ризиками за договором є:
2.1.1. відкликання тендерної пропозиції страхувальником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
2.1.2 непідписання страхувальником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
2.1.3 ненадання страхувальником, що став переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією;
2.1.4 ненадання страхувальником, що став переможцем торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пунктом 5.2.2. договору страхування зазначено, що страховик зобов'язується сплатити повну суму тендерного забезпечення (гарантована сума) протягом 5 робочих або банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги замовника (вигодонабувача), в якій буде посилання на одну з підстав, передбачених у розділі 2 даного договору.
Оскільки ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» не надав документи, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 23.09.2020 №ЦЗВ-20/2679 у встановлений договором добровільного страхування строк, з посиланням на ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Позивачем надано докази направлення на адресу відповідача вимоги від 23.09.2020 №ЦЗВ-20/2679. Вимога отримана відповідачем 25.09.2020.
13.10.2020 позивачем було отримано лист від відповідача № 021020-0369/к/у від 02.10.2020 про відмову сплатити суму страхового відшкодування.
Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» тендерного забезпечення у розмірі 503 600,00 грн., а також нарахованої у зв'язку із простроченням виплати страхового відшкодування пені у розмірі 3 021,60 грн.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ст.564 Цивільного кодексу України).
Статтею 565 Цивільного кодексу передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Як вбачається з позовних вимог, правовідносини у даній справі виникли у зв'язку зі здійсненням процедури публічних закупівель, оскільки позивач просить стягнути з відповідача тендерне забезпечення.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України »Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з п. 25 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі»).
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2020 позивачем визнано ТОВ «Метінвест-СМЦ» переможцем процедури закупівлі № UA-2020-06-02-000479-с та 13.08.2020 опубліковано повідомлення від 13.08.2020 1560/4021/0479-с про намір укласти договір на закупівлю ДК 021:2015-14620000-3 Сплави (прокат товстолистовий, прокат тонколистовий).
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Приписами частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено підстави, за яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Колегією суддів перевірено, що позивачем тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі - ТОВ «Метінвест-СМЦ» відхилена на підставі абз. 3 п. 3 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Визнано переможцем процедури закупівлі - ТОВ «СОТА Україна» та вирішено оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір на суму 16 463 640,00 грн з ПДВ, що підтверджується Протоколом №292/20 засідання тендерного комітету філії «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця» від 08.09.2020.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
В пункті 7.1. Розділу 7 Тендерної документації переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати документи відповідно до Додатку №6.
Додатком № 6 до Тендерної документації визначено перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених частинами першою і частиною другою статті 17, які надає переможець процедури закупівлі та перелік документів для укладання договору.
Як вбачається з Додатку №6 Тендерної документації замовником передбачено, що подання документів для укладення договору здійснюється особисто або поштою за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т 17Б. Документи для укладення договору, що отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розглядаються, вважаються замовником такими, що не надані та повертаються учаснику. Кінцевий строк отримання замовником за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т 17Б, документів відповідно до Додатку № 6 (крім довідки Державної фіскальної служби відповідно до п.2 Розділу І цього Додатку, яка повинна бути надана до дати укладання договору, але не пізніше ніж через 10 днів після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір) є п'ятий день (до 17:00 з понеділка по четвер та до 15:45 у п'ятницю) з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Як встановлено судом вище, 13.08.2020 позивачем опубліковано повідомлення від 13.08.2020 1560/4021/0479-с про намір укласти договір на закупівлю.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог Додатку №6 до Тендерної документації ТОВ «Метінвест-СМЦ» надано всі документи у спосіб та строк встановлений позивачем, що підтверджується реєстром отриманих документів, що вимагаються умовами тендерної документації № 4021 від 18.08.2020.
Разом з цим, відповідно до п. 2.1.4 Розділу 2 договору страхування страховими ризиками за договором є ненадання страхувальником, що став переможцем торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
У п.п. 1.2.5., 1.2.6., 4.3. Правил добровільного страхування фінансових ризиків, затверджених ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 24.03.2020 (надалі - Правила) наводиться визначення понять страховий ризик, страховий випадок, умови настання страхового випадку:
- страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;
- страховий випадок - подія, передбачена договором страхування, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій третій особі (Вигодонабувачу);
- страховим випадком є понесення Страхувальником або іншою особою, визначеною Страхувальником у Договорі страхування (Вигодонабувачем) непередбачених фінансових витрат а/або фінансових (матеріальних) збитків внаслідок настання ризиків, що зазначені в Договорі страхування відповідно до п.4.1. Правил, якщо вони відбулися в період дії Договору страхування та підтверджені необхідними документами згідно з Розділом 10 цим Правил.
Перевіривши матеріали справи та врахувавши доводи сторін, колегія суддів встановила, що Протоколом розгляду тендерних пропозицій №292/20 від 08.09.2020 пропозицію ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було відхилено на підставі не надання переможцем документів у спосіб, зазначений в тендерній документації.
Разом з тим, пунктом 2.1.4 Розділу 2 договору страхування визначено, що страховими ризиками є ненадання переможцем документів у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відтак, оскільки Протоколом розгляду тендерних пропозицій №292/20 від 08.09.2020 пропозицію третьої особи було відхилено саме на підставі не надання переможцем документів у спосіб, зазначений в тендерній документації, беручи до уваги, що Додатком №6 Тендерної документації було передбачено подання документів для укладення договору особисто або поштою за відповідною адресою та враховуючи, що третьою особою надано документи у спосіб та строк передбачений тендерною документацією, у той час як пунктом 2.1.4 Розділу 2 договору страхування передбачено, що страховими ризиками є ненадання переможцем документів саме у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність страхового випадку та відповідно і підстав для стягнення тендерного забезпечення.
Заперечуючи проти вказаного висновку, скаржник наголошує, що у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування відповідачем було відмовлено з посиланням на відсутність факту настання страхового випадку, а не надавши документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6,8,12,13 частин 1 та 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у спосіб, передбачений ТД, учасник ТОВ «Метінвест-СМЦ» по суті підтвердив факт невиконання чи неналежного виконання вимог тендерної документації, розробленої відповідно до Закону, що на думку позивача є страховим випадком (п.2.2. Договору), а тому позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2.2. Договору, на який посилається апелянт, страховими випадками, згідно з цим договором, є факт невиконання чи неналежного виконання страхувальником (учасником торгів) вимог тендерної документації, розробленої відповідно до Закону.
Однак, як встановлено судом вище, третьою особою надано документи у спосіб та строк передбачений тендерною документацією.
Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача, що звернувшись з позовною заявою, зазначаючи про підстави для сплати страховиком повної суми тендерного забезпечення, позивач послався саме на п. 2.1.4. Договору.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, вищевикладеним спростовуються доводи апелянта про те, що не надавши документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6,8,12,13 частин 1 та 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у спосіб, передбачений ТД, учасник ТОВ «Метінвест-СМЦ» по суті підтвердив факт невиконання чи неналежного виконання вимог тендерної документації.
Статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Отже, обов'язковою умовою для настання страхового випадку є понесення непередбачених фінансових витрат та/або фінансових (матеріальних) збитків внаслідок настання ризиків, що зазначені в договорі страхування.
Судова колегія наголошує, що позивачем належними та достатніми доказами не доведено понесення останнім фінансових збитків (витрат), та враховує те, що позивачем було визначено переможцем процедури закупівлі ТОВ «СОТА Україна», з яким і укладено договір про закупівлю.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, пункт 2.1.4 Розділу 2 договору страхування містить посилання на абзац 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», при цьому, положення ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містить абзац 2 частини 3 щодо підтвердження відсутності підстав учасником процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанціх щодо відсутності страхового випадку та відсутності обов'язку сплати страхового відшкодування, з підстав ненадання страхувальником що став переможцем торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 2.1.4 договору страхування).
Отже, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми тендерного забезпечення в розмірі 503 600,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Так, звертаючись з позовом, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3 021,60 грн, однак оскільки вимоги про стягнення пені є похідними від основної вимоги позивача, в якій судом обґрунтовано відмовлено, то вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3 021,60 грн не підлягають задоволенню.
Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
Щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулось 07.05.2021 із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №910/19162/20, у якій просило стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015).
Згідно з висновком ЄСПЛ, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Разом з цим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегією суддів перевірено, що відповідач у відзиві на позовну заяву в дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначивши, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (том 1, а.с. 84) та заявив, що відповідні докази будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.
Наведеним спростовуються доводи апелянта, що відповідачем до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про подання доказів розміру понесених судових витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем разом із заявою про розподіл судових витрат надано копії:
- Договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 та Додаткову угоду №1 від 10.12.2020 до нього;
- рахунку №910/19162/20 від 29.04.2021;
- платіжного доручення №23556066 від 05.05.2021;
- акту виконаних робіт №910/19162/20 від 05.05.2021.
11.01.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (Довіритель) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги №110119, відповідно до якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Довіритель зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Згідно з Додатковою угодою №1 від 10.12.2020 року до Договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 року Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
- надає Довірителю консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними, у тому числі фізичними особами-підприємствами, та юридичними особами, в органах державної влади та місцевого самоврядування, в органах прокуратури та Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в місцевих сулах, апеляційних судах, Верховному Суді незалежно від спеціалізації, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб.
- представляє інтереси: Довірителя в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді (відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») незалежно від спеціалізації, як учасника процесу/заінтересованої особи, а також представляти інтереси Довірителя в органах прокуратури та Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах нотаріату, в органах державної фіскальної служби України, органах державної податкової служби, органах державної митної служби України, органах Національного депозитарію України та всіх інших органах державної влади та місцевого самоврядування, у взаємовідносинах із фізичними, у тому числі фізичними особами-підприємцями, та юридичними особами.
Сторони погодили, що вартість правової допомоги Адвоката, зазначеної у Розділі 1 цього Договору, визначається шляхом множення кількості затрачених Адвокатом годин на вартість однієї нормо-години роботи, яка становить 1 000,00 грн. (п.3.3 Додаткової угоди).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Відповідачем було подано Акт виконаних робіт №910/19162/20 від 05.05.2021 р., рахунок на оплату №910/19162/20 від 29.04.2021 р., платіжне доручення №23556066 від 05.05.2021 р. на суму 10000 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що Данилов Анатолій Григорович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №462, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
Згідно з Актом виконаних робіт №910/19162/20 від 05.05.2021 р. Адвокат надав, а Довіритель прийняв наступні роботи:
- вивчення та правовий аналіз позовної заяви AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення 506621,60 грн., справа №910/19162/20, матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової консультації Довірителю, - 1 година - 1000 грн. 00 коп.;
- аналіз чинного законодавства з питань страхування та проведення тендерів (відкритих торгів, публічних закупівель); аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру; визначення стратегії захисту інтересів Довірителя під час розгляду справи в суді- 4 години - 4000 грн. 00 коп.;
- складання відзиву на позовну заяву AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», третя особа - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про стягнення 506621,60 грн., справа №910/19162/20, формування пакету додатків до відзиву, друкування відзиву з додатками, копіювання відзиву з додатками, направлення відзиву з додатками учасникам справи та до суду - 3 години - 3000 грн. 00 коп.;
- складання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», третя особа - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про стягнення 506621, - 60 грн., справа №910/19162/20, формування пакету додатків до заперечення на відповідь на відзив, друкування заперечення на відповідь на відзив з додатками, копіювання заперечення на відповідь на відзив з додатками, направлення заперечення на відповідь на відзив з додатками учасникам справи - 2 години - 2000 грн. 00 коп.
Загальна кількість витраченого часу на надання адвокатом правової допомоги довірителю становить 10 годин, що становить 10000 грн. 00 коп.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Апелянт вважає, що позивачем не було долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що на його думку унеможливлює визначення розміру гонорару адвоката, однак колегією суддів перевірено, що Акт виконаних робіт №910/19162/20 від 29.04.2021 (том 2, а.с. 60) містить детальний опис робіт виконаних для правової допомоги, тому відповідні доводи скаржника визнаються необґрунтованими та відхиляються.
Судом враховано, що позивачем було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 статті 127 ГПК України).
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши клопотання позивача про зменшення витрат на правову допомогу, перевіривши матеріали справи, судова колегія наголошує, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, позивач не надав, що у свою чергу свідчить про недоведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.
При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19)
Як вбачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції враховано всі критерії співмірності, визначені у статті 126 ГПК України, обставини справи, доводи сторін, а також правові позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Таким чином, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному додатковому рішенні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з цим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а враховуючи, що належними та достатніми доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується розмір судових витрат та їх оплата, а тому вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/19162/20 - залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/19162/20 - залишити без змін
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи № 910/19162/20 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді А.І. Тищенко
М.Л. Яковлєв