вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2021 р. Справа№ 910/1346/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.07.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 (повний текст ухвали складено 25.05.2021)
у справі № 910/1346/19 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Служби безпеки України
до Національного антикорупційного бюро України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про спростування недостовірної інформації,-
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 в задоволені заяви Служби безпеки України № 16/2594 від 28.04.2021 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 910/1346/19 відмовлено.
Відмовляючи у поновлені строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд вказав, що вказані заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 до виконання не можуть бути визнані поважними, оскільки строк пропущено через невідповідні дії самого заявника, а саме пред'явлення ним наказу не за підвідомчістю. Отже, заявник міг своїми правомірними діями вплинути на недопущення пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, однак допустив вчинення дій не у відповідності до чинного законодавства України у результаті чого, відбулось пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Служба безпеки України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 та ухвалити нове рішення, яким визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 поважними та поновити строк пред'явлення їх до виконання.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що Службою безпеки України пропущено трьохмісцячний строк звернення виконавчого документа до виконання у зв'язку із довготривалим розглядом Соломянським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції заяви Служби безпеки України. На думку апелянта, вказана обставина не залежала від волевиявлення заявника, а тому причина пропуску строку звернення наказу до виконання є поважною.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Національне антикорупційне бюро України у своєму відзиві, наданому до суду 06.07.2021, зазначає, що ухвала суду прийнята при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що неврахування особливостей виконання судового рішення не може вважатися поважною причиною пропуску строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 апеляційну скаргу Служби безпеки України у справі № 910/1346/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021, у зв'язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 поновлено Службі безпеки України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/1346/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/1346/19 та справу призначено до розгляду на 21.07.2021.
Явка учасників у судове засідання
Третя особа в судове засідання, призначене на 21.07.2021, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи.
Позиції учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.07.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 поважними та поновити строк пред'явлення їх до виконання.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.07.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/1346/19 позов задоволено частково.
Визнано недостовірною поширену директором Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 інформацію про Службу безпеки України "...одна із цих операцій стосувалася фіксації "кришування" грального бізнесу і до цього грального бізнесу також були причетні керівники, окремі керівники Служби безпеки України... ".
Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України спростувати вказану недостовірну інформацію про Службу безпеки України у спосіб найбільш подібний до способу її поширення - шляхом повідомлення директором Національного антикорупційного бюро України на офіційному публічному заході (зокрема, брифінгу) про недостовірність поширеної інформації, із запрошенням представників ЗМІ.
Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України в письмовому вигляді повідомити Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та членів цього Комітету - народних депутатів України, які були присутні на його засіданні 03.10.2018, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про недостовірність вказаної інформації про Службу безпеки України, поширеної директором Національного антикорупційного бюро України; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/1346/19 залишено без змін.
27.07.2020 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
30.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Служба безпеки України подало заяву № 16/2594 від 28.04.2021 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якій заявник просив визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 поважними та поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 в задоволені заяви Служби безпеки України № 16/2594 від 28.04.2021 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 910/1346/19 відмовлено.
Відмовляючи у поновлені строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд вказав, що вказані заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 до виконання не можуть бути визнані поважними, оскільки строк пропущено через невідповідні дії самого заявника, а саме пред'явлення ним наказу не за підвідомчістю. Отже, заявник міг своїми правомірними діями вплинути на недопущення пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, однак допустив вчинення дій не у відповідності до чинного законодавства України у результаті чого, відбулось пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З правової конструкції вказаної частини статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.
Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Враховуючи вказане вище, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання мотивована тим, що 10.09.2020 Службою безпеки України до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було подано заяви про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі № 910/1346/19.
05.10.2020 та 06.10.2020 Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконання рішень за яким боржником є центральні органи виконавчої влади покладено на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
09.10.2020 Служба безпеки України звернулася до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявами про відкриття виконавчого провадження, яким 22.10.2020 були відкриті виконавчі провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 17.12.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021, постанови про відкриття виконавчих проваджень були скасовані, а накази Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 повернуті Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягувачу без прийняття до виконання.
За викладених вище обставин, заявник просив визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів поважними та поновити пропущений строк, як такий, що пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з тривалим розглядом заяв Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Суд зазначає, що саме Службою безпеки України, як стягувачем, при пред'явленні наказу до виконання не враховано правила підвідомчості виконавчих проваджень та п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, якою визначено окремі питання організації виконання судових рішень.
Враховуючи вказане вище, місцевий господарський суд вірно вказав, що вказані заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 до виконання не можуть бути визнані поважними, оскільки строк пропущено через невідповідні дії самого заявника, а саме пред'явлення ним наказу не за підвідомчістю. Отже, заявник міг своїми правомірними діями вплинути на недопущення пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, однак допустив вчинення дій не у відповідності до чинного законодавства України у результаті чого, відбулось пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви №16/2594 від 28.04.2021 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України у справі № 910/1346/19, у зв'язку з невизнанням поважними причини пропуску Службою безпеки України строку пред'явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/1346/19.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладається на заявника (апелянта).
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/1346/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 910/1346/19 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Службу безпеки України.
4. Матеріали справи №910/1346/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 22.07.2021.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк