вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" липня 2021 р. Справа№ 910/1580/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Шапран Л.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення
у справі №910/1580/21 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості за Договором підряду в розмірі 3 682 537,05 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованості за Договором підряду в розмірі 3 682 537,05 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" заборгованість у розмірі 3 682 537 грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 55 238 грн. 06 коп.
26.04.2021 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої, позивач зазначає про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України та стягнення з відповідача на користь позивача 75 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування прийнятої ухвали суд першої інстанції зазначив, що звертаючись до суду з позовною заявою, позивачем наведено орієнтовний перелік судових витрат, без їх конкретизації по видах та сумах у прохальній частині позовної заяви, тобто, наводячи лише можливий, орієнтований їх перелік у тексті позовної заяви.
Також суд першої інстанції вказав, що позивачем в процесі розгляду справи не заявлялось про те, що докази в підтвердження понесення судових витрат будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду по суті позовних вимог, що вбачається як з матеріалів справи, так і з протоколів судових засідань, разом з тим, станом на момент розгляду справи по суті, позивачем так і не було визначено суму судових витрат по витратам на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі №910/1580/21 та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що у поданому позові позивач заявив орієнтовний розрахунок суми витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом цього позову, а саме 368 253,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оціни долученим до позовної заяви доказам здійснених позивачем витрат на правову допомогу. Апелянт вказав, що зв'язку із необґрунтованою відмовою суду вирішувати питання розподілу витрат на професійну правничу допомоги, позивач був змушений звернутись із заявою про винесення додаткового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1580/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/1580/21 та призначено справу до розгляду на 07.07.2021.
У судовому засіданні 07.07.2021 було оголошено перерву до 14.07.2021.
Явка представників сторін
Представник позивача у судове засідання 14.07.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні були повідомлений належним чином, що розпискою про оголошення перерви.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 27.01.2021 за відсутності представників сторін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем до позовної заяви було долучено договір про надання правової допомоги № 0119/2021 від 19.01.2021, укладений між Адвокатським бюро «Апонащенко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест», відповідно до умов якого бюро зобов'язувалось надати клієнту правову допомогу.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 19.01.2021 бюро зобов'язалось за замовленням клієнта представляти інтереси останнього у судах з усіх питань, що стосуються стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованості за договором підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ від 03.11.2020.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 19.01.2021 сторони встановили, що вартість послуг, що надаються (гонорар) дорівнює 10 відсотків від суми, що буде стягнута з акціонерного товариства «Українська залізниця» за рішенням суду, але в будь-якому разі не менше 30 тисяч гривень.
19.04.2021 судом першої інстанції було прийнято рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" заборгованість у розмірі 3 682 537 грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 55 238 грн. 06 коп.
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що у прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено сум витрат на професійну правничу допомогу, як необхідно було стягнути з відповідача.
В той же час, частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому вимогами чинного законодавства не встановлено форми до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок сум витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 368 253,70 грн., що є за своєю суттю заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
А тому є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України не було подано відповідну заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем були подані 23.04.2021, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до умов додаткової угоди № 5 від 19.04.2021, сторони вирішили зменшити розмір витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим п. 2. Додаткової угоди № 1 було викладено в наступній редакції: «вартість послуг, що надаються бюро клієнту складає 75 000,00 грн., з яких: безпосереднє представлення інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва - 50 000,00 грн., винагорода за успішне представлення інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва - 25 000,00 грн. у разі прийняття Господарським судом міста Києва рішення на користь клієнта. Вартість послуг додатково складатиме 25 000,00 грн. у разі оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва, прийнятого на користь клієнта.
19.04.2021 між бюро та клієнтом було складено акт наданих послуг № 13 на суму 75 000,00 грн.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з підстав того що даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку з неналежним виконанням договорів, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а тому у таких спорах не підлягають дослідженню та з'ясуванню адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів.
А тому, твердження позивача стосовно того, що відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів відхиляє. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не направлялись на адресу відповідача заява про ухвалення додаткового рішення, а відповідна заява розглядалась судом без виклику представників сторін.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Колегією суддів враховано, що спір між сторонами виник на підставі договору підряду, на виконання якого було складено два акти приймання виконаних будівельних робіт. Окрім основної заборгованості у даному спорі не нараховувались штрафні санкції чи 3 % річних та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України.
Тобто, спір у даній справі є незначної складності, який виник у зв'язку із неналежним виконанням договору підряду; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час. Судова практика у такий спорах є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
А тому, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу до 30 000,00 грн., що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах Великої Палати від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 29.09.2020 у справі №910/7127/19 про застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/1580/21 -скасуванню з постановленням нового про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" про ухвалення додаткового рішення.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/1580/21 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/1580/21 скасувати.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 21/41; ідентифікаційний код: 32583569) 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесену під час розгляду справи у суді першої інстанції.
5. В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" про ухвалення додаткового рішення відмовити.
6. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 21/41; ідентифікаційний код: 32583569) 2 270,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
8. Матеріали справи № 910/1580/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 16.07.2021
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко