1/1130
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 липня 2021 року м. Київ № 640/15932/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО»
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» (надалі - позивач), адреса: 04136, місто Київ, вулиця Маршала Гречка, будинок 13, офіс 1002 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2020 року № 0348530405 у частині накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 7 від 20 березня 2019 року на 109 днів у сукупному розмірі 24 996,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що прийняте податкове повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у місті Києві щодо накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки складена товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» в електронній формі податкова накладна на дату первинної реєстрації були направлені до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений податковим законодавством термін, а тому розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є безпідставним.
Представник позивача звертає увагу, що товариством було самостійно встановлено, що була допущена помилка у даті складення податкової накладної, а тому останнім для виправлення виявленої помилки було складено нову податкову накладну із правильною датою та направлено на реєстрацію.
Також, представник позивача звертає увагу, що позивачем було також сформовано розрахунок коригування до податкової накладної та направлено на реєстрацію для виправлення в належний чинним законодавством спосіб помилки виявленої позивачем, однак реєстрацію якого було зупинено, а пізніше відмовлено у реєстрації.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач не погоджуючись з викладеними позивачем у позовній заяві аргументами подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом правомірно та у межах передбачених чинним законодавством України, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» були порушені граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
При цьому, податковий орган у вказаному відзиві посилається на те, що порушення податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО», які були встановлені уповноваженими особами податкового органу під час проведення перевірки являються дійсними, а дії уповноважених осіб під час перевірки правомірними.
Керуючись викладеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних позовної заяви позивача та залишити в силі прийняте податкове повідомлення-рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» зареєстровано як юридична особа з 16 червня 2018 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 10741020000076758.
Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; код КВЕД 81.30 Надання ландшафтних послуг; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.
З аналізу наданих до суду матеріалів справи судом було встановлено, що позивачем складено податкову накладну №7 вперше 19 березня 2020 року та зареєстровано у ЄРПН 11 квітня 2019 року за № 9070426848.
Надалі, позивачем було самостійно встановлено, що при поданні первинно вказаної вище податкової накладної останнім була допущена помилка у даті складення податкової накладної № 7, а саме зазначено - 19 березня 2019 року, а тому на підставі виявленої помилки було складено податкову накладну № 7 із правильною датою - 20 березня 2019 року та направлено на реєстрацію 02 серпня 2019 року, реєстрацію якої було зупинено, однак 22 серпня 2019 року вказана податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН згідно рішення про реєстрацію від 22 серпня 2019 року за № 1258855/42248970.
Пізніше, позивачем було також сформовано розрахунок коригування до податкової накладної № 7 від 19 березня 2019 року та направлено на реєстрацію 06 серпня 2019 року, реєстрацію якого було зупинено, а пізніше відмовлено у реєстрації.
Також, судом було встановлено, що відповідно до Акту перевірки від 27 лютого 2020 року № 4576/26-15-04-05-16/42248970 Головним управлінням ДПС у місті Києві було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
З аналізу вказаного вище Акту перевірки вбачається, що податковим органом зазначено, що згідно ЄРПН податкові накладні виписані товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» від 18 липня 2019 року № 40, від 20 березня 2019 року № 7, від 20 березня 2019 року № 7 зареєстровані в ЄРПН 19 серпня 2019 року та 02 серпня 2019 року з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних.
На підставі висновків викладених у вказаному вище Акті перевірки, податковим органом, відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2020 року № 0348530405 та нараховані штрафні санкції у розмірі 25 403,01 грн, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Керуючись вищевикладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог адміністративного позову позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (надалі - Податковий кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, а саме:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Аналізуючи вищенаведені приписи статті 201 Податкового кодексу України, модна дійти до висновку про те, що продавець товарів/послуг несе обов'язок в разі постачання товарів/послуг скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у визначені терміни. При цьому контроль за дотриманням строків подачі податкових накладних платниками податку здійснює контролюючий орган відповідно до норм податкового законодавства.
Допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.
Водночас, відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням та, як наслідок, застосування відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, з аналізу вказаного вище, суд приходить до висновку, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише в випадку та за наявності його реальної вини у вчиненні даного правопорушення.
З аналізу матеріалів справи та як вже було встановлено судом вище вбачається, що позивачем було складено податкову накладну № 7 вперше 19 березня 2020 року та зареєстровано у ЄРПН 11 квітня 2019 року за № 9070426848.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що вказана первинна податкова накладна була подана позивачем у строки передбачені Податковим кодексом України.
Однак, надалі позивачем було самостійно встановлено, що при поданні первинно вказаної вище податкової накладної останнім була допущена помилка у даті складення податкової накладної № 7, а саме зазначено - 19 березня 2019 року.
З метою виправлення допущеної помилки, податковим законодавством передбачено складання розрахунку коригування.
Так, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Вказана норма дублюється положенням (пункт 21) Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (надалі - Порядок).
Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
При цьому, відповідно до затвердженої форми розрахунку коригування у графі 2 розрахунку зазначається причина коригування.
Таким чином, виходячи з викладених вище приписів, суд приходить до висновку, що податковим законодавством передбачено право платника податків у разі виявлення помилки у раніше поданій податковій накладній подати розрахунок коригування та нову податкову накладну.
Водночас, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Так, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що на підставі виявленої помилки у поданій вперше податковій накладній позивачем для виправлення даної обставини було складено податкову накладну № 7 із зазначенням правильної дати (20 березня 2019 року) та направлено вказану виправлену податкову накладну на реєстрацію 02 серпня 2019 року, реєстрацію якої було зупинено, однак 22 серпня 2019 року вказана податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН згідно рішення про реєстрацію від 22 серпня 2019 року за № 1258855/42248970.
Також, пізніше, позивачем було також сформовано розрахунок коригування № 48 від 30 липня 2019 року до податкової накладної № 7 від 19 березня 2019 року та направлено на реєстрацію 06 серпня 2019 року, реєстрацію якого було зупинено, а пізніше відмовлено у реєстрації.
Таким чином, з аналізу викладеного вище в сукупності, суд приходить до висновку, що вперше вказана податкова накладна № 7 була зареєстрована позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування № 48 від 30 липня 2019 року та нової податкової накладної № 7 від 20 березня 2019 року обумовлено лише помилкою в даті її виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник.
Отже, з аналізу податкових накладних та розрахунку коригування вбачається, що вони складені та відображають єдині господарські операції. У кожній податковій накладній та розрахунку коригування вказано ряд ідентифікуючих ознак, таких як опис (номенклатура) товарів/послуг продавця, обсяги постачання, сума ПДВ.
Відтак реєстрація позивачем податкової накладної № 7 від 20 березня 2019 року відповідно до приписів чинного податкового законодавства не є порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних, а є фактом виправлення позивачем помилки, допущеної в раніше виписаній та вчасно зареєстрованій податковій накладній.
З огляду на те, що вперше податкова накладна була подана позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нової податкової накладної обумовлено лише помилкою в зазначенні її дати, що не вплинуло на її кількісний та вартісний показник, суд вважає, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданій накладній, шляхом подання розрахунку коригування до неї та нової накладної з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків її реєстрації не вбачається.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2018 у справі №810/222/18 та від 26.06.2018 у справі № 805/4998/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2020 року № 0348530405 у частині накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 7 від 20 березня 2019 року на 109 днів у сукупному розмірі 24 996,60 грн.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 306,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог та факт того, що позивачем при зверненні до суду було заявлено три вимоги, однак в подальшому позивачем було подано заву про зміну предмету позову та судом було зменшено кількість позовних вимог до однієї, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки по суті судом вирішувалась одна вимога.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, суд зазначає, що позивач має право на звернення до суду з клопотанням щодо повернення надмірно сплаченого судового збору щодо частини зменшення розміру позовних вимог.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) від 06 квітня 2020 року № 0348530405 винесену щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» (адреса: 04136, місто Кив, вулиця Маршала Гречка, будинок 13, офіс 1002, код ЄДРПОУ 42248970) у частині накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 7 від 20 березня 2019 року на 109 днів у сукупному розмірі 24 996,60 грн (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість грн 60 коп.).
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-ЕКСПО» (адреса: 04136, місто Кив, вулиця Маршала Гречка, будинок 13, офіс 1002, код ЄДРПОУ 42248970) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова