ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 липня 2021 року м. Київ № 620/3232/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за рапортом заступника начальника Управління - начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 05.05.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, за рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 13.07.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 15.07.2020 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що дисциплінарні стягнення у формі доган, накладені на позивача під час проходження військової служби в УСБУ в Чернігівській області безпідставно та необґрунтовано.
Так, позивачем наголошується, що службового розслідування перед прийняттям рішень про накладення дисциплінарних стягнень не проводилося. Зокрема, у відповідача відсутні належні та достатні докази, що підтверджують факт порушення позивачем військової дисципліни, шляхом перебування на робочому місці у нетверезому стані та відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин.
Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі. Витребувано у відповідача усі наявні документи, які слугували підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за період з 05.05.2020 року по 15.07.2020 року.
Через канцелярію суду 28.09.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Так, відповідачем повідомлено, що заступник начальника Управління - начальник відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, який згідно із статтею 31 Статуту внутрішньої служби є прямим начальником позивача, у другій половині дня 05.05.2020 року виявлено позивача на робочому місті у приміщенні УСБУ в Чернігівській області у нетверезому стані.
За вказане порушення військової дисципліни, а саме, перебуванні на робочому місці у нетверезому стані, заступником начальника Управління - начальником відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області на позивача накладено дисциплінарне стягнення - догану.
Протягом дня 13.07.2020 заступником начальника відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, встановлено відсутність позивача на робочому місті у приміщенні УСБУ в Чернігівській області без поважних причин. Перевірочними заходами, що проводились співробітниками відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, ввечері того ж дня позивача виявлено за адресою свого місця проживання у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно з даними системи контролю та управління доступом УСБУ в Чернігівській області, інформація про перебування позивача на території УСБУ в Чернігівській області відсутня (доповідна записка від 25.09.2020 №14/11195).
Також позивачем у встановленому порядку не надано будь-яких пояснень, рапортів або інших документів щодо поважних причин своєї відсутності на робочому місці 13.07.2020 року.
За вказане порушення військової дисципліни, а саме, за відсутність на робочому місці без поважних причин, заступником начальника відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області на Позивача накладено дисциплінарне стягнення - догану.
В подальшому, у першій половині дня 15.07.2020 року заступником начальника відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області виявлено позивача на робочому місті у приміщенні УСБУ в Чернігівській області у нетверезому стані, за що на позивача також накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
З огляду на те, що зазначене підтверджується відповідними довідками щодо стану військовослужбовця, складеними співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Чернігівській області, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Через канцелярію суду 05.10.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що ні 05.05.2020 року, ні 15.07.2020 року ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння на робочому місці. Крім того, до 24.07.2020 року позивача не повідомлено про вчинення останнім 05.05.2020 року порушення військової дисципліни.
Зокрема, до 24.07.2020 року дисциплінарне стягнення за порушення позивачем військової дисципліни, що відповідно до доводів відповідача мало місце 05.05.2020 року, в будь-якій формі не оголошувалося, тобто, дисциплінарне стягнення не накладено протягом десяти діб після виявлення дисциплінарного проступку особою, яка його наклала, як того вимагає стаття 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Що стосується відсутності на службі 13.07.2020 року позивачем зазначено, що 10.07.2020 року він звернувся до свого прямого начальника ОСОБА_2 із проханням надати 13.07.2020 року вихідний у зв'язку із сімейними обставинами. ОСОБА_2 надано на це свій дозвіл. Таким чином 13.07.2020 року позивача не було на службі з дозволу прямого начальника, а тому така відсутність, на переконання позивача, не може вважатися прогулом.
Серед іншого, позивач звертає увагу суду на те, що до адміністративної відповідальності, передбаченої кодексом України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не притягнуто, що є додатковою підставою вважати дисциплінарні стягнення накладеними протиправно.
Через канцелярію суду 09.10.2020 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Відповідачем зазначено, що про накладення дисциплінарних стягнень 05.05.2020 року та 15.07.2020 року позивачу оголошувалося особисто його прямим начальником в усній формі у день виявлення правопорушень, позаяк твердження відповідача про те, що до 24.07.2020 року позивачу не повідомлено про накладене на нього дисциплінарне стягнення за вчинення правопорушення 05.05.2020 року не відповідає дійсності. Крім того, проставлення позивачем 24.07.2020 року своїх підписів на рапортах щодо накладення на нього дисциплінарних стягнень може свідчити лише про те, що саме з цього дня у позивача почався перебіг строку, протягом якого він може оскаржити рішення про накладення на нього дисциплінарних стягнень.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено надання військовослужбовцю СБ України вихідного дня за сімейними обставинами на підставі усного дозволу його прямого чи безпосереднього начальника.
ОСОБА_1 не звертався у встановленому законодавством порядку з письмовим рапортом на ім'я начальника УСБУ в Чернігівській області про надання йому відпустки за сімейними обставинами 13.07.2020 року, а УСБУ в Чернігівській області наказів по особовому складу щодо надання 13.07.2020 року додаткової відпустки ОСОБА_1 не видавалось.
Таким чином, позивач 13.07.2020 року був відсутній на робочому місті у приміщенні УСБУ в Чернігівській області без поважних причин і за вказане порушення військової дисципліни заступником начальника відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення - догану.
Зокрема, на переконання відповідача, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України надається право на проведення службового розслідування, а не встановлено обов'язок його проведення.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Через канцелярію суду 28.10.2020 року відповідачем подано заяву, в якій повідомлено про те, що матеріали, які містять відомості про підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача містять гриф обмеження доступу «Для службового користування».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року адміністративну справу №620/3232/20 передано до Київського окружного адміністративного суду, яку мотивовано тим, що у суддів Чернігівського окружного адміністративного суду відсутній спеціальний доступ до державної таємниці.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року адміністративну справу №320/3232/20 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду справи №620/3232/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 року прийнято адміністративну справу №620/3232/20 до провадження. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 20.05.2021 року. Витребувано у Управління Служби безпеки України в Чернігівській області наступні належним чином засвідчені копії: особової справи ОСОБА_1 ; копії всіх наявних документів, які слугували підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за період з 05.05.2020 року по 15.07.2020 року. У разі наявності у витребуваних документів грифа обмеження доступу, зобов'язано направити належним чином засвідчені копії цих документів відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 “Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”. Належним чином засвідчені копії витребуваних документів (із супровідним листом) зобов'язано подати до канцелярії суду до 01.04.2021 року.
У підготовче засідання 20.05.2021 року прибув представник відповідача.
Судом встановлено, що витребуваних документів відповідачем не подано, вимоги ухвали суду від 23.03.2021 року не виконано без поважних причин.
З огляду на те, що відсутність таких матеріалів перешкоджає повному та своєчасному розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вирішення питання повторного витребування доказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 року витребувано повторно у Управління Служби безпеки України в Чернігівській області наступні належним чином засвідчені копії особової справи ОСОБА_1 ; належним чином засвідчені копії витребуваних документів подати до канцелярії суду (адреса: 01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус А) до 04.06.2021 року; у разі наявності у витребуваних документів грифа обмеження доступу, зобов'язано направити належним чином засвідчені копії цих документів відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 “Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”; наступне судове засідання відбудеться 10.06.2021 року.
Через канцелярію суду 08.06.2021 року відповідачем подано витребувані документи із грифом “ДСК”.
Через канцелярію суду 09.06.2021 року представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого зсідання без участі останнього.
У підготовче засідання прибув представник відповідача.
Судом поставлено на обговорення питання закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, проти чого представник відповідача не заперечує.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.06.2021 року.
У судове засідання 24.06.2021 року прибули представники сторін, яким подано заяву про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, копії особової справи військовослужбовця, судом встановлено наступне.
Підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в органах Служби безпеки України з березня 2003 року. З березня 2020 року походить службу на посаді спеціаліста І категорії ОІС відділу ВБКОЗ Управління Служби безпеки України в Чернігівській області.
Згідно з Рапортом заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника А. Онашка від 05.05.2020 року, за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме, перебування на робочому місці у нетверезому стані, відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту І категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до Рапорту заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника ОСОБА_3 від 13.07.2020 року за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту І категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Згідно з Рапортом заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника О. Говоруна від 15.07.2020 року, за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме, перебування на робочому місці у нетверезому стані, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту І категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Вважаючи зазначені рішення про накладення дисциплінарних стягнень у виді доган протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 25.03.1992 року № 2229-XII «Про Службу безпеки України» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2229), Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV (із змінами і доповненнями) (далі також - Статут ВС ЗСУ), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (із змінами і доповненнями) (далі також - ДС ЗСУ), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом Центрального управління Служби безпеки України від 04.02.2016 року №45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 року за № 328/28458 (далі також - Інструкція №45).
Частиною першою статті 1 Закону №2229 встановлено, що Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно з абзацом 1 частини першою статті 20 Закону №2229 умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Відповідно до частини першої вступу Статуту ВС ЗСУ цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статтями 5, 6 Статуту ВС ЗСУ внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Згідно із статтями 26, 27 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 13 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Частиною першою статті 1 ДС ЗСУ Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із статтею 4 ДС ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до статей 7, 8 ДС ЗСУ застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.
Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою: а) молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті) - владою командира відділення; б) старший сержант (головний старшина) - владою головного сержанта взводу; в) перший сержант (головний корабельний старшина), штаб-сержант (штаб-старшина), майстер-сержант (майстер-старшина), старший майстер-сержант (старший майстер-старшина), головний майстер-сержант (головний майстер-старшина) - владою головного сержанта роти; г) молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант - владою командира взводу (групи); ґ) капітан (капітан-лейтенант) - владою командира роти (корабля 4 рангу); д) майор, підполковник (капітан 3 рангу, капітан 2 рангу) - владою командира батальйону (корабля 3 рангу); е) полковник, генерал-майор (капітан 1 рангу, контр-адмірал) - владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу); є) генерал-лейтенант (віце-адмірал) - владою командира корпусу; ж) генерал-полковник (адмірал), генерал армії України - владою командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.
Згідно із частиною першою статті 45 ДС ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 ДС ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із статтею 54 ДС ЗСУ командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що дисциплінарні стягнення від 05.05.2020 року, 13.07.2020 року та 15.07.2020 року, передбачені пунктом «б» статті 49 ДС ЗСУ, застосовано до позивача заступником начальника Управління СБ України Чернігівської області, звання - підполковник.
Щодо доводів позивача про протиправне застосування дисциплінарних стягнень за відсутності факту проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до статті 94 Дисциплінарного статуту, старший командир має право скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, якщо він визнає, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, та накладати своєю владою більш суворі стягнення.
Разом з тим, відповідно до Розділу II пунктів 1-3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, що затверджена Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 04.02.2016р. за №45, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Підставами для проведення службового розслідування є: невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем СБУ вимог військових статутів, інших актів законодавства, нормативно-правових та розпорядчих актів СБУ, наказів начальників (командирів), що негативно вплинуло на стан виконання покладених на СБУ завдань або призвело до порушень громадського порядку, прав та законних інтересів осіб, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; недотримання військовослужбовцем СБУ вимог законодавства, що призвело до втрати, незаконного знищення матеріальних носіїв службової інформації або розголошення відомостей, що містяться в них; порушення військовослужбовцем СБУ порядку застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу; порушення військовослужбовцем СБУ правил несення вартової чи чергової служби, що призвело до тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків; надзвичайні події на об'єктах СБУ. Забороняється призначення службового розслідування за відсутності підстав, визначених цією Інструкцією.
Судом встановлено, що накладеним на позивача дисциплінарним стягненням проведення службових розслідувань не передувало, водночас, призначення службового розслідування віднесено законодавцем до права, а не обов'язку відповідного командира. Крім того, суд зауважує, що у випадку, коли відповідний командир бажає скористатись своїм правом щодо проведення службового розслідування, то таке право не є безумовне, для цього повинні існувати певні підстави. А відтак, коли наявні визначені підстави, то лише тоді відповідний командир може скористатись своїм правом щодо призначення службового розслідування.
В той же час, щодо дисциплінарних стягнень від 05.05.2020 року та від 15.07.2020 року, суд зазначає наступне.
Згідно з Рапортом заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника А. Онашка від 05.05.2020 року, за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме, перебування на робочому місці у нетверезому стані, відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до Рапорту заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника О. Говоруна від 15.07.2020 року, за порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме перебування на робочому місці у нетверезому стані, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту І категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Водночас, частиною другою статті 45 ДС ЗСУ встановлено, що за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно з абзацом 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно із статтею 172-20 Кодексу України про адміністративній правопорушення (із змінами і доповненнями) (далі також - КУпАП) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п'яти діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від п'яти до семи діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Частиною п'ятою статті 15 КУпАП передбачено, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність (до якої входить й стаття 172-20 КУпАП).
Отже, слід дійти висновку, що вчинення військовослужбовцем дій, передбачених статтею 172-20 КУпАП, є різновидом адміністративного правопорушення, вчиненого спеціальним суб'єктом.
Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1, 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 89, 90, 91, 91-5, 92-1, 96-2, 98, 101-103, 103-3, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев'ятою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною третьою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162, 162-1, 162-3, 163-1 - 163-4, частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, частинами другою і третьою статті 163-17, статтями 164, 164-3, 164-5 - 164-19, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 166-6, 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 166-22, 166-23, 166-24, 166-25, 171-2, 172-4 - 172-20, 173 - 173-2, 173-4, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 183-1 - 185-11, 185-13, 186-1, 186-5 - 186-8, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, 188-49, 188-50, частиною першою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, статтями 204-1, 204-3, 206-1, 212-2 - 212-21 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу пунктів 1, 11, 14 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7); прокурор (статті 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11); командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20).
Згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51, 166-9, 176 і 188-34 - у п'ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Враховуючи викладене, висновується, що у разі наявності підстав вважати, що військовослужбовець перебуває у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків, одним з уповноважених суб'єктів, вичерпний перелік яких встановлено пунктами 1, 11, 14 частини першої статті 255 КУпАП, складається протокол про адміністративне правопорушення, який, у визначені законодавством строки, передається до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у відповідності до статті 221 КУпАП для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, належним доказом, який міг свідчити про вчинення або не вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, є лише відповідне судове рішення.
В той же час, докази дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому КУпАП, а саме, належно оформлені протоколи та відповідні судові рішення стосовно позивача, у матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не подані.
Таким чином, застосування відповідачем дисциплінарних стягнень 05.05.2020 року та 15.05.2020 року в порядку ДС ЗСУ в даному випадку суперечить положенням частини другої статті 45 вказаного Статуту, з огляду на що, є протиправним.
Зокрема, відповідно до Рапорту заступника начальника Управління - начальника відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковника О. Говоруна від 13.07.2020 року за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, спеціалісту І категорії організаційно-інформаційного сектору відділу «К» Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Згідно з Довідкою за результатами перевірки причин відсутності 13.07.2020 року на робочому місці ОСОБА_1 , складеної за підписами співробітників ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області Старостенко О.Ю., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої співробітники підрозділу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виїхали до місця мешкання ОСОБА_1 та виявили останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, у відзиві відповідачем повідомлено суд, що згідно з даними системи контролю та управління доступу УСБУ в Чернігівській області, інформація про перебування позивача на території УСБ України в Чернігівській області 13.07.2020 року відсутня, що підтверджується Довідкою начальника РСВ Управління СБ України в Чернігівській області полковника ОСОБА_6 від 25.09.2020 року.
Відповідачем зазначено, що позивачем не надано будь-яких пояснень, рапортів або інших документів щодо поважності причин своєї відсутності на робочому місці 13.07.2020 року.
В свою чергу, позивачем зазначено, що 10.07.2020 року останній звернувся до свого прямого начальника ОСОБА_2 із проханням надати 13.07.2020 року вихідний день у зв'язку із сімейними обставинами. ОСОБА_2 такий дозвіл, як стверджується позивачем, надано, з огляду на що, відсутність останнього на робочому місці не є прогулом.
Відповідно до статті 216 Статуту ЗСУ військовослужбовці строкової військової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення - і в межах гарнізону. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом, що виїжджають за межі гарнізону, письмово повідомляють про це командира військової частини. Виїзд військовослужбовців строкової військової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.
Разом з тим, жодних доказів, на кшталт копії письмового рапорту, поданого підполковнику ОСОБА_2 позивачем та розпорядження або наказу підполковника ОСОБА_2 про надання ОСОБА_1 відпустки, або інших доказів надання ОСОБА_1 відпустки 13.07.2020 року у зв'язку із сімейними обставини позивачем суду не надано.
Таким чином, позивачем не спростовано та підтверджено факт відсутності останнього 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, що свідчить про недотримання ОСОБА_1 військової дисципліни 13.07.2020 року та фактично наявність підстав для вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із статтею 90 ДС ЗСУ накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.
Водночас, суд зауважує, що оскаржувані рапорти, якими накладені оскаржувані дисциплінарні стягнення, винесені, та, начебто, оголошені в день вчинення позивачем правопорушень, тобто, у дні, коли позивач, за твердженням відповідача, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Позаяк, відповідачем порушено положення ДС ЗСУ в частині оголошення позивачу оскаржуваних рішень.
Крім того, оскаржувані позивачем рішення від 05.05.2020 року, від 13.07.2020 року та 15.05.2020 року про накладення дисциплінарних стягнень у виді догани оформлені рапортами.
Відповідно до статті 97 ДС ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Отже, про накладення дисциплінарного стягнення може бути оголошено й в усній формі, водночас із занесенням до послужного списку відповідного запису про усне оголошення.
В той же час, дослідивши Послужний список ОСОБА_1 (особистий №Б-004528), судом встановлено, що оскаржувані дисциплінарні стягнення накладено відповідачем у формі рапортів, відмітки про їх усне оголошення відсутні.
Отже, оскільки положеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не передбачено накладення дисциплінарних стягнень шляхом оформлення рапорту, застосовані відповідачем дисциплінарні стягнення відповідними рапортами не можуть вважатися належним чином оформленими документами та такими, які мають ознаки документа, на підставі якого може бути накладено дисциплінарне стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати дотриманою та правомірною процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, а рапорти про накладення дисциплінарних стягнень - належними рішеннями для застосування дисциплінарних стягнень відносно позивача, що в сукупності свідчить про протиправність рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформленого рапортом заступника начальника Управління - начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 05.05.2020 року, рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, оформленого рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 13.07.2020 року, та рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформленого рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 15.07.2020 року.
Щодо позовних вимог про скасування оскаржуваних позивачем рішень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з копією відповіді Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 08.10.2020 року №74/11/є-245/14/433 на адвокатській запит адвоката позивача від 01.10.2020 року щодо надання інформації про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , судом встановлено, що 29 липня 2020 року підполковнику ОСОБА_1 доведено рішення керівництва Управління щодо його звільнення з військової служби за невиконання умов контракту військовослужбовцем, а 30 липня 2020 року відповідні документи направлені до УРОС СБ України. На підставі наказу Служби безпеки України від 04.09.2020 року №11ВО-ОС/дск про звільнення з військової служби підполковника ОСОБА_1 наказом Управління від 18.09.2020 року № 195-ОС/дск ОСОБА_1 виключено зі списків особовою складу. 29 та 30 вересня 2020 року підполковник ОСОБА_1 ознайомлений з наказами про звільнення та виключення зі списків особовою складу.
Також, представником позивача повідомлено про те, що означені накази відповідача про звільнення позивача є предметом оскарження у справі №620/4460/20, провадження в якому ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №620/3232/20.
В той же час, оскільки наказ Служби безпеки України від 04.09.2020 року №11ВО-ОС/дск про звільнення з військової служби підполковника ОСОБА_1 та наказ Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.09.2020 року № 195-ОС/дск ОСОБА_1 виключено зі списків особовою складу містять гриф обмеження доступу, адвокату позивача останні не надані.
Отже, станом на день розгляду справи по суті, позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу, протиправність чого ОСОБА_1 оскаржує у межах адміністративної справи №620/4460/20, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно записів у Послужному списку ОСОБА_1 (особистий №Б-004528), наданого відповідачем станом на 18.09.2020 року (вчинено останній запис), дисциплінарні стягнення, накладені рапортами від 05.05.2020 року, від 13.07.2020 року та від 15.07.2020 року є знятими згідно з ДС ЗСУ.
Відповідно до частини четвертої статті 45 ДС ЗСУ усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 виключено зі списків особовою складу 18.09.2020 року згідно з наказом Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 18.09.2020 року № 195-ОС/дск, дисциплінарні стягнення, накладені рапортами є знятими 18.09.2020 року, з огляду на що, не можуть бути скасованими в судовому порядку.
Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправними оскаржуваних позивачем рішень, оскільки відповідачем не доведено їх правомірності та відповідності положенням Статуту внутрішньої служби збройних Сил України та Дисциплінарному Статуту збройних Сил України.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформлене рапортом заступника начальника Управління - начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 05.05.2020 року.
3. Визнати протиправним рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності 13.07.2020 року на робочому місці без поважних причин, оформленого рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 13.07.2020 року.
4. Визнати протиправним рішення про накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани - за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оформленого рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 15.07.2020 року.
7. В іншій частині відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Управління Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 20001757, адреса: 14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 28)
Повне рішення складено 21.07.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна