23 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3294/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29 липня 2019 року №143173-03 про стягнення зайво сплачених грошових коштів з пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4827,91 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повернути незаконно стягнуті грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 4827,91 грн.
Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог майновий, оскільки такі мають очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до збільшення активів позивача.
При цьому, вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення та нерозривно пов'язана з нею.
Отже, позовна заява фактично містить одну вимогу майнового характеру.
Зважаючи на те, що 1,5 відсотки розміру майнових вимог даного спору становить 48,28 грн (4827,91*1/100), то розмір судового збору за подачу цього позову до суду становитиме 908,00 грн.
Тому, при поданні позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. Зазначене, водночас, позивачем не заперечується, як вбачається зі змісту позову.
Поряд з цим, до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивач є одинокою, непрацюючою пенсіонеркою, малозабезпеченою особою, і наразі перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має матеріальної змоги сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. У зв'язку з цим, посилаючись на положення статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України “Про судовий збір”, позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору у даній адміністративній справі.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаною нормою передбачено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з урахуванням вимог, встановлених частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Крім цього, надаючи оцінку доводам клопотання про звільнення від сплати від судового збору стосовно того, що позивач є малозабезпеченою особою і наразі перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має матеріальної змоги сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн, суд зауважує, що нею не надано належних доказів на їх підтвердження. Такі можуть підтверджуватися, зокрема, довідкою з податкового органу про доходи позивача.
Про необхідність надання особою довідки податкового органу про її доходи наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 11 листопада 2020 року (справа №9901/77/20), згідно з правовою позицією якого для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” особі необхідно надати довідку з податкового органу про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Додане ж до позову пенсійне посвідчення лише підтверджує те, що позивач є пенсіонером та отримує з 24 грудня 2008 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника, і не свідчить про незадовільний майновий стан заявника позову.
Стосовно наданих позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідки Новодністровської міської ради від 13 липня 2021 року №2318 про склад сім'ї та документів про сплату комунальних послуг, то такі безпосередньо не дають підстав для висновку про неможливість сплати судового збору за цей позов та не свідчать про незадовільний майновий стан позивача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для застосування у даному спорі права суду на звільнення позивача від сплати судового збору, а тому подане позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк