15 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/798/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Миронець Н.Я.
учасників справи:
представника позивача (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
представника відповідача (позивач за зустрічним позовом) - Косовського М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” про стягнення штрафної санкції,
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - позивач, за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з замовника реклами товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” штрафні санкції в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу.
В обґрунтування позовних вимог позивач, за первісним позовом вказував, що за порушення законодавства про рекламу, а саме неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами на відповідача було накладено штраф на підставі рішення №22 від 26.11.2020 на суму 1700,00 грн, який у добровільному порядку не сплачений.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаного штрафу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
09.04.2021 товариство з обмеженою відповідальністю “Смеречина” через представника - адвоката Косовського М.В., подало до суду зустрічний позов, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області № 22 від 26.11.2020 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю “Смеречина” штрафу в сумі 1700,00 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог представник ТОВ "Смеречина" зазначив, що 26.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прийнято рішення №22, яким накладено на ТОВ "Смеречина" штраф за порушення законодавства про рекламу в загальній сумі 1700,00 грн. На думку позивача за зустрічним позовом, дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки рішення прийняте внаслідок незаконної діяльності відповідача за зустрічним позовом - проведення перевірки поза межами компетенції. Зокрема, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області не надало розпорядчих документів на проведення будь-якого заходу контролю ТОВ "Смеречина". У Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області не було направлення на здійснення заходу, останній не приймав наказу на проведення перевірки, було відсутнє погодження центрального органу Держпродспоживслужби, та відповідно в управління і не виникало право на проведення такого заходу контролю стосовно ТОВ "Смеречина".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення. Об'єднано в одне провадження зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення із первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” про стягнення штрафних санкцій. Здійснено перехід до розгляду справи № 600/798/21-а за правилами загального позовного провадження.
Відповідач за зустрічним позовом, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, не погоджуючись з зустрічними позовними вимогами, подало суду відзив, в якому вказувало, що в ході здійснення контролю за дотримання законодавства про рекламу посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим, просили відмовити у зустрічному позові за безпідставністю та стягнути штраф з ТОВ “Смеречина”.
Ухвалою суд від 02.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, витребувано від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області витребувано письмові докази.
Ухвалою суду від 30.06.2021 закрито підготовче провадження у справі за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Смеречина" про стягнення штрафної санкції, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смеречина" до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення. Справу призначено до судового розгляду на 15 липня 2021 року.
Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області в судовому засіданні просив первісні позовні вимоги задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник ТОВ "Смеречина" в судовому засіданні підтримав зустрічні позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні первісних позовних вимог.
Вислухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смеречина" (код ЄДРПОУ 41865404), зареєстроване як юридична особа 12.01.2018. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Смеречина" здійснює наступні види діяльності: Покрівельні роботи (основний); Виробництво меблів для офісів підприємств торгівлі; Лісопильно та стругальна виробництво; Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; Знесення; Електромонтажні роботи; Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Інші роботи із завершення будівництва; Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами. текстильною сировиною та напівфабрикатами; Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Ремонт обладнання зв'язку; Вантажний автомобільний транспорт; Надання послуг перевезення речей (переїзду); Складське господарство; Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Діяльність у сфері проводового електрозв'язку; Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Організація будівництва будівель; Будівництва житлових і нежитлових будівель (а.с. 49).
15.05.2020 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 із зауваженням про порушення вимог Закону України "Про рекламу". У скарзі заявник зазначав, що протягом березня-квітня 2020 року в м. Чернівці розміщені рекламні сюжети на біл-бордах, з порушенням Закону України "Про рекламу", а саме не вказано обов'язкову інформацію про наявність декларації про дозвіл на початок будівельних робіт. Також використовується назва житлового комплексу на іноземній мові, що порушує вимоги Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Додатково до скарги подано 6 аркушів фото фіксації порушень (а.с. 16-20).
З метою перевірки викладених обставин, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення його виконання та повідомлення громадянина ОСОБА_2 про наслідки розгляду скарги, Головним управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області здійснено моніторинг реклами за адресами, вказаними у скарзі: вул. Руська, вул. Південно- Кільцева, перехрестя вул. Героїв Майдану та вул. Каспрука, перехрестя вул. Руська та вул. Винниченка, що підтверджується службовою запискою (а.с. 21).
22.06.2020 посадовою особою управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, завідувачем сектором контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю ОСОБА_1 складено протокол про порушення законодавства про рекламу (а.с. 23).
Із змісту протоколу видно, що в ході розгляду скарги встановлено, що в травні 2020 року в м. Чернівці на вул. Південно - Кільцева зафіксовано зовнішню рекламу об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 . Дана реклама розміщена без наявності документів (реквізитів), передбачених ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу", що містить ознаки порушення абз. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу". Крім того, реклама об'єкта будівництва ЖК "Сенатор" містить ознаки недобросовісної реклами, так як в її змісті зазначено неіснуючий номер ліцензії, що вводить/може вводити споживачів в оману. Таким чином, реклама містить ознаки порушення ч. 1 ст. 10 Закону України "Про рекламу".
16.07.2020 Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області направило до ТОВ "Смеречина" вимогу №24.07/04-2675, якою вимагалося надати управлінню, у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги, копії наступних документів: на право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об'єкт, що рекламується; на право виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім (СС2) та значним (СС3) наслідками; інформацію про те, яким чином залучаються кошти фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження об'єкту будівництва, що рекламується (через фонди, інститути спільного інвестування, емісії цільових облігацій підприємств, тощо) (а.с. 27, 54).
У відповідь на вимогу №24.07/04-2675 від 16.07.2020, ТОВ "Смеречина" листом від 27.07.2020 повідомило Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, що документи, які вказані у вищевказаній вимозі, були надані Головному управлінню внаслідок звернення від 27.05.2020 № 24.07/04-1957 до МКП «Реклама». ТОВ "Смеречина" забезпечила повний перелік документів, згідно чинного законодавства в частині реклами будівництва. Водночас, повідомлено, що згідно розділу II ч. 2 п. 4 Закону України №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Щодо проведення позапланового заходу державного нагляду не було надано товариству перелік документів, передбачених ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (а.с. 28, 55).
11.09.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області направлено до ТОВ "Смеречина" лист №24.07./04-3454 з вимогою в триденний строк надати інформацію та документи передбачені ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу", щодо рекламованого об'єкта будівництва:
- копію документу на право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об'єкт, що рекламується;
- копію документу, який підтверджує право на виконання будівель робіт на конкретному об'єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- копію ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками;
- підтвердження про наявність у суб'єкта господарювання, що здійснює залучення недержавних коштів фізичних та юридичних осіб, у тому гаслі в управління, для фінансування спорудження житлового будинку, ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", або за наявності свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій. виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується;
- договірну (контрактну) вартість реклам об'єкту будівництва ЖК "Сенатор", що розповсюджувались протягом квітня-травня 2020 року в м. Чернівці (вул. Руська, вул. П.-Кільцева, вул. Калинівська, перехрестя вул. Руська та вул. Винниченка, перехрестя вул. Героїв Майдану та вул. Каспрука). Інформацію просили надати окремо по кожній рекламній конструкції та по кожному місяцю окремо.
Звернено увагу, що неподання або подання завідомо недостовірної інформації тягне за собою відповідальність згідно ст. 27 Закону України "Про рекламу" у вигляді накладення штрафу (а.с. 29-30).
З матеріалів справи видно, що поштове відправлення з вимогою за №24.07./04-3454 адресоване відповідачу вручено йому 17.09.2020 та підтверджується повідомленням № 5800214019625 про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 56).
12.10.2020 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складено протокол про порушення законодавства про рекламу, в якому зафіксовано, що запитувана інформація у вимозі від 11.09.2020 №24.07./04-3454 до Головного управління не надходила, у зв'язку із неподанням суб'єктом господарювання інформації щодо вартості розповсюеної реклами містить ознаки порушення ч.2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" (а.с. 31).
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу 12.10.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області 30.10.2020 вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно замовника ТОВ "Смеречина", про що свідчить рішення № 26 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 32).
04.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на адресу ТОВ "Смеречина" направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, як відбудеться 12.11.2020 о 15:00 год. (а.с. 33).
12.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складений протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, яким вирішено до 29.11.2020 повторно провести засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, у зв'язку із неявкою представника ТОВ "Смеречина" (а.с. 35).
13.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на адресу ТОВ "Смеречина" направлено запрошення на засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, як відбудеться 24.11.2020 о 15:00 год. (а.с. 36). Вказане запрошення отримане нарочно 18.11.2020 представником ТОВ "Смеречина" Косовським М.В., про що свідчить його підпис на звороті запрошення (а.с. 36).
24.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складений протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, в якому зафіксовано, що представником ТОВ "Смеречина" по суті справи заперечень не надано. Вирішено визнати, що ТОВ "Смеречина" винним у порушенні вимог ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу”, а саме у неподанні інформації про вартість реклами на вимогу органу державної влади. Прийнято рішення, яким за неподання інформації про вартість реклами замовника ТОВ "Смеречина накласти штраф у відповідності до вимог ч. 6 ст. 27 Закону України “Про рекламу” у розмірі 1700,00 грн (а.с. 37-38). З протоколом ознайомлено представника ТОВ "Смеречина" Косовського М.В. 24.11.2020.
26.11.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прийнято рішення №22 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. У рішенні зазначено, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів ТОВ "Смеречина", на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 24.11.2020 встановлено, що дії ТОВ "Смеречина", які полягають у неподанні інформації про вартість реклам об'єкта будівництва ЖК "Сенатор" є порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу” та призвели до унеможливлення здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізовує держану політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів повноважень, передбачених Законом України “Про рекламу”. На підставі наведеного, керуючись ст. 27 Закону України “Про рекламу” вирішено:
1. за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами накласти на ТОВ "Смеречина" штраф у розмірі 1700,00 грн;
2. зобов'язано ТОВ "Смеречина" у 15-денний строк після отримання цього рішення сплатити в установленому порядку штраф, зазначений в п. 1 рішення, до державного бюджету;
3. суб'єкту підприємницької діяльності у 3-денний термін після сплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням їх належним чином завірених копій. У разі невиконання цього рішення сума штрафу стягується у судовому порядку (а.с. 39).
З огляду на несплату ТОВ "Смеречина" штрафної санкції в добровільному порядку, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом про її стягнення.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №22 від 26.11.2020 про накладення штрафу, ТОВ "Смеречина" звернулось до суду із зустрічним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог та для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, з наступних підстав.
Повноваження Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області у спірних правовідносинах регулюються нормами законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04. 2007 № 877-V (далі - Закон №877), "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон №270/96), "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023) та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 (далі - Порядок № 693).
Стосовно доводів наведених у зустрічному позові представник відповідача за первісним позовом наголошував, що посадові особи Управління вчинили протиправні дії щодо ТОВ "Смеречина" у вигляді розгляду питання притягнення до відповідальності без проведення заходу державного контролю у сфері реклами, як передбачено вимогами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 1 частини 1 статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Тобто, органи уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Положення Закону № 877 встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання. Конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватись спеціальними законами.
Наведені вище норми Закону № 877 вказують на те, що виключно законами встановлюються органи та їх повноваження. При цьому, суб'єкт владних повноважень у своїй діяльності керується не тільки цим Законом № 877, а і іншими нормативно - правовими актами (законами), які визначають повноваження щодо виявлення і запобігання порушення вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, в тому числі і в частині надання належної якості послуг (ст. 1, ст. 4 Закону № 877).
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР, який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частини 1 статті 2 Закону № 270/96).
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою КМУ №667 від 02.09.2015 року (далі - Положення №667) встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (окрім іншого), у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Відповідно до частини 4 пункту 9 Положення №667, одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Частиною 7 Положення №667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно п. 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 168, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, в т.ч.: у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема здійснює контроль за дотримання вимог Закону України «Про рекламу» в межах наданих повноважень, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (а.с .116 - 141).
У відповідності до Положення про Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, затвердженого наказом Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 10.11.2020 № 1254-ОД, Управління захисту споживачів є самостійним структурним підрозділом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області та йому підпорядковане. Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, зокрема: розглядає справи про порушення законодавства про рекламу, готує проекти рішень про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу, про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (а.с. 142 - 148).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 1 Закону № 270/96 реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (стаття 26 Закону № 270/96).
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
У відповідності до п. 11 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).
Пунктом 9 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Пунктом 14 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно п. 16 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).
Розглядом справи по суті встановлено, що посадовими особами Держпродспоживслужби дотримано наведені вище критерії, які стосуються процедури документування та розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу.
Суд відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача за первісним позовом в частині того, що жодних підстав для проведення позапланової перевірки, в т.ч. фактів порушення прав будь-якого споживача у Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області не було; жодних посвідчень (направлень) на здійснення заходу при здійсненні державного нагляду (контролю) не видавалось та про відсутність інших розпорядчих документів щодо усунення виявлених порушень, з огляду на наступне.
Зокрема, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон України "Про рекламу" не пов'язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, складення актів перевірок законодавством про рекламу також не передбачено.
Водночас суд зазначає, що Порядком передбачено певну процедуру розгляду справ у сфері порушень законодавства про рекламу. В загальному вигляді така процедура складається з 5 етапів: 1) складання протоколу про порушення законодавства про рекламу, в якому фіксуються виявлені порушення, 2) за наявності ознак порушення законодавства про рекламу, прийняття рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, 3) отримання контролюючим органом на вимогу усних або письмових пояснень, іншої інформації про порушення законодавства про рекламу, 4) розгляд справи і 5) прийняття рішення про накладення штрафу.
Той факт, що законодавчо не встановлено спосіб і процедуру попередження суб'єкта перевірки, про проведення контрольного заходу, не є свідченням того, що посадові особи Держпродспоживслужби діяли не в спосіб і не в межах визначених законодавством.
Наведені вище норми чітко визначають процедуру перевірки, яка розпочинається з етапу складення протоколу. При цьому, суб'єкт владних повноважень немає на меті перевіряти господарську діяльність суб'єкта перевірки, а документує виключно факт порушення. Саме з цією метою законодавець в наступних етапах процедури перевірки визначив такий етап, як розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, на якому суб'єкт перевірки має можливість спростувати наявність складу правопорушення.
Стосовно винесення оскаржуваного рішення № 22 від 26.11.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
За положеннями ч. 3 ст. 7 Закону № 270/96-ВР реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
Частинами 2, 3 ст. 26 Закону № 270/96-ВР встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3 розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Частинами 7, 8 ст. 27 Закону № 270/96-ВР встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).
Пунктом 13 Порядку № 693 передбачено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: - перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п. 14 Порядку № 693).
Відповідно до п. 14 Порядку № 693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно з п. 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).
Беручи наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом дотримано обов'язок щодо повідомлення ТОВ «Смеречина» у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.
Судом встановлено, що представник ТОВ «Смеречина» на розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу, яке було призначене на 12.11.2020 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про їх розгляд, що підтверджується матеріалами справи, а 24.11.2020 під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, представником ТОВ "Смеречина" по суті справи заперечень не надано.
Частиною 1 ст. 25-1 Закону № 270/96-ВР встановлено, що реклама об'єктів будівництва з метою відчуження об'єкта будівництва та його частин (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) щодо об'єкта будівництва, який споруджується з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, дозволяється лише:
за наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об'єкт, що рекламується;
за наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
за наявності у суб'єкта господарювання, що здійснює будівництво об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об'єктів;
для житлових будинків - також за наявності у суб'єкта господарювання, що здійснює залучення недержавних коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для фінансування спорудження житлового будинку, ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", або за наявності свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується.
Така реклама, крім реклами на радіо, має містити реквізити документів, визначених цією частиною.
Розглядом справи по суті встановлено, що ТОВ "Смеречина" на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 11.09.2020 № 24.07./04-3454 інформацію та документи передбачені ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу" щодо рекламованого об'єкта будівництва не надало. Не надано таку інформацію та докази під час розгляду справи в суді.
Посилання представника ТОВ "Смеречина" про надання запитуваної інформації та документів під час надання відповіді МКП «Реклама» за результатами розгляду вимоги Головного управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 27.05.2020 № 24.07/04-1957, суд відхиляє, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, дослідженням листа МКП «Реклама» від 01.06.2020 № 100 адресованого Управлінню захисту споживачів Головного управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецькій області встановлено, що на вимогу № 24.07/04-1957 від 27.05.2020 МКП «Реклама» надала інформацію, що дана рекламна конструкція, яка розміщена по вул. Героїв Майдану не належить міському комунальному підприємству «Реклама» (а.с. 170).
З матеріалів справи видно, що за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, позивач за первісним позовом рішенням № 22 від 26.11.2020 наклав на ТОВ "Смеречина" штраф у розмірі 1700,00 грн.
Оскільки, ТОВ "Смеречина" не надало Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецькій області інформацію та документи передбачені ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу" щодо рекламованого об'єкта будівництва, суд вважає, що відповідач за зустрічним позовом правомірно виніс оскаржуване рішення № 22 від 26.11.2020, яким наклав на позивача за зустрічним позовом штраф.
Згідно з вимогами п. 19, 20 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку; сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Як встановлено із матеріалів справи, сума штрафу згідно рішення №22 від 26.11.2020 відповідачем не сплачена у добровільному порядку.
Отже, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.
Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та підлягає сплаті до державного бюджету.
Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Судом встановлено, що рішення про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу №22 від 26.11.2020 направлялось ТОВ "Смеречина" на адресу рекомендованим поштовим відправленням, про що свідчить довідка про причини повернення “за закінченням терміну зберігання” від 30.12.2020 (а.с. 51).
Однак в добровільному порядку ТОВ "Смеречина" рішення не виконано, штраф у сумі 1700,00 грн не сплачено.
Разом з тим, станом на час розгляду справи в суді, докази про сплату штрафних санкцій, визначених у рішенні №22 від 26.11.2020, у матеріалах справи відсутні.
Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №22 від 26.11.2020 штраф у добровільному порядку не сплачено, факт вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 27 Закону № 270/96-ВР, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення первісних позовних вимог та для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Частиною 9 ст. 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Отже, рішення позивача за первісним позовом станом на час розгляду даної справи є чинним, доказів виконання вказаного рішення ТОВ "Смеречина" не надано, що, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для задоволення первісного позову.
До того ж, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним штрафу у розмірі 1700,00 грн
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню та відповідно, недоведеність позовних вимог за зустрічним позовом, тому в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність понесених судових витрат позивачем - суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд приходить до висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 77, 139, 243-246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -
1. Первісний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” про стягнення штрафних санкцій, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” штрафні санкції в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу до Державного бюджету.
3. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Смеречина” до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.07.2021.
Повне найменування сторін:
первісний позивач, відповідач за зустрічним позовом - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька, 115, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40416813);
первісний відповідач, позивач за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю “Смеречина” (вул. Руська, буд. 243 Г, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 41865404).
Суддя В.К. Левицький