Рішення від 22.07.2021 по справі 580/4073/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року справа № 580/4073/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, Смілянська, 23, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 позивачу з 74% до 70% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці УСБУ в Черкаській області від 25.08.2020 №21/603;

- зобов'язати відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії виходячи з відсоткового значення розміру 74% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці УСБУ в Черкаській області від 25.08.2020 №21/603 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії на час її призначення складав 74% відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою. Після перерахунку пенсії розмір перерахованої пенсії складає 70% грошового забезпечення. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії виходячи із 74% відповідних сум грошового забезпечення. Проте відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказано, що перерахунок пенсії позивача є правомірним.

Ухвалою суду від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, з 01.04.2009. Основний розмір пенсії становив 74% грошового забезпечення.

13.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/650/21 у розмірі 74% грошового забезпечення.

Відповідач листом №3300-3217/С-03/8-2300/21 від 26.05.2021 повідомив, що на виконання вказаного вище рішення, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки УСБУ в Черкаській області від 25.08.2020 №21/603 із 70% сум грошового забезпечення, з посиланням що відсутність законодавчих підстав для здійснення перерахунку виходячи з відсоткового розміру 74% сум грошового забезпечення. Також відповідачем зазначено, що вказаним вище судовим рішенням на управління не покладено обов'язку щодо здійснення такого перерахунку у розмірі 74% грошового забезпечення.

Не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до ст.13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався з 74% грошового забезпечення.

Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Приписами частини першої ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої ст. 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.

Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надані до суду договір про надання правової допомоги №25121 від 08.06.2021, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 08.06.2021, квитанцію №25/21 від 08.06.2021 на суму 1000 грн.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 08.06.2021 позивачу надані наступні послуги: консультація 40 хвилин, написання позову 120 хвилин, підготовка документів для підтвердження позовних вимог затрачено 40 грн.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 1000 грн., а тому такі витрати позивача мають бути стягнуті з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019 відсоткове значення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 25.08.2020 №21/603;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії виходячи з відсоткового значення розміру 74% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 25.08.2020 №21/603 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя С.М. Гарань

Попередній документ
98516638
Наступний документ
98516640
Інформація про рішення:
№ рішення: 98516639
№ справи: 580/4073/21
Дата рішення: 22.07.2021
Дата публікації: 26.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.07.2021)
Дата надходження: 18.06.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії