Справа № 420/8445/21
22 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 21 травня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що не відповідають вимогам ст.ст. 43,63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, щодо сплати з 01 квітня 2019 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із обмеженням її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб які втратили працездатність та відмови сплачувати позивачу пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2019 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми: 25315 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01.04.2019 року в розмірі фактично нарахованої суми: 25315 грн. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), із послідуючим її перерахунком і виплатою у відповідності до діючого законодавства без обмеження підсумка пенсії її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність та сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії (з урахуванням надбавок, доплат та підвищень до пенсії) максимальним розміром;
- звернути судове рішення відповідно до ст.371 КАС України до негайного виконання відповідачем та видати виконавчий лист щодо стягнення пенсії за один місяць.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з перерахунків пенсії від 15.04.2021 року відповідачем, на виконання рішення суду, пенсія позивачу перерахована з 01.04.2019 року виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок і доплат до пенсії, пенсія обчислена та має складати 25 315,00 гривень. Проте відповідач під час проведення перерахунку з 01.04.2019 року безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 15 759,50 гривень. Перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.12.2019 року виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок і доплат до пенсії, пенсія обчислена та має складати 25808,5 гривень. Проте відповідач, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 16380,00 гривень. Перерахована пенсія позивачу обчислена з 01.05.2021 року виходячи з 80% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок і доплат до пенсії, пенсія обчислена та має складати 26267,00 гривень. Проте відповідач, під час проведення перерахунку пенсії та обчислення її безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 17690,00 гривень та таке обмеження пенсії позивача наразі триває.
Позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, практику Верховного Суду, вважає обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром таким, що не відповідає нормам Конституції України та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
Так, починаючи з 01.01.2018 року відповідно до норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність. Зазначений закон є чинним та неконституційним не визнавався.
Відтак, законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону №3668-VI у Головного управління - немає.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
15 червня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/16302/21).
25 червня 2021 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на 4 арк. (вхід. №33432/21).
Станом на 22 липня 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує з 09.04.2003 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року, по адміністративній справі №420/9228/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ЮО №102492 від 27.08.2020 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ЮО №102492 від 27.08.2020 року з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% від посадового окладу і премії в розмірі 35% від посадового окладу та здійснити виплату донарахованих сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вищезазначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/9228/20, 15 квітня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунки пенсії позивачу:
- з 01 квітня 2019 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3490,00 грн.; робота з таємн. виробами, носіями, док. 15,00% - 825,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 65,00% - 6805,50 грн.; премія 35% - 1925,00 грн.. Всього 20025,50 грн. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16020,4 грн.. З урахуванням доплати: 20025,50 грн.: В т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4005,10 грн., інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) - 5239,50, інваліди війни 2 гр./при виконанні обов'язків в/с - 50,00 грн. Доплата до основного розміру пенсії (рішення суду) - 789,50 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 25315 грн. Розмір пенсії за рішенням суду: 15 759, 50 грн. (а.с.15).;
- з 01 грудня 2019 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3490,00 грн.; робота з таємн. виробами, носіями, док. 15,00% - 825,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 65,00% - 6805,50 грн.; премія 35% - 1925,00 грн.. Всього 20025,50 грн. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16020,4 грн.. З урахуванням доплати: 20025,50 грн.: В т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4005,10 грн., інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) - 5733,00, інваліди війни 2 гр./при виконанні обов'язків в/с - 50,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 25808,5 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 16 380, 00 грн. (а.с.15 на звороті);
Подальшими перерахунками від 15.04.2021 року пенсію позивача було обмежено максимальним розміром: з 01.07.2020 року - 14 120,00 грн. (фактично нараховано 26 067,5 грн.) (а.с.37), з 01.12.2020 року - 17 690,00 грн. (фактично нараховано 26 267 грн.) (а.с.37 на звороті), з 01.05.2021 року - 17 690, 00 грн. (фактично нараховано 26 267 грн.) (а.с.38).
25.04.2021 року позивач звернувся із клопотанням до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019 року пенсію без обмеження її максимальним розміром (а.с.17).
Листом за №7127-6594/М-02/8-1500/21 від 30 квітня 2021 року відповідач повідомив позивача, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року по справі №420/9228/20, яке набрало законної сили 14.04.2021 року, ОСОБА_1 15.04.2021 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 27.08.2020 року №ЮО102492, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2021 року становитиме 17690,00 грн. (а.с.11).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 року перерахованої ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стаття 51 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції на момент перерахунку пенсії) визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини третьої - четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ .
Проте, відповідачем було обмежено нарахування та виплата призначеної йому пенсії.
Як встановлено судом, позивач є інвалідом ІІ групи, а отже має право отримувати пенсію в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 21 Закону України №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, з 20.12.2016 року нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 у справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 у справі №522/16973/17, від 08 серпня 2019 у справі №522/3271/17.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
В той же час, положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
На підставі викладеного, суд вважає, що застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.
Суд звертає увагу, що висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону України №3668-VI по відношенні до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Застосування обмеження максимального розміру щодо пенсій військовослужбовців, які їх отримують по інвалідності, створює ситуацію, за якої нівелюється залежність розміру пенсії від встановленої групи інвалідності, оскільки при перевищенні межі максимального розміру військовослужбовці І, ІІ, ІІІ груп інвалідності отримують пенсію в єдиному розмірі, що є недопустимим.
Вказана вище правова позиція викладена у останніх постановах Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18 та від 09 лютого 2021 року у справі №640/2500/18, яку суд відповідно до положень КАС України враховує при вирішенні спору та застосуванні норм права, які регулюють спірні правовідносини.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обмеження ГУ ПФУ в Одеській області граничного розміру пенсії є таким, яке не ґрунтується на законі. Зокрема, в даному випадку така відмова за своєю суттю є звуженням обсягу прав позивача та позбавленням його права на соціальний захист у повному обсязі як то передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини.
Щодо позовних вимог в частині звернення судового рішення відповідно до ст.371 КАС України до негайного виконання відповідачем та видачі виконавчого листа щодо стягнення пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.
Судове рішення, яке набрало законної сили згідно ст. 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Даною нормою встановлено, що законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Тобто, даним положенням статті визначено категорії адміністративних справ, рішення у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання рішення законної сили.
В той же час, задоволені позовні вимоги не стосуються зазначених категорій справ, в тому числі присудження виплати пенсії за період, у якому вона не виплачувалася, оскільки ґрунтуються на здійсненні перерахунку вже призначеної та отримуваної пенсії, розмір якої обчислений відповідачем без врахування вимог діючого законодавства.
Частиною 2 статті 371 КАС України визначено порядок звернення до негайного виконання рішення, відтак, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань. Таким чином, звернення рішення до негайного виконання за ч. 2 ст. 371 КАС України є правом, а не обов'язком суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у зверненні рішення суду до негайного виконання.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити частково.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 року перерахованої ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати обчислення і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.О. Cтефанов