Справа № 420/8379/21
22 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність,-
До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про:
визнання протиправною бездіяльність Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://cebrykivska.gromada.org.ua/ Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради».
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що всупереч діючому законодавству України, Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області оприлюднила у формі відкритих даних рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради» на 14 день після його затвердження.
Позивач вказував, що у період з 13 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року, не мав можливості переглянути та зробити копії вищевказаного рішення, яке йому було необхідне в особистих цілях, у зв'язку з бездіяльністю Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвала про відкриття провадження по справі отримана Цебриківською селищною радою Роздільнянського району Одеської області - 28 травня 2021 року, що підтверджується звітом наявним у матеріалах справи (а.с.18).
Однак, у встановлений судом строк (п'ятнадцятиденний) відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 22 липня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
13 квітня 2021 року, Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області прийняла рішення №258-VIII «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради».
Рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради» було оприлюднено на офіційному веб-сайті селищної ради (доступне за посиланням http://cebrykivska.gromada.org.ua/news/1620744964/) - 27 квітня 2021 року (а.с.7).
Вважаючи бездіяльність Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо несвоєчасного оприлюднення рішення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України «Про інформацію» №2657-ХІI від 02.10.1992 року (далі - Закон України «Про інформацію»).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч.2. ст.6 Закону України «Про інформацію»).
Частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13 січня 2011 року (далі - Закон №2939-VI) право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Пункт 2 частини 1 статті 15 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а відповідно до частини 2 цієї статті, згадані акти підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Отже, Закон №2939-VI чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, у тому числі на веб-сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.
У свою чергу, система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»), статтею 25 якого передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За приписами частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради» було оприлюднено на офіційному веб-сайті селищної ради 27 квітня 2021 року (а.с.7).
Суд зазначає, що позивачем не заперечується факт оприлюднення Цебриківською селищною радою Роздільнянського району Одеської області на офіційному сайті рішення №258-VIII від 13 квітня 2021 року, однак наголошується на несвоєчасності його оприлюднення, чим було порушено, на думку позивача, його права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, у контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.
Тому, особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється у тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:
(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
(б) пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
(г) є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»);
(д) суб'єктом порушення позивач вважає суб'єкта владних повноважень.
Такий підхід до розуміння норм права неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31 березня 2021 року по справі №826/3706/17, від 20 лютого 2019 року по справі № 522/3665/17, від 09 квітня 2021 року по справі №640/15677/19, від 15 липня 2021 року по справі №826/25318/15 та інших.
Однак, суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 про порушення несвоєчасним оприлюдненням на офіційному сайті (фактично, з затримкою на чотири робочі дні) Рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради» є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваної бездіяльності на конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача.
Вищевказане свідчить про відсутність предмету захисту у суді, оскільки позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. Позивачем не визначено, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов'язані його інтереси та що ці інтереси належать саме позивачу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України , суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» (Aksu v. Turkey) пункт 50; «Берден» (Burden v. the United Kingdom) пункт 33; «Тенасе проти Молдови» (Tгnase v. Moldova).
Також, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67130, смт. Цебрикове, вул. Миру 1, код ЄДРПОУ 04378221) про визнання протиправною бездіяльність Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://cebrykivska.gromada.org.ua/ Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №258-VIII від 13 квітня 2021 року «Про затвердження Програми розроблення «Схеми санітарного очищення та прибирання територій населених пунктів Цебриківської селищної ради» - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Балан Я.В.
.