22 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/151/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 і ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.03.2021 у справі
за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1
до 1) Львівської міської ради, 2) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Північна околиця»
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
04.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 (повний текст складений 14.05.2021) та ухвалу Господарського суду Львівської від 22.03.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.06.2021.
У касаційні скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.06.2021 скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2021 касаційну скаргу прокурора на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 і ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.03.2021 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не додано доказів на підтвердження дати отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
02.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурором на виконання зазначеної ухвали від 23.06.2021 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.07.2021.
У поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає, що ані на час подання касаційної скарги, ані на час подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги прокурором не отримано повний текст постанови суду апеляційної інстанції. З текстом постанови скаржник ознайомився із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст якої було оприлюднено 17.05.2021, а тому вважає, що раніше 17.05.2021 не мав жодної можливості ознайомитися з повним текстом оскаржуваної постанови і просить визнати такі причини поважними та поновити строк на касаційне оскарження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких покладено на скаржника.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, прокурор зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови йому не направлявся, а про існування повного тексту дізнався 18.05.2021 із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, тому просить визнати вказані причини пропуску строку поважними.
Оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дослідивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 за касаційною скаргою прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини є неповажними, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно з частиною п'ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржник у касаційній скарзі не посилається на порушення судом апеляційної інстанції вказаних норм щодо несвоєчасного надсилання прокурору копії судового рішення.
Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Як вбачається з постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, яка оскаржується, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.03.2021 була подана саме керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова, тобто прокурор був обізнаний про наявність судового провадження в суді апеляційної інстанції.
Саме лише посилання на неотримання постанови апеляційного господарського суду не дає підстав для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними за відсутності будь-яких інших доказів, що можуть бути оцінені судом.
Звідси наведені скаржником обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, оскільки прокурором не доведено та не надано доказів щодо неможливості отримати оскаржуване судове рішення раніше 18.05.2021 та подати касаційну скаргу у встановлений строк.
Ураховуючи, що касаційна скарга прокурора подана безпосередньо до Верховного Суду, у суді касаційної інстанції матеріали справи № 914/151/21 відсутні, тому суд позбавлений можливості перевірити чи направлялася оскаржувана постанова на адресу скаржника.
Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки прокурор не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об'єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/151/21 за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 і ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.03.2021.
3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 25 (двадцяти п'яти) аркушах, у тому числі платіжне доручення від 01.06.2021 № 1148 про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн, направити скаржнику.
4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Г. М. Мачульський
Є. В. Краснов