22 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5217/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський",
2) Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний музей народної архітектури та побуту України,
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Реєстратор",
про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та запису про речове право,
31.05.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/5217/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 22.06.2021 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із наданням скаржникові строку для усунення зазначених в ній недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав в підтвердження поважності причин пропуску цього строку з відповідними доказами, зокрема що підтверджують дату вручення копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
02.07.2021 та 06.07.2021 до Касаційного господарського суду надійшли заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" про поновлення строку касаційного оскарження, в яких підставами для поновлення цього строку скаржник зазначає погіршення стану здоров'я єдиного його представника внаслідок виявленого у нього коронавірусу, що підтвердився проведеним 29.04.2021 дослідженням, а також участю цього представника у судових засіданнях в кримінальній справі у Вищому антикорупційному суді, які тривали з 26.04.2021 по 30.04.2021 щоденно.
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 складено 12.04.2021, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 05.05.2021.
Касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" надіслана поштою 12.05.2021, що підтверджується поштовим конвертом, тобто з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Всупереч вищезазначеним вимогам заявником касаційної скарги не подано доказів її отримання, однак у поданому клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження зазначено, що оскаржувану постанову він отримав 12.04.2021.
Крім того, Суд зазначає, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, у колегії суддів відсутня можливість перевірити наявність або відсутність доказів надсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Розглянувши подані скаржником заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, колегія суддів не визнає наведені доводи скаржника поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, діє до 30.04.2021.
Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску та такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Доводи скаржника щодо хвороби його представника та участі у судових засіданнях в кримінальній справі зумовлені суб'єктивними причинами та зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його представника, які не можуть бути розцінені судом як поважними причинами чи непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Доказів на підтвердження неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили подати касаційну скаргу до матеріалів заяви не надано.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
З викладеного вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.
Однак, з огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку. Скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об'єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи із викладеного, суд визнає наведені у заяві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/5217/20.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/5217/20.
2. Направити Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом із доданими до скарги матеріалами на 25 (двадцяти п'яти) аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ