22.07.2021 Справа № 914/2189/21
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Авто", м. Львів,
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт", м. Івано-Франківськ, заборгованості в сумі 1 703,45 грн. за надання послуг по обслуговуванню автомобіля на підставі актів виконаних робіт від 13.04.2020 року на суму 312,00 грн. та від 26.05.2020 року на суму 1 237,31 грн.
20.07.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Авто" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт" заборгованості в сумі 1 703,45 грн. за надання послуг по обслуговуванню автомобіля.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає про її часткове задоволення, а саме на суму 1 594,48 грн. (1 549,31 грн. основний борг, 26,33 грн. інфляційні втрати, 18,84 грн. 3 % річних), про що видано відповідний судовий наказ. Щодо решти вимог - про стягнення пені в розмірі 92,05 грн., 1,16 грн. 3 % річних та 15,76 грн. інфляційних втрат суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення у зв'язку з таким.
Із укладеного у спрощеній формі письмового договору не вбачається погодження сторонами строку оплати вартості наданих заявником послуг. Відповідно, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
У надісланій боржнику претензії заявник також встановив строк сім днів з дня її отримання для оплати вартості наданих послуг. Проте, у розрахунку заборгованості моментом прострочення визначена 09.02.2021 року, тоді як вказаний момент в часі є лише датою отримання боржником претензії. Останнім днем виконання зобов'язання по оплаті для боржника було 16.07.2021 року. Відповідно, з урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України, прострочення настало з 17.02.2021 року. Тому, право заявника на отримання своєчасної плати за надані послуги вважається порушеним з 17.02.2021 року і з цього моменту виконавець робіт має право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відтак, 3% річних за період 17.02.2021 - 14.07.2021 року становлять 18,84 грн., а інфляційні втрати за березень 2021 року (оскільки відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а також з урахуванням того, що за квітень - червень 2021 року заявником не враховано показники інфляції і суд не має повноважень виходити за межі періодів, визначених заявником) - 26,33 грн. Тому у задоволенні вимог про стягнення 1,16 грн. 3 % річних та 15,76 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.
Щодо вимог про стягнення пені, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Крім цього, ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, а саме правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Проте, з укладеного між сторонами у спрощеній формі не вбачається погодження сторонами підстав, розміру і порядку нарахування пені, яка могла б бути застосована за конкретну поведінку сторони у зобов'язанні.
Відтак, заявник не має права на заявлення вимоги про стягнення за судовим наказом пені у розмірі 92,05 грн.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відтак, на підставі поданих заявником доказів і зазначених обставин у суду відсутні підстави стверджувати про виникнення у боржника заборгованості в сумі 92,05 грн., 1,16 грн. 3 % річних та 15,76 грн. інфляційних втрат, а у заявника - права на отримання від боржника заявлених сум.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Авто" в частині стягнення 92,05 грн., 1,16 грн. 3 % річних та 15,76 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
Одночасно суд звертає увагу, що наслідки відмови у видачі судового наказу передбачені ст. 153 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 151, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Авто" в частині видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт" 92,05 грн., 1,16 грн. 3 % річних та 15,76 грн. інфляційних втрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Матвіїв