79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.07.2021 справа № 914/867/21
Господарський суд Львівської області в складі судді О.Д. Запотічняк
за участю секретаря судових засідань А.П. Полянського
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львів
про стягнення заборгованості 53 649,20 грн
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львів
до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів;
про: стягнення 362 314,54 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Чернобай С.С.;
від відповідача: Шира М.В.;
Хід розгляду справи.
Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» про стягнення заборгованості в розмірі 53 649,20 грн.
Ухвалою від 30.04.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 01.06.2021.
31 травня 2021 року судом зареєстровано зустрічну позовну заяву (вх. №1647), подану Відповідачем - ТОВ «Сюрприз».
Ухвалою від 01.06.2021 суд прийняв до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (Вх.№ 1647 від 31.05.2021), об'єднав його в одне провадження зі справою №914/867/21, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та відклав розгляд справи на 22.06.2021.
09.06.2021 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічний позов (Вх.№ 13643/21).
17.06.2021 позивачем за зустрічним позовом подано заперечення на відзив за зустрічним позовом (Вх. №14262/21).
В судовому засіданні 22.06.2021 протокольно оголошено перерву до 30.06.2021.
Ухвалою від 30.06.2021 суд відклав розгляд справи на 13.07.2021, у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.
13.07.2021 сторони у справі подали спільне клопотання щодо не заперечення закриття підготовчого провадження та одразу переходу до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 13.07.2021 з'явились представники Позивача та Відповідача, зазначили, що додаткових клопотань та заяв не мають, всі необхідні питання підготовчого засідання вирішено надали свої пояснення за первісним та зустрічними позовами, подали спільну заяву що не заперечують щодо закриття підготовчого провадження у справі та переходу до розгляду справи по суті, відтак суд закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду по суті.
В судовому засіданні 13.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача за первісним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір № Г-10341-16 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), згідно з п.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною площею 33,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір розірвано рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 р. у справі №914/1445/18. Після припинення вказаного договору відповідач не виконав свого обов'язку з повернення орендованого майна та продовжив користуватись ним незаконно, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 53 649,20 грн заборгованості за період з 09.04.2019 р. по 29.07.2019 р.
Заперечення відповідача проти первісного позову.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що саме бездіяльність орендодавця та балансоутримувача стали причиною неповернення предмета користування з оренди, а відповідач ТОВ «Сюрприз» вчинив всі необхідні дії та виконав всі вимоги для здачі приміщення. Вважає, що приміщення повернено та здано з 16.05.2019 року, про що було зазначено в зауваженнях до акту прийому-передачі від 29.07.2019 року. А тому, нарахування орендної плати УКВ ДЕП ЛМР за період з 16.05.2019 по 29.07.2019 є безпідставними.
Просив відмовити у задоволенні позову.
Правова позиція позивача за зустрічним позовом (Відповідача за первісним).
31.05.2021 відповідач подав зустрічну позовну заяву до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення 362 314,54 грн за здійснення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.
Заява мотивована тим, що 28.12.2001 року між Управлінням ресурсів Львівської міської ради, правонаступником якого є Управлінням комунальної власності департаменту економічної розвитку Львівської міської ради та ТОВ «Сюрприз» укладено Договір оренди № Г- 0481.
Відповідно до розділу 1 Договору № Г-0481 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 176,4 м. кв. Вартість майна визначена станом на 1 липня 2001 р. становить 67050,00 грн відповідно до звіту про експертну оцінку затвердженого наказом від 13.11.2001 р. № 476-е.
10.06.2000 р. комісією балансоутримувача у складі: старшого майстра ЛМКП «АЙСБЕРГ» ОСОБА_1 , майстра ОСОБА_2 , майстра ОСОБА_3 було проведено обстеження підвальних приміщень, котрі використовуються, як службові ТзОВ «Сюрприз». В результаті обстеження комісією було встановлено, що приміщення вкриті грибком, підлога бетонна з вибоїнами, приміщення темні, порушена інсоляція, вікна в приміщеннях відсутні, обладнані вентиляційні прорізи. Комісія дійшла до висновку, що у даних приміщеннях необхідно провести ремонт. За результатами обстеження було складено Акт обстеження підвальних приміщень по АДРЕСА_2 , від 10.06.2000 р.
Враховуючи зазначене, для забезпечення виробничої діяльності у Орендаря виникла необхідність в здійсненні невід'ємних поліпшень орендованого майна (переплануванні і проведенні будівельних робіт), у зв'язку з чим на адресу Управління комунального майна було направлено лист № 21 від 19.06.2000 р. з відповідним проханням щодо надання згоди на проведення цих поліпшень (копія додається). Управління комунального майна надало згоду на здійснення невідокремлених поліпшень, що знайшло відображення в листі № 1203- 508 від 14.07.2000 р.
ТОВ «Сюрприз» було розроблено й затверджено кошторис № 1 вартості і об'єму робіт, які проводились при ремонті півпідвального приміщення у АДРЕСА_1 , та кошторис № 2 вартість і кількість будівельних матеріалів, які використовувалися при ремонті підвального приміщення у АДРЕСА_1 , відповідно до яких було проведено ремонтні роботи. Зокрема, в приміщенні по АДРЕСА_1 , було проведено заходи щодо усунення та запобігання появи «грибка» на стінах, заміна електропроводки, встановлено систему підлогового опалення, проведено заміну вікон та дверей, сантехніки, тощо.
Внаслідок проведених орендарем ремонтних робіт, орендоване приміщення зі стану занедбаного напівпідвалу було приведено у задовільний стан, що позитивно відобразилося на якості такого майна.
Цей факт було зафіксовано балансоутримувачем в Акті № 40 проведення обстеження від 12.05.2016 року комісією в складі директора ЛМКП «Айсберг» ОСОБА_4 , майстра по експлуатації ж/ф А. С. Гук, енергоменеджера ОСОБА_5 . В акті зазначено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які орендує ТОВ «Сюрприз», знаходяться в задовільному технічному стані.
Відтак позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 362 314,54 грн за здійснення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.
Заперечення відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову.
Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР подано відзив на зустрічну позовну заяву. Позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні таких, з огляду на наступне. ТОВ «Сюрприз» не виготовило проектно-кошторисної документації та не подало її на затвердження Управлінню комунальної власності, в порушення умов пункту 7.5 Договору та статті 877 ЦК України. Тому лист від 14.07.2000 р., який ТзОВ «Сюрприз» тлумачить як надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень, просить оцінити критично.
Крім того, зазначив, що правовідносини за договором від 28.12.2001 (під час дії якого за твердженням ТзОВ «Сюрприз» отримана згода та здійснені поліпшення) припинилися у зв'язку з укладенням сторонами договору оренди від 22.12.2016, яким сторони врегулювали подальші свої правовідносини щодо оренди вказаних приміщень.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
22.12.2016 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» укладено договір № Г-10341-16 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), згідно з п.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною площею 33,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу управління комунального майна від 22.07.2016 р. № 681-О, договору оренди від 28.12.2001 р. № Г-0481 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛМКП «Айсберг», надалі балансоутримувач.
Відповідно до п. 2.1. договору об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для офісу.
Згідно п. п. 3.1.-3.2. договору приймання-передачі об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем.
Відповідно до п. 3.3. договору у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.
Згідно п. 3.4. договору передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.
Відповідно до п. п. 4.1.-4.2. договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 22 грудня 2016 року до 21 грудня 2019 року включно.. Перебіг терміну дії договору оренди та настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Згідно п. п. 4.3.-4.4. термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Договір оренди може бути достроково припинений за ініціативою орендаря лише зі згоди орендодавця. При бажанні орендаря достроково розірвати Договір оренди, орендар зобов'язаний попередити про це орендодавця не пізніше, ніж за два місяці до припинення цього Договору, а також виконати всі умови цього Договору. При цьому сплачена наперед орендна плата орендареві не повертається
Відповідно до п. 4.12. договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Згідно п. п. 9.1.-9.2. договору сторони погодили, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.
Відповідно до п. п. 9.3.-9.4. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами.
Згідно п. п. 9.5.-9.6. договору сторони погодили, що об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання. У разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря.
Відповідно до п. 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 р. у справі №914/1445/18 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» розірвано спірний договір та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 33,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на вищевказане рішення в суді апеляційної інстанції була залишена без руху, після не усунення недоліків повернена скаржнику, відтак рішення у справі №914/1445/18 набрало законної сили 15.05.2019 р.
Позивач за первісним позовом зазначив, що відповідач свого обов'язку по поверненню орендованого майна вчасно не виконав, і повернув орендоване майно лише 29.07.2019р., що підтверджується Актом прийому-передачі від 29.07.2019 р.
Після припинення вказаного договору відповідач не виконав свого обов'язку з повернення орендованого майна вчасно та продовжив користуватись ним незаконно, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 53 649,20 грн заборгованості за період користування майном з грудня 2018 по липень 2019р.
З довідки № 4-2302-6477 від 10.03.2021 р., складеної Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, вбачається, що всього орендарю за спірним договором оренди № Г-10341-16 від 22.12.2016 було нараховано 194 653,02 грн., орендарем сплачено 141 003,82 грн. (в тому числі на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 у справі № 914/1445/18). Різниця склала - 53 649,20 грн. - що і є предметом стягнення за первісним позовом.
З підстав наведеного Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 53649,20 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим нерухомим майном, згідно Договору № Г-10341-16 від 22.12.2016.
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Сюрприз» з 13.05.2019 намагалось повернути об'єкт оренди , що підтверджується листами:
- №25 від 13.05.2019 надісланий УКВ ДЕП ЛМР, з проханням направлення представника для огляду нежитлового приміщення та складення акту прийому-передачі (факт надіслання відповідачем позивачу листа підтверджується фіскальним чеком від 13.05.2019р. та поверненим повідомленням про вручення з відміткою вручено 19.05.2019р.);
- №27 від 13.05.2019 надісланий Директору ЛКП «Агенція Ресурсів» ЛМР з проханням прибути для огляду нежитлового приміщення та складення акту прийому-передачі (отримано наручно представником ЛКП - 13.05.2019, про що зроблено відповідний напис на листі);
- №28 від 16.05.2019 2019 надісланий Директору ЛКП «Агенція Ресурсів» ЛМР з проханням підписати акт прийому-передачі нежитлового приміщення (факт надіслання відповідачем директору ЛКП листа підтверджується фіскальним чеком від 16.05.2019р. та поверненим повідомленням про вручення з відміткою вручено 21.05.2019р., згідно відстеження трекінг номеру відправлення 7900726791291, відправлення вручено 22.05.2019р.);
- №42 від 18.06.2019 надісланий Директору ЛКП «Агенція Ресурсів» ЛМР, Директору ЛКП «Айсберг» та УКВ ДЕП ЛМР з проханням підписати та надіслати ТОВ «Сюрприз» акт прийому-передачі приміщення, оскільки приміщення звільнене ще 13.05.2019 (факт надіслання відповідачем позивачу та директорам ЛКП листа підтверджується фіскальними чеками від 18.06.2019р. та поверненим повідомленням про вручення з відміткою вручено 19.06.2019р. від ЛКП «Айсберг» та УКВ ДЕП ЛМР);
- №43 від 19.06.2019 надісланий Директору ЛКП «Агенція Ресурсів» ЛМР з ключем від приміщення та проханням підписати та надіслати зворотньо акт прийому-передачі приміщення (факт надіслання відповідачем директору ЛКП листа підтверджується фіскальним чеком від 20.06.2019р. та поверненим повідомленням про вручення з відміткою вручено 18.07.2019р., згідно відстеження трекінг номеру відправлення 7900727124949, відправлення вручено 18.07.2019р.).
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог зазначає, що орендовані за Договором №Г-0481 від 28.12.2001 приміщення вкриті грибком, підлога бетонна з вибоїнами, приміщення темні, порушена інсоляція, вікна в приміщеннях відсутні, обладнані вентиляційні прорізи, комісія згідно Акту обстеження підвальних приміщень від 10.06.2000 р. дійшла висновку, що в них потрібно провести ремонт.
З метою погодження капітального ремонту ТОВ «Сюрприз» направило лист №21 від 19.06.2000р. Відповідачу за зустрічним позовом про надання згоди на проведення поліпшень орендованого майна.
Згідно листа № 1203- 508 від 14.07.2000 р. Управління комунального майна надало згоду на здійснення невідокремлених поліпшень.
ТОВ «Сюрприз» було розроблено й затверджено кошторис № 1 вартості і об'єму робіт, які проводились при ремонті півпідвального приміщення у АДРЕСА_1 , та кошторис № 2 вартість і кількість будівельних матеріалів, які використовувалися при ремонті підвального приміщення у АДРЕСА_1 , відповідно до яких було проведено ремонтні роботи.
Внаслідок проведених орендарем ремонтних робіт, орендоване приміщення зі стану занедбаного напівпідвалу було приведено у задовільний стан, що позитивно відобразилося на якості такого майна. Факт здійснених ремонтних робіт було зафіксовано балансоутримувачем в Акті № 40 проведення обстеження від 12.05.2016 року комісією в акті зазначено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які орендує ТОВ «Сюрприз», знаходяться в задовільному технічному стані.
Відтак, позивач у зустрічному позові просить суд стягнути з Відповідача на користь ТОВ «Сюрприз» 362 314,54 грн за здійснення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди № Г-10341-16 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 22.12.2016 р.
Приписами ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 3 жовтня 2019 року, положення якого були чинними на час укладення та виконання договору оренди сторонами, цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Орендоване за договором майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.
За змістом ч.ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як визначено ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавство визначає наслідки припинення договору найму (оренди) для наймача: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК України); у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст.27 Закону).
Згідно з розділом 9 договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1. цього договору.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 р. у справі №914/1445/18 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» розірвано спірний договір та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 33,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на вищевказане рішення в суді апеляційної інстанції була залишена без руху, після не усунення недоліків ухвалою від 15.05.2019 була повернена скаржнику, відтак рішення у справі №914/1445/18 набрало законної сили 15.05.2019 р.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обов'язок орендаря повернути майно з орендного користування після розірвання договору оренди передбачений нормами чинного законодавства та умовами договору оренди, який разом з цим встановлює інший строк виконання такого обов'язку порівняно з ч.1 ст.785 ЦК України, яка передбачає негайне повернення речі.
Враховуючи те, що строк дії договору закінчився 15.05.2019 р., об'єкт оренди мав бути переданий орендодавцю чи за його дорученням - балансоутримувачу.
Як встановлено судом, відповідач з 13.05.2019 року звертався з листами до УКВ ДЕП ЛМР, директорів ЛКП «Айсберг» та «Агенція ресурсів ЛМР» щодо повернення та підписання акту прийому-передачі орендованого майна.
Відповідно до п. 9.3 Договору № Г-10341-16 об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів, після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового його припинення чи розірвання.
Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 р. у справі №913/155/17 та об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.12.2019 р. у справі №910/20370/17.
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, в зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується. Враховуючи те, що ТОВ «Сюрприз» неодноразово зверталось до Орендодавця та Балансоутримувача, щодо прийняття та підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення, суд дійшов висновку, що орендоване приміщення здане 22.05.2019 р. (дата коли Балансоутримувач отримав лист з проханням прийняти орендоване приміщення та підписати акт прийому - передачі).
Позивач та Балансоутримувач ухилялись від прийняття орендованого приміщення, що потягнуло за собою безпідставне нарахування сум за користування майном з 23 травня 2019 року по липень 2019 року.
Позивач нарахував ТОВ «Сюрприз» заборгованість за період користування майном з грудня 2018 по липень 2019 у сумі 53 649,20 грн. При цьому, хоча законом передбачено право наймодавця вимагати сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю, Управління комунальної власності просить стягнути за період прострочення повернення речі «одинарну» плату (тобто в такому розмірі, в якому була б орендна плата, якби договір не був достроково припинений).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не вірно визначено період заборгованості Відповідача, а саме нарахування повинно проводитись до 22.05.2019 р. Відтак нарахування за червень 2019 р. у сумі 6 909,48 грн та липень 2019 р. у сумі 6 424,93 грн, необхідно виключити із заборгованості Відповідача. Щодо нарахувань за травень 2019 р., такі нараховуються до 22.05.2019 та становлять 4928,15 грн.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, загальна сума заборгованості за користування орендованим приміщенням підлягає стягненню з ТОВ «Сюрприз» на користь УКВ ДЕП ЛМР у розмірі 38 298,73 грн.
В задоволенні решти вимог Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради слід відмовити за безпідставністю.
Щодо позовних вимог зустрічного позову суд зазначає наступне.
Підставами позовних вимог зустрічного позову ТОВ «Сюрприз» зазначає проведення ремонтних робіт орендованих приміщень за Договором №Г-0481 від 28.12.2001 на суму 362 314,54 грн.
Відповідно до ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Щодо долучених Позивачем за зустрічним позовом доказів щодо проведення ремонту на загальну суму 362 314,54 грн., в орендованих приміщеннях, суд зазначає наступне.
ТОВ «Сюрприз» не підтверджено належними та допустимими доказами погодження Управлінням проектно- кошторисної документації.
Згідно п. 7.3 Договору № Г-0481 від 28.12.2001 р. орендар зобов'язується капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди, проводити тільки з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.
Відтак, суд зазначає, що звернення ТОВ «Сюрприз» до Управління комунального майна з проханням про погодження здійснення перепланування та проведення ремонтних та будівельних робіт орендованого майна, на що йому листом від 14.07.2000р. надано відповідь не є належним доказом у справі. Адже погодження проектно - кошторисної документації, відповідно до Договору, щодо ведення ремонту в орендованому приміщенні з Управлінням погоджено не було, не визначено суми , яка необхідна для проведення ремонту.
При цьому, суд вважає слушними доводи Відповідача за зустрічним позовом щодо того, що Позивачем не доведено факт звернення до Управління за вирішенням питання про здійснення капітального ремонту орендованого за Договором Майна, а матеріалами справи підтверджується звернення ТОВ «Сюрприз» з метою вирішити питання про здійснення перепланування та проведення ремонтних та будівельних робіт об'єкта оренди за Договором, що за своєю правовою природою є різними поняттями.
Суд звертає увагу, що предметом первісного позову є стягнення з ТОВ «Сюрприз» на користь УКВ ДЕП ЛМР заборгованості в сумі 53 649,20 грн за Договором оренди № Г-10341-16 від 22.12.2016, натомість за зустрічним позовом ТОВ «Сюрприз» просить стягнути 362 314,54 грн за здійснення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна у відповідності до Договору оренди № Г-0481 від 28.12.2001р., який не є предметом розгляду, закінчив свою дію і сторонами у 2016 році укладено новий договір.
З врахуванням наведеного суд зазначає, що Відповідачем не доведено належними засобами доказування у справі факту досягнення домовленості з керівником Управління щодо надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна до укладення Договору, а відтак, позовні вимоги зустрічного позову про стягнення 362314,54 грн за здійснення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене суд, дійшов висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог зустрічного позову про стягнення 362 314,54 грн. тому останні до задоволення не підлягають.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати у встановлені Договором порядку і строки, беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов Договору, відсутність доказів повного чи часткового погашення суми боргу, стягнення якого є предметом спору у даній справі, перевіривши розрахунок сум нарахованої Позивачем Відповідачу орендної плати, наявність та доведеність підстав істотного порушення Відповідачем умов укладеного між сторонами Договору щодо повернення орендованого майна, недоведеність Відповідачем факту досягнення домовленості з керівником Позивача щодо надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, недоведеність факту понесення витрат, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги первісного позову про стягнення з Відповідача на користь Позивача слід задоволити частково в сумі 38298,73 грн боргу зі сплати орендної плати, в решті вимог відмовити. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.
Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про застосування позовної давності, то таке до задоволення не підлягає. оскільки суд дійшов висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог по суті спору.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача у розмірі 1620,49 грн.
Сплачений судовий збір за подання зустрічного позову залишити за Відповідачем.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, 14, ЄДРПОУ 06725046) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 38298,73 грн та 1620,49 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України
Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2021.
Суддя О.Д. Запотічняк