79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.07.2021 справа № 914/1406/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Максимик Тетяни Миколаївни, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ», м.Городок Львівська область
про стягнення 12 422,80 грн заборгованості.
Без виклику сторін.
Обставини розгляду справи.
21.05.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Максимик Тетяни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» про стягнення 12 422,80 грн заборгованості, з яких 11 250,00 грн основний борг, 290,80 грн три проценти річних, 882,00 грн інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 26.05.2021 постановлено прийняти справу до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала суду від 26.05.2021 надсилалась позивачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 27.05.2021 відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Львів, індекс - 79066). 09.06.2021 року поштове відправлення за номером 7901413923738 вручене адресату (позивачу).
Ухвала суду від 26.05.2021 надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд.9, корпус1.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 27.05.2021 відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Городок, індекс - 81500). 01.06.2021 року поштове відправлення за номером 7901413923711 вручене адресату особисто (відповідачу).
Отже, суд вважає сторони такими, що належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Так як суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарським процесуальним кодексом України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву, з врахуванням доводів якого суд мав би ухвалювати рішення.
Суд звертає увагу на те, що від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із закінченням строку для вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору №18/02л про надання послуг від 18.02.2020 позивачем було надано відповідачу комплекс послуг з розроблення паспортів на утворення та тимчасове розміщення відходів, згідно статті 26 Закону України «Про відходи» і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 11 250,00 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати вартості наданих послуг, відповідачу нараховано три проценти річних в сумі 290,80 грн та інфляційні втрати в сумі 882,00 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 12 422,80 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ», в особі директора Мочалюк О.Л., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Максимик Тетяною Миколаївною (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) було укладено договір №18/02л про надання послуг від 18.02.2020 (надалі по тексту рішення - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується забезпечити надання замовнику комплекс послуг з розроблення паспортів на утворення та тимчасове розміщення відходів, згідно статті 26 Закону України «Про відходи» і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах, для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ», а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. та п. 1.3. договору усі послуги, які не потребують для їх виконання дозволів та ліцензій, надаються виконавцем особисто. До цих послуг належать: обстеження об'єкту утворення відходів, визначення класу небезпеки відходів, ідентифікація за ДК 005-96 та за іншою спеціальною класифікацією, її код, визначення небезпечних властивостей відходів, визначення небезпечних складових відходів, визначення речовинного складу, загальна характеристика відходів, визначення хімічного складу в (процентному співвідношенні), визначення фізико-хімічних і теплофізичних властивостей відходів, поводження з відходами, надання консультацій замовнику з питань відходів, погодження документів в органах екологічного нагляду, до яких належить об'єкт утворення відходів замовника. Виконавець запишається відповідальним перед замовником за якість та обсяг послуг згідно договору.
Пунктом 2.1. сторони погодили, що вартість усіх послуг, які доручаються виконавцю надати згідно договору складає: 11 250,00 грн (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень, 00 копійок) без ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. договору строк надання послуг становить 25 календарних днів з дня отримання виконавцем коштів згідно п.6.1. даного договору. У цей строк не входить строк розгляду державними органами поданих документів.
Згідно п. 4.1. договору виконавець зобов'язується: надати комплекс послуг, передбачених п. 1.1., п.1.2. договору; передати замовнику результати усіх послуг.
Відповідно до п. 5.1. та п.5.2. договору замовник зобов'язаний, зокрема, здійснити оплату на умовах цього договору; повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом: десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг.
Згідно п. 6.1. договору розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником належної до оплати суми на банківський рахунок виконавця. Замовник сплачує передоплату в розмірі 50% від суми договору на банківський рахунок виконавця та надає інформацію згідно поданого переліку виконавця. Виконавець приступає до надання послуг не пізніше 3-х робочих днів дні отримання передоплати в розмірі 50% від суми договору і необхідної інформації.
Пунктом 6.2. сторони погодили, що замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість (згідно п. 2.1. договору) наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг, передбачених п. 5.2. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, що виникли на підставі цього договору.
Фізична особа-підприємець Максимик Тетяна Миколаївна свої зобов'язання по договору виконала повністю, в підтвердження чого долучила до матеріалів справи акт від 22.06.2020 до договору про надання послуг №18/02л від 18.02.2020, який підписано та скріплено печатками сторін у справі.
Відповідно до п. п. 3-5 акту від 22.06.2020 замовник перевірив якість та обсяги послуг, наданих виконавцем, що засвідчується актом про надання послуг від 22.06.2020 року. Послуги надані у точній відповідності з договором. Замовник не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості наданих послуг виконавцем. За актом виконавцем передано замовнику комплекс документів з розроблення паспортів на утворення та тимчасове розміщення відходів 9 найменувань, згідно статті 26 Закону України «Про відходи» і забезпечено авторський супровід розроблених документів в департаменті екології Львівської ОДА.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги згідно договору №18/02л про надання послуг від 18.02.2020 не провів, відтак, утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 11 250,00 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати вартості наданих послуг, відповідачу нараховано три проценти річних в сумі 290,80 грн та інфляційні втрати в сумі 882,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як замовником, своїх зобов'язань, зокрема несплатою наданих послуг згідно договору №18/02л про надання послуг від 18.02.2020, позивач просить стягнути з відповідача 12 422,80 грн заборгованості, з яких 290,80 грн три проценти річних, 882,00 грн інфляційні втрати.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №18/02л про надання послуг від 18.02.2020.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №18/02л про надання послуг від 18.02.2020 підтверджується актом від 22.06.2020 до договору про надання послуг №18/02л від 18.02.2020, який підписано та скріплено печатками сторін у справі.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 6.2. передбачено, що замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість (згідно п. 2.1. договору) наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг, передбачених п. 5.2. договору.
Відповідно до п.5.2. договору замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом: десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг.
Відповідач доказів сплати заборгованості на суму 11 250,00 грн не надав, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 11 250,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. 6.2. передбачено, що замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість (згідно п. 2.1. договору) наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг, передбачених п. 5.2. договору.
Відповідно до п.5.2. договору замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом: десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг.
Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивач неправильно визначив дату виникнення обов'язку оплати наданих послуг. Крім того, при нарахуванні 3% річних позивач не взяв до уваги кількість днів у 2020 році (366, а не 365).
Враховуючи, що акт між сторонами був підписаний 22.06.2020, на оплату відповідач згідно умов п.5.2 договору мав 10 днів, враховуючи положення статті 253 Цивільного Кодексу України щодо початку перебігу строку, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги виник 03.07.2020, а не 02.07.2020 як вважає позивач.
Отже, згідно проведеного судом розрахунку до стягнення з відповідача за період з 03.07.2020 по 12.05.2021 підлягають три проценти річних в сумі 289,88 грн.
Сума інфляційних за розрахунками суду є незначно більшою ніж просить стягнути позивач, водночас враховуючи відсутність у суду права виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягають нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 882,00 грн.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене позов підлягає до задоволення частково, а саме: 11 250,00 грн основного боргу, 289,88 грн три проценти річних, 882,00 грн інфляційні втрати. У задоволенні решти позову слід відмовити.
Судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №207 від 19.05.2021.
Сплачену позивачем суму судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд. 9, корпус 1; ідентифікаційний код 39878629) на користь Фізичної особи-підприємця Максимик Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) 11 250,00 грн основного боргу, 289,88 грн три проценти річних, 882,00 грн інфляційних втрат та 2 269,83 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Рішення складено
та підписано 22.07.2021
Суддя Ю.О. Сухович