ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2021Справа № 910/8010/21
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Спичака О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8010/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.»
про стягнення 104 568,35 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про стягнення 104 568,35 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201327238 та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження у справі №910/8010/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8010/21 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105477692156, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/8010/21 була отримана відповідачем 01.06.2021.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8010/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №449/1541/20, яка набрала законної сили, встановлено, що 05.12.2020 о 22 год. 00 хв. на 11 км+250 м автодороги Стрілки-Ушковичі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі, не пропустила транспортний засіб Renault, державний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
24.10.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FO-00832934, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Renault, державний номер НОМЕР_1 та наявний поліс ОСЦПВ №АР/8612960.
Відповідно до п. 5 договору добровільного страхування строк дії договору відповідає строку дії Поліса ОСЦПВ, тобто з 24.10.2020 до 23.10.2021 включно (поліс №АР/8612960).
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ремонтної калькуляції №28416_17 від 09.12.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 становить 105 568,35 грн.
Згідно зі страховим актом №30343/17/920 від 21.12.2020, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №FO832934 від 23.10.2020 становить 105 568,35 грн., на підставі якого позивачем 24.12.2020 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування загалом у сумі 105 568,35 грн. (на рахунок власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 ), що підтверджується платіжним дорученням №148076 від 24.12.2020, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що станом на дату ДТП (05.12.2020) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем на підставі Полісу ЕР/201327238 (ліміт за шкоду майну - 130 000 грн., франшиза - 1000,00 грн.) - відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученої позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що позивач 10.02.2019 звернуся до відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування (вих. №00577/9221 від 10.02.2021).
Однак, відповідач залишив вказану заяву без відповіді та задоволення.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, викладених позивачем у позовній заяві обставин не спростовано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 станом на дату ДТП була застрахована відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201327238, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР/201327238).
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2019, з огляду на що, враховуючи дату ДТП (05.12.2020), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визначення величини коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 .
Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі ремонтної калькуляції №28416_17 від 09.12.2020, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 105 568,35 грн. при цьому відповідно до страхового акту №30343/17/920 від 21.12.2020, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №FO832934 від 23.10.2020 склав 105 568,35 грн.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201327238 становить 1000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 130 000,00 грн.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201327238 у межах фактично здійснених ним витрат (105 568,35 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 (105 568,35 грн.), беручи до уваги розмір ліміту відповідальності - 130 000,00 грн., франшизи - 1000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 104 568,35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Ю.ЕС.АЙ.» (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А; код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) страхове відшкодування у розмірі 104 568 грн. 35 коп. та 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя О.М. Спичак