ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2021Справа № 910/7798/21
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Спичака О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7798/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайвер ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс»
про стягнення 200 000,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайвер ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» про стягнення 200 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №55-А від 04.12.2020 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7798/21. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 24.05.2021 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7798/21 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02230, м. Київ, вул. Пожарського, 26-в, кв. 50), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105477692199, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/7798/21 була отримана відповідачем 29.05.2021.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
04.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайвер ЛТД» (підрядник, позивач) було укладено договір підряду №55-А (надалі - договір підряду), відповідно до умов п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати роботи відповідно до умов цього договору та згідно з протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.2.1 договору роботами згідно з п.1.1 признається: виконання робіт з повторенням мікрогеометрії основи (без вирівнювання), по влаштуванню товстошарового полімерного покриття тип «ККП В2» - меланж із використанням полімерного матеріалу «Коутекс» (ТУ У В.2.7-24.3-00294349-106-2004) на загальній передбачуваній площі 196,5 м2.
Згідно з п.2.2 договору сторонами було підписано Додаток №1 до договору, яким визначено детальний перелік, вартість та кількість робіт.
За умовами п.2.5 договору роботи виконуються на території навчального закладу (другий поверх) за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 10 (надалі - об'єкт).
Відповідно до п.7.1 договору вартість робіт, що підрядник повинен виконати на умовах цього договору є динамічною і складає на моменту підписання договору разом 166 666,67 грн., крім того ПДВ 20% - 33 333,33 грн., всього 200 000,00 грн.
Умовами п.5.1.2 договору передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання всього авансу, вказаного в п.7.5.1.
Строк виконання робіт по договору - 10 робочих днів. Орієнтовний початок робіт - 7.12.2020. Орієнтовний строк завершення робіт - 16.12.2020, при умові виконання замовником умов п.7.5.1 до 07.12.2020 року включно (п.п.5.2, 5.3, 5.4 договору).
Відповідно до п.6.1 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом приймання виконаних робіт, не пізніше ні через 2 (два) робочі дні після закінчення робіт по договору.
За умовами п.6.2 договору замовник зобов'язаний прийняти роботу згідно Акту та оформити Акт приймання виконаних робіт протягом 2 (двох) робочих днів, не враховуючи день його передачі. Акт приймання виконаних робіт вважається підписаним автоматично через 3 (три) робочі дні з моменту передачі замовнику, якщо з боку замовника немає зауважень по виконаних роботах у письмовій формі.
Пунктом 7.5.1 передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 120 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Після виконання робіт по договору, замовник підписує Акт приймання виконаних робіт, та протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання Акту виплачує вартість фактично виконаних робіт, згідно Акту, за виключенням суми перерахованого авансу (п.7.5.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.12.1 договору).
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду №55-А від 04.12.2020 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору підряду №55-А від 04.12.2020 позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 200 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем Актом №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021 р.
При цьому, як зазначає позивач, виконання робіт було розпочато за умов невиконання відповідачем обов'язку відповідно до п.7.5.1 договору щодо внесення авансу, натомість відповідач гарантійним листом за вих. №1176 від 04.12.2020 гарантував здійснити авансовий платіж до 11.12.2020.
Оскільки Акт №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021 р. не були підписані відповідачем, позивач 24.03.2021 цінним листом з описом вкладення надіслав відповідачу Акт №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021 р. та рахунок на оплату.
Проте, за поясненнями позивача, відповідачем розрахунків за виконані роботи згідно вказаних вище актів та довідки проведено в повному обсязі не було, також підписані зі своєї сторони документи повернуто не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 200 000,00 грн.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.
За твердженнями позивача, на виконання умов договору позивачем було виконано роботи з по влаштуванню товстошарового полімерного покриття тип «ККП В2» - меланж із використанням полімерного матеріалу «Коутекс».
Також на підтвердження факту виконання робіт позивачем додано до позовної заяви Акт №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021, які підписані уповноваженим представником виконавця.
З метою здачі робіт відповідачу за погодженою вартістю позивачем було складено Акт №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021 та скеровано останні на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, що підтверджується поштовою накладною №0216014570120 та описом вкладення цінний лист від 24.03.2021.
За поясненнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, відповідачем Акт №1 про прийняття робіт за березень 2021 року від 24.03.2021 на суму 200 000 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2021 підписано так і не було, у зв'язку з чим на підставі п.6.2 договору акт вважається підписаним відповідачем автоматично.
Також, в матеріалах справи не міститься доказів зауважень та претензій щодо якості, вартості та обсягу робіт зі сторони відповідача.
Як вказує позивач, виконані позивачем роботи на суму 200 000,00 грн. відповідачем не оплачено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).
Як вказувалось вище, згідно з п.7.5.2 договору встановлено, що після виконання робіт по договору, замовник підписує Акт приймання виконаних робіт, та протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання Акту виплачує вартість фактично виконаних робіт, згідно Акту, за виключенням суми перерахованого авансу.
Проте, всупереч умов п.7.5.2 договору замовником у строк 3 днів з моменту підписання Акту (згідно з п.6.2 договору), відповідач оплату виконаних позивачем робіт не здійснив. В свою чергу, матеріалами справи не містять письмових зауважень відповідача по виконаних роботах.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» за вих. №063/24-198 від 13.04.2021, в якому останній повідомляє про укладений з відповідачем договір №171/12 від 08.12.2020, на підставі якого відповідачем було залучено позивача як виконавця робіт згідно з умовами спірного договору, та про повну оплату виконаних робіт.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.04.2019р. по справі №904/2164/18.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Отже, виходячи з фактичних обставин справи, з огляду на приписи ст. 837 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати замовником робіт, які було виконано згідно Акта №1 від 24.03.2021, настав.
Проте, як було встановлено судом вище, відповідачем не було проведено розрахунок за договором в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 200 000,00 грн.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, відповідачем доказово обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі робіт за спірним договором не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, доказово не спростував, та доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором №55-А від 04.12.2020 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 200 000,00 грн.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем зазначено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку, щодо безпідставності та необґрунтованості такої вимоги позивача та не вбачає підстав покладення витрат позивача на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн. на відповідача.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» (02230, м. Київ, вул. Пожарського, 26-в, кв. 56, код ЄДРПОУ 43081046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайвер ЛТД» (02090, м. Київ, вул. Сергієнка, 2/3, код ЄДРПОУ 31608875) 200 000 грн. основного боргу та 3000 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя О.М. Спичак