ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2021Справа № 910/4152/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Група компаній «Атлант-ГШР»
до комунального підприємства «Київпастранс»
про стягнення 506053,05 грн,
Представники:
не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Група компаній «Атлант-ГШР» звернулося до суду з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 506053,05 грн, з яких: 458745,77 грн боргу, 47307,28 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив за надані позивачем послуги за договором про надання послуг № 53.20-23 від 30.01.2020 (далі - Договір).
Суд своєю ухвалою від 18.03.2021 відкрив провадження у справі № 910/4152/21 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач визнав позов в частині 458745,77 грн боргу та зазначив, що позивач невірно розрахував пеню.
Крім того відповідач заявив про застосування строку позовної давності для нарахування пені за актом наданих послуг від 31.01.2020 № 503. Так, згідно з умовами Договору строк початку нарахування пені за цим актом настав 02.03.2020, а позивач звернувшись до суду з позовною заявою 15.03.2021, пропустив річний строк позовної давності.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
30.01.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Група компаній «Атлант-ГШР» (виконавець) та комунальне підприємство «Київпастранс» (замовник) уклали договір про надання послуг № 53.20-23 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати замовнику «Охоронні послуги» код - 797100000-4 за ДК 021:2015 (послуги із здійснення інкасації грошових коштів від кас замовника) (далі - послуги), в кількості та за цінами що визначені у додатку № 1 до договору.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.
Позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 458745,77 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг № 503 від 31.01.2020, № 842 від 29.02.2020 та № 1240 від 31.03.2020.
Відповідач за надані послуги не сплатив.
Після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач не сплатив 458745,77 грн боргу.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 458745,77 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 6.3 Договору у разі затримки оплати за договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач заявив до стягнення 47307,28 грн пені (3539,51 грн за актом № 503 від 31.01.2020 за період з 02.03.2020 по 31.12.2020 + 23566,86 грн за актом № 842 від 29.02.2020 за період з 01.04.2020 по 27.01.2021 + 20200,91 грн за актом № 1240 за період з 01.05.2020 по 27.01.2021).
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може передбачатися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Зобов'язання за актом надання послуг від 31.01.2020 № 503 є простроченим з 02.03.2020, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 15.03.2021, річна позовна давність за вимогами про стягнення 3539,51 грн пені сплила.
Виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України), вимога про стягнення 3539,51 пені задоволенню не підлягає.
За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 15276,23 грн пені за актом надання послуг від 29.02.2020 № 842 за період з 31.03.2020 по 30.09.2020 (шість місяців) та 13981,63 грн пені за актом надання послуг від 31.03.2020 № 1240 за період з 01.05.2020 по 31.10.2020 (шість місяців).
З огляду на викладене правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 29257,86 грн пені. Суд відмовляє у стягненні 18049,42 грн пені.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 458745,77 грн боргу, 29257,86 грн пені, а загалом 488003,63 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Група компаній «Атлант-ГШР» до комунального підприємства «Київпастранс».
Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (Набережне шосе, м. Київ, 04070, код 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Група компаній «Атлант-ГШР» (вул. Іскрівська, 3, оф. 77, м. Київ, 03087, код 40531426) 458745,77 грн боргу, 29257,86 грн пені, 7320,05 грн судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун