ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2021Справа № 910/4375/21
За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
доЖитлово-будівельного кооперативу "Обчислювач"
простягнення 511531,06 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаПрокопчук А.Л.;
від відповідачаАнтонюк Л.О.;
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" 511531,06 грн, з яких: 487334,30 грн основного боргу, 10734,71 грн пені, 2683,68 грн 3% річних та 10778,37 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами угоди №Р-340597/2020/11 від 19.11.2020 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 за вищевказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4375/21; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 вирішено розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.06.2021.
22.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла довідка про оплату заборгованості у повному обсязі.
У судовому засіданні 22.06.2021 оголошено перерву до 07.07.2021.
02.07.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.
06.07.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла довідка про стан розрахунків відповідача за спожиту теплоенергію.
06.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, який судом не прийнято до розгляду з огляду на порушення строків для його подання.
У судовому засіданні 07.07.2021 представник позивача заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2021 проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій.
В судовому засіданні 07.07.2021 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
30.08.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Обчислювач" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №340597 (договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до п.2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.
Згідно з п.2.2.2 договору постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача:
- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);
- рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;
- акт звіряння розрахунків;
- акт приймання-передавання товарної продукції.
У відповідності до п.п.2.3.1 договору споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2.
Згідно з п.1 додатку №2 до договору розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ: 1078,96 грн/гкал.
За умовами п.2 додатку №2 до договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоду визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).
Пунктом 3 додатку №2 до договору передбачено, що у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п.1.3 додатка №1.
Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця (п.4 додатку №2 до договору).
За умовами п.5 додатку №2 до договору споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 не пізніше 28 числа звітного місяця.
Пунктом 8 додатку №2 до договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до п.9 додатку №2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, 58 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Відповідно до п.10 додатку №2 до договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії-Головного управління по м.Києві та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - р/р НОМЕР_1 ;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.
Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п.п.4.1, 4.2 договору).
Відповідно до укладеної між сторонами 19.11.2020 угоди №Р-340597/2020/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597 (угода) споживач визнає та підтверджує заборгованість перед постачальником за договором від 30.08.2018 №340597 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.11.2020 у загальній сумі 659334,30 грн з ПДВ. Споживач зобов'язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом листопада 2020-квітня 2021 року щомісячними оплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за наведеними реквізитами, при проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п.1 цієї угоди, споживач зобов'язується посилатися в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на № та дату укладення цієї угоди, за відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) на виконання цієї угоди, сторони дійшли згоди, що строк позовної давності на вимоги про стягнення заборгованості за цією угодою, у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційної складової та 3% річних становить 5 років, у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов'язується оплатити, дана угода вступає в дію з дня її підписання сторонами і діє до 30.04.2021 (п.п.1, 2, 4, 5, 8, 10).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у відповідній редакції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Положеннями ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, розрахунки за спожиту теплову енергію відповідач здійснював несвоєчасно.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач просив стягнути з відповідача 487334,30 грн основного боргу.
В той же час, як встановлено судом, до моменту звернення позивача з відповідним позовом до суду (16.03.2021 згідно календарного штемпелю поштової установи) відповідачем, на виконання укладеної між сторонами угоди №Р-340597/2020/11 від 19.11.2020 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597, було сплачено основний борг на загальну суму 291500,00 грн, а саме: 04.12.2020 - 20000,00 грн, 24.12.2020 - 50000,00 грн, 12.01.2021 - 20000,00 грн, 28.01.2021 - 29000,00 грн, 04.02.2021 - 33000,00 грн, 11.02.2021 - 33500,00 грн, 22.02.2021 - 50000,00 грн, 25.02.2021 - 35000,00 грн, 01.03.2021 - 15000,00 грн, 04.03.2021 - 6000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи, а отже станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 367834,30 грн.
Оскільки 119500,00 грн основного боргу (487334,30 грн-367834,30 грн) погашено відповідачем до моменту звернення позивача з позовом до суду, позовні вимоги про стягнення зазначеної суми основного боргу є безпідставними.
Залишок заборгованості у розмірі 367834,30 грн відповідач оплатив на користь позивача вже в ході розгляду справи судом, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача, наданими останнім до матеріалів справи та довідкою позивача про стан розрахунків відповідача за спожиту теплоенергію.
Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем основного боргу за угодою №Р-340597/2020/11 від 19.11.2020 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 №340597 у загальному розмірі 367834,30 грн після звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/4375/21 в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
В той же час, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором та угодою, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 10734,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 10778,37 грн та 3% річних у розмірі 2683,68 грн за загальний період прострочення з 26.11.2020 по 31.01.2021.
Як вже вказувалось судом, згідно п.8 угоди у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов'язується оплатити.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений угодою строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення прострочення відповідачем оплати за угодою про реструктуризацію, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 10778,37 грн та 3% річних у розмірі 2683,68 грн за загальний період прострочення з 26.11.2020 по 31.01.2021 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 та 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
З наведеного пункту договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (0,5% від суми боргу) порядок нарахування (за кожний день) та строк нарахування (до моменту його повного погашення).
Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім було враховано наведені приписи закону, нарахування пені здійснювалося виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.03.2020 визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а отже нарахування пені у період з 26.11.2020 по 31.01.2021 є необґрунтованим.
Отже, враховуючи наведені вище висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, заява останнього про зменшення розміру штрафних санкцій - у даному випадку пені, залишена судом без задоволення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" підлягають задоволенню частково, а провадження у справі №910/4375/21 в частині стягнення 367834,30 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а 5517,51 грн судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України внаслідок закриття провадження у справі в частині стягнення 367834,30 грн основного боргу.
Керуючись ст.ст.129, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України та п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач" (03055, місто Київ, вул.Політехнічна, будинок 5-А, ідентифікаційний код 24360694) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа І.Франка, будинок 5, ідентифікаційний номер 40538421) інфляційні втрати на суму 10778 (десять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 37 коп., 3% річних у розмірі 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 68 коп. та 201 (двісті одна) грн 93 коп. судового збору.
3. Закрити провадження у справі №910/4375/21 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 367834,30 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа І.Франка, будинок 5, ідентифікаційний номер 40538421) судовий збір у розмірі 5517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн 51 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №39662 від 10.03.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.07.2021
Суддя Ю.М.Смирнова