ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/570/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали
скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В"
на бездіяльність державного виконавця у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-В)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, оф. 501)
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" визначену документацію щодо будинку 1-В по вулиці Зарічній в місті Києві та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102 грн 00 коп.
03.09.2020 Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду від 27.05.2020 було видано відповідні накази.
20.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В", у якій останнє просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни, що полягає у не вчиненні в рамках виконавчого провадження №63265082 дій з винесення постанови про накладення штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у відношенні до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс";
- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Руденко Наталії Вікторівни, що полягає у невчиненні дій з винесення в рамках виконавчого провадження № 63265082 постанови про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та першого штрафу, в загальному розмірі - 25 300,00 грн;
- зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Руденко Наталію Вікторівну в рамках виконавчого провадження № 63265082 винести постанову про накладення штрафу, якою накласти на боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень);
- зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Руденко Наталію Вікторівну в рамках виконавчого провадження № 63265082 винести постанову про арешт коштів боржника, якою накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та першого штрафу, в загальному розмірі - 25 300,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 суд прийняв до розгляду скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" та призначив до розгляду на 02.06.2021.
04.06.2021 через загальний відділ діловодства надійшло клопотання скаржника про долучення додаткових доказів та додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що не вчинення державним виконавцем дій з примусового стягнення з ТОВ «Київ Комфорт Сервіс» виконавчого збору, штрафу та витрат виконавчого провадження свідчить про допущену протиправну діяльність.
У судовому засіданні 02.06.2021 суд на місці ухвалив відкласти розгляд скарги на 09.06.2021.
07.06.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких Шевченківський відділ державної виконавчої служби зазначає, що неодноразово пропонував стягувачу звернутись до поштового відділення зв'язку для отримання цінного листа або отримання інформації щодо поштового відправлення з документами на виконання рішення суду. Щодо вимог стягувача щодо накладення арештів на кошти боржника в межах зазначеного виконавчого провадження, то вони суперечать нормам Закону та не відповідають дійсності, оскільки виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено боржником в повному обсязі та перераховані згідно розпорядження державного виконавця.
У судовому засіданні 09.06.2021 суд на місці ухвалив зобов'язати ДВС надати докази, на які останній посилається у своїх запереченням, боржника надати докази направлення документів стягувачу, та відкласти розгляд скарги на 24.06.2021.
23.06.2021 через загальний відділ діловодства надійшли додаткові пояснення скаржника, у яких останній зауважує, що державний виконавець не перевірив подані боржником документи і допустив протиправну бездіяльність, яка має наслідком більш ніж піврічне затягування виконавчого провадження, без реального виконання рішення суду.
У судовому засіданні 24.06.2021 суд долучив до матеріалів скарги матеріали виконавчого провадження, додаткові пояснення боржника, та оголосив перерву в судовому засіданні до 20.07.2021.
19.07.2021 до канцелярії суду надійшла заява скаржника про уточнення вимог за скаргою, додаткові письмові пояснення по суті скарги та заява про повідомлення щодо подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу після постановлення судом ухвали.
У судовому засіданні 20.07.2021 представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В", виходячи з наступного.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 було видано відповідний наказ щодо передачі боржником визначеної у рішенні суду документації стягувачу.
Заявою вих. №07-10/В1 від 07.10.2020 позивач звернувся до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції для примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 № 910/570/20.
16 жовтня 2020 року Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Руденко Наталією Вікторівною було відкрито виконавче провадження № 63265082.
При відкритті виконавчого провадження № 63265082 державним виконавцем Руденко Н.В. було встановлено боржнику 10-денний строк для виконання рішення суду.
16 жовтня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 63265082 державним виконавцем Руденко Н.В. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, згідно якої з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 20 000,00 грн.
Цією ж датою в рамках виконавчого провадження № 63265082 державним виконавцем Руденко Н.В. було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено для боржника загальну суму мінімальних витрат в розмірі 200,00 грн.
Внаслідок невиконання боржником рішення суду у 10-денний строк, 01 грудня 2020 року стягувач подав заяву про накладення штрафу вих. № 30-11/В1 від 30.11.2020, згідно якої ОСББ «Зарічна 1В» просило винести постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
14 грудня 2020 року в рамках виконавчого провадження №63265082 державним виконавцем Руденко Н.В. було винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн.
У зв'язку з повторним невиконання рішення суду стягувач звертався до державної виконавчої служби з заявами від 30 грудня 2020 року вих. № 30-12/В1, від 17 грудня 2020 року вих. № 17-12/В1, від 06 січня 2021 року вих.. №06-01/В1, у яких просив накласти на боржника штраф, накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку боржника, та вжити заходів примусового стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За доводами скаржника, державним виконавцем Руденко Н.В. не було вчинено жодних дій, які заявлялись Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" у вищевказаних заявах, що свідчить про бездіяльність останнього та є підставою для звернення з даною скаргою.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Судом встановлено, що 05.01.2021 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції надійшла заява боржника №91 від 30.12.2020 про виконання рішення суду.
На підтвердження добровільного виконання рішення суду відповідачем було надано копію опису вкладення у цінний лист №0213219280487, накладну Укрпошти від 30.12.2020 №0213219280487, фіскальний чек від 30.12.2020 №ПН 215600426655 та трекінг відстеження поштового відправлення №0213219280487.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
З наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що листом №63265082ДВ/22 від 03.02.2021 державний виконавець на звернення стягувача від 06.01.2021, 19.01.2021 та 30.01.2021 повідомив про надходження від боржника заяви про виконання рішення суду та запропонував звернутись до поштового відділення для отримання цінного листа, який направлявся боржником.
Також у вищевказаному листі державним виконавцем було зазначено, що підстави для винесення постанови про накладення штрафу на боржника, а також вчинення будь-яких інших дій примусового характеру в межах даного виконавчого провадження відсутні.
Даний лист був надісланий на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" 15.02.2021, про що свідчить відомість №3 на просту письмову кореспонденцію та додаток до відомості №3, які містять відбитки штемпеля поштового зв'язку.
Судом також встановлено, що на звернення стягувача вих. №26-01/В1 від 26.01.2021 щодо надання інформації за розглядом скарги було надано відповідь вих.. №63265082ДВ/22 від 03.02.2021, яка направлялась на адресу ОСББ "Зарічна 1В" згідно Відомістю на просту кореспонденцію №3 від 05.02.2021, про свідчить лист від 01.03.2021 (відомість №2 на просту кореспонденцію з додатком від 02.03.2021).
Крім того, листом від 26.03.2021 Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції було повторно повідомлено стягувача про необхідність звернення до поштового відділення зв'язку для отримання цінного листа, який скеровувався боржником.
Факт направлення вищевказаного листа підтверджується відомістю №20 на просту кореспонденцію від 29.03.2021 з додатком до відомості.
У матеріалах виконавчого провадження також міститься лист Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції від 17.05.2021 на звернення стягувача від 16.03.2021, у якому було повторно запропоновано ОСББ звернутись до поштового відділення для отримання цінного листа. Вищевказаний лист був направлений на адресу стягувача 18.05.2021, про що свідчить відомість №9 на просту письмову кореспонденцію та додаток до відомості.
Отже, з долучених до матеріалів скарги копій виконавчого провадження №63265082 вбачається, що державним виконавцем надавались відповіді на заяви стягувача, а також пропонувалось останньому вчинити дії щодо отримання у відділі поштового зв'язку цінного листа, який направлявся боржником з документами на виконання рішення суду.
Таким чином, з наведеного слідує, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», та за наявності наданих боржником доказів щодо направлення стягувачу цінного листа з документами на виконання рішення суду, а також запропонованих стягувачу дій щодо отримання даного поштового листа, не вбачав обґрунтованих підстав для накладення на боржника повторного штрафу за невиконання рішення.
Поряд з викладеним, суд також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес особи (у цьому випадку скаржника) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, за наведених обставин, суд дійшов висновку, що Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" не доведено відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту неправомірної бездіяльності Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої скарги.
Керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" на дії державного виконавця відмовити.
Ухвала набирає законної сили 20.07.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.07.2021.
Суддя Л. Г. Пукшин