ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2021Справа № 910/6859/21
Господарський суд міста Київ у складі судді Зеленіної Н.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про розподіл судових витрат та повернення судового збору за вих. №06634/1 від 09.07.2021
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" по стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 19 394,63 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 закрито провадження у справі №910/6859/21 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
15.07.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "Маркс.Капітал" надійшла заява з вих. №06634/1 від 09.07.2021 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн та повернення судового збору.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 8 ст. 129 цього Кодексу (ч. 6 статті 130 ГПК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 269 рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України",).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено наступні документи:
- копію договору про надання професійної правничої допомоги№11/2020 від 26.10.2020, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу допомогу на умовах передбачених договором;
- копію додаткової угоди №1 від 26.10.2020 до договору №11/2020;
- копію акту наданих послуг від 15.04.2021, із найменуванням виконаних робіт та вартістю робіт, на загальну суму 4 000,00 грн;
- копію детального опису робіт до акту надання послуг від 15.04.2021;
- ордер серії ВІ №1033616 від 23.02.2021.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги, її обсяг та вартість.
Дослідивши заперечення відповідача, суд відхиляє зазначені заперечення оскільки встановив відсутність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які позивач просить стягнути з відповідача.
Враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, обсяг та вартість правової допомоги, немотивованість заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви у даній справі позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №147 від 20.04.2021 у розмірі 2 270,00 грн
За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 270 грн, сплачений згідно платіжного доручення №147 від 20.04.2021.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про розподіл судових витрат та повернення судового збору за вих. №06634/1 від 09.07.2021 - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ - 32382598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, код ЄДРПОУ - 37686922) 4 000 (чотири тисячі) грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, код ЄДРПОУ - 37686922) з Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №147 від 20.04.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Зеленіна