номер провадження справи 4/45/21
14.07.2021 Справа № 908/191/21
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
про стягнення 12943,22 грн. заборгованості та виселення
Суддя Зінченко Н.Г.,
при секретарі судового засідання Тройно Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Мякота С.В., на підставі довіреності № 02/01/01-10 від 06.01.2021;
від відповідача - Мончак Ю.Б., особисто на підставі паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ;
від третьої особи - не з'явився;
22.01.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 04/02-03 від 20.01.2021 (вх. № 205/08-07/21 від 22.01.2021) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_1 із нежитлового приміщення.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 22.01.2021 справу № 908/191/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2021 після отримання судом в порядку ч. 7 ст. 176 ГПК України офіційної інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/191/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/45/21, підготовче засідання призначено на 05.05.2021. До участі у справі № 908/191/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/191/21 до 05.07.2021, підготовче засідання відкладено на 02.06.2021.
У зв'язку із неявкою в підготовче засідання відповідача і третьої особи підготовче засідання відкладалося на 05.07.2021, про що постановлено ухвалу суду від 02.06.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2021 підготовче провадження у справі № 908/191/21 закрито та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 06.07.2021.
Розгляд справи по суті відкладався до 14.07.2021, про що постановлено ухвалу суду від 06.07.2021.
В судовому засіданні 14.07.2021 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
В судове засідання 14.07.2021 представник третьої особи не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи № 908/191/21 третя особа повідомлялася належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Згідно приписів ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 14.07.2021 за відсутністю третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 525, 526, 530, 598-610, 629, 785, 795 ЦК України, ст., ст. 17, 18, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає наступне: 26.07.2002 між Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» та Фізичною особою-підприємцем Мончаком Юрієм Борисовичем укладено договір № 226/14 оренди нежитлового приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_3 для розміщення юридичної консультації. Відповідними додатковими угодами до договору оренди неодноразово вносились зміни. Так, додатковою угодою від 01.06.2011 змінено орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а додатковою угодою від 01.10.2018 змінено балансоутримувача на Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7». Рішенням Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 101 вулицю Сорок років Радянської України перейменовано на вулицю Незалежної України, у зв'язку із чим додатковою угодою від 01.04.2016 внесені відповідні зміни до договору оренди. Відповідно до додаткової угоди від 19.03.2012 розмір орендної плати за орендоване відповідачем приміщення за березень 2012 року складав 199,86 грн. Цією ж додатковою угодою було визначено, що орендна плата повинна перераховуватися орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Додатковою угодою від 01.10.2018 сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і відповідного рішення Виконкому Запорізької міської ради; орендна плата розраховуються та спрямовується орендарем наступним чином: 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету; 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць оренди - балансоутримувачу; розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за завітним. Як зазначає позивач, відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати належним чином не виконувалися, орендарем систематично порушувалися строк винесення орендної плати. У зв'язку із цим станом на 01.12.2020 за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року в загальній суму 12943,22 грн., з яких заборгованість до місцевого бюджету - 8614,10 грн. та заборгованість перед балансоутримувачем - 4329,12 грн. Відповідно до п. 10.1 договору оренди № 226/14 від 26.07.2002 договір укладено строком на три роки по 26.07.2005. Пунктом 10.7 договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Як стверджує позивач, на підставі вказаної умови договору дія договору оренди № 226/14 від 26.07.2002 пролонгована до 26.07.2020. Листом від 06.07.2020 № 3123/01/01-07 позивач повідомив відповідача про припинення 26.07.2020 договору оренди № 226/14 від 26.07.2002, а також про необхідність погасити заборгованість з орендної плати та повернути орендоване приміщення балансоутримувачу за актом прийому-передачі. Таким чином, договір оренди припинив свою дію 26.07.2020. В порушення умов договору оренди № 226/14 від 26.07.2002 та вимог чинного законодавства відповідач орендоване приміщення не повернув. Також позивач просить суд врахувати, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 21.05.2015 за власним рішенням. Таким чином, на час виникнення правовідносин за договором оренди № 226/14 від 26.07.2002 відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, проте станом на час звернення до суду з позовом у даній справі відповідач припинив підприємницьку діяльність. У випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Враховуючи викладене, позивачем подана суду позовна заява до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_1 із нежитлового приміщення. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
14.07.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області позивачем подано Клопотання за вих. № 85/02-03 від 14.07.2021 (вх. № 14461/08-08/21 від 14.07.2021), про закриття провадження у справі № 908/191/21 в частині позовних вимог про стягнення 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 у зв'язку із погашенням відповідачем вказаної заборгованості після відкриття провадження у справі № 908/1091/21, що підтверджується наданими відповідачем квитанціями. Враховуючи зазначене, позивач на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» просить суд повернути йому з Державного бюджету України 2270,00 грн. судового збору за позовною вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати.
Відповідач проти клопотання позивача про закриття провадження у справі № 908/191/21 в частині позовних вимог про стягнення 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 не заперечив, вважає наявними підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із повним погашенням ним заборгованості з орендної плати, що є предметом розгляду у справі № 908/191/21.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, суду не надав. Відповідно до усних пояснень відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач не заперечує, що ним укладений договір № 226/14 оренди нежитлового приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_3 . Також відповідач не заперечує, що на момент відкриття провадження у справі № 908/191/21 він мав заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 в розмірі 12943,22 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок погіршення стану здоров'я, через що відповідач не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю. Проте, на час вирішення справи судом заборгованість ним повністю погашена як перед орендодавцем (місцевим бюджетом), так і перед балансоутримувачем. Крім того, відповідач зазначає, що не отримував кореспонденції від позивача, в тому числі листа щодо припинення строку дії договору оренди № 226/14 від 26.07.2002. Враховуючи повне погашення заборгованості з орендної плати, відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення позову, в тому числі і в частині виселення його з орендованого нежитлового приміщення. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити.
Також відповідачем в судовому засіданні 05.07.2021 подано суду клопотання б/н і б/д (вх. № 13741/08-08/21 від 05.07.2021), яким відповідач просить суд у разі задоволення позову винести ухвалу про розстрочення або відстрочення сплати судового збору у справі № 908/191/21 на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Третьою особою відповідно до ст. 168 ГПК України надано суду Пояснення по справі за вих. № 1118 від 09.04.2021 (вх. № 8101/08-08/21 від 20.04.2021), відповідно до яких третя особа підтримує заявлені позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, суд
26.07.2002 між Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 14» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мончаком Юрієм Борисовичем (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 226/14 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 27.06.2002 № 200/3 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування під юридичну консультацію нежитлове приміщення загальною площею 10,97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , яке знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО № 14».
За умовами п. 2.1 Договору вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням Договору та Акту прийому-передачі приміщення.
Згідно з п. 7.1 Договору Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю нежитлове приміщення згідно з розділом 1 Договору по акту прийому-передачі приміщення, що підписується одночасно з Договором.
Вказане нежитлове приміщення, що є предметом Договору, передано Орендодавцем Орендарю за Актом прийому-передачі орендованого майна від 26.07.2002. (а.с. 18)
У подальшому, до Договору оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 неодноразово вносились зміни відповідними Додатковими угодами до Договору.
Так, Додатковою угодою б/н і б/д з 01.09.2002 Орендодавця змінено на Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13».
Додатковою угодою від 01.11.2002 змінено Орендодавця на Управління житлового господарства Запорізької міської ради та доповнено умови Договору положенням, що Балансоутримувачем орендованого майна є Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13».
Додатковою угодою від 01.06.2011 змінено Орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач у справі).
Додатковою угодою від 01.10.2018, змінено Балансоутримувача на Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (третя особа у справі).
Рішенням Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 101 вулицю Сорок років Радянської України перейменовано на вулицю Незалежної України, у зв'язку із чим Додатковою угодою від 01.04.2016 внесені відповідні зміни до Договору оренди.
Порядок сплати орендної плати визначений в розділі 3 Договору «Орендна плата». Зокрема, відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 19.03.2012 розмір орендної плати за орендоване відповідачем приміщення за березень 2012 року складав 199,86 грн. Цією ж Додатковою угодою сторони узгодили, що орендна плата повинна перераховуватися Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Додатковою угодою від 01.10.2018 внесені зміни до п. 3.2 Договору відповідно до яких орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і відповідного рішення Виконкому Запорізької міської ради. Сума орендної плати, визначена у п. 3.2 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 19.03.2012, розрахована без ПДВ. Орендар самостійно здійснює розрахунок щомісячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції та ПДВ. Орендна плата розраховуються та спрямовується Орендарем наступним чином: 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету; 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць оренди - Балансоутримувачу. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за завітним.
Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку закінчення терміну його дії або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по день фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі.
За умовами п. 5.2 Договору Орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.
При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне зауважити, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 21.05.2015 (номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 21030060004055243) за власним рішенням.
Таким чином, на час виникнення правовідносин за Договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця, проте станом на час звернення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до суду з позовом у даній справі ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність.
У випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 № 6-125цс13)
Отже, покладення відповідальності на ОСОБА_1 за Договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 як на фізичну особу є обґрунтованим, а спір у даній справі підлягає розгляду в господарському провадженні.
Відповідно до ч., ч. 1 та 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Аналогічні положення містить ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати належним чином не виконувалися, систематично порушувалися строки винесення орендної плати.
У зв'язку із цим станом на 01.12.2020 за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року в загальній суму 12943,22 грн., з яких заборгованість до місцевого бюджету - 8614,10 грн. та заборгованість перед Балансоутримувачем - 4329,12 грн.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної сплати орендної плати не оспорюється. Порушення умов Договору в частині внесення орендної плати відповідачем пояснюється погіршенням стану здоров'я, через що відповідач не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що з огляду на приписи статті 617 та частини 1 статті 625 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
З матеріалів справи судом з'ясовано, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем здійснено погашення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року за Договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 в розмірі 12943,22 грн.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується погашення відповідачем заборгованості з орендної плати після відкриття провадження у справі № 908/191/21, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , м. Запоріжжя 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по листопад 2020 року за Договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002, у зв'язку із чим провадження у справі № 908/191/21 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Судом роз'яснюється сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до п. 10.1 Договір діє з 26.07.2002 по 26.07.2005 терміном на три роки.
Пунктом 10.9 Договору (з урахуванням доповнень, внесених Додатковою угодою від 08.02.2010) сторони узгодили, що дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; загибель об'єкта оренди; достроково, за узгодженням сторін, або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; невнесення Орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд; використання Орендарем об'єкта оренди не за призначенням, у тому числі передача об'єкта оренди в суборенду без згоди Орендодавця; погіршення Орендарем стану орендованого майна, яке призвело до аварійного стану житлового будинку, в якому розташоване орендоване майно.
Пунктом 10.7 Договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну Договору протягом одного місяця після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як підтверджується усталеною судовою практикою, таку заяву заінтересована особа може подати також і до закінчення строку дії договору оренди.
Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаної умови Договору його дія неодноразово пролонговувалася сторонами, востаннє дія Договору оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 була пролонгована до 26.07.2020.
Так, 08.07.2020 позивачем направлено відповідачу лист від 06.07.2020 № 3123/01/01-07, яким позивач повідомив відповідача про припинення 26.07.2020 Договору оренди № 226/14 від 26.07.2002, а також про необхідність погасити заборгованість з орендної плати та повернути орендоване приміщення Балансоутримувачу за актом прийому-передачі. (а.с. 33)
Договір оренди № 226/14 від 26.07.2002 укладено на нерухоме майно, що знаходиться в комунальній власності. Отже, відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, про що зазначено преамбулі цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 157-IX) із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16.06.2020 № 692-IX, в редакції чинній на 26.07.2020, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
- набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
З вищевикладеного слідує висновок, що з 01.07.2020 продовження дії Договору оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 мало відбуватися з урахуванням положень статті 18 Закону № 157-IX.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 157-IX договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
За приписами частин 1 і 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ним вимог частини 3 статті 18 Закону № 157-IX в частині подання заяви про продовження Договору № 226/14 від 26.07.2002, поданої Орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору оренди.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 157-ІХ договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його укладено.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Договір оренди № 226/14 від 26.07.2002 діяв до закінчення строку, на який він був укладений в силу прямої вказівки Закону.
Таким чином, Договір оренди припинив свою дію 26.07.2020.
З урахуванням відсутності доказів на підтвердження виконання відповідачем вимог частини 3 статті 18 Закону № 157-ІХ в частині подання заяви про продовження Договору, поданої Орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору оренди № 226/14 від 26.07.2002, твердження відповідача про неотримання ним від Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради листа від 06.07.2020 № 3123/01/01-07 «Про припинення договору оренди» не спростовують факту припинення дії Договору оренди № 226/14 з 26.07.2020.
У відповідності до ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
Аналогічні умови сторони передбачили пунктом 5.10 Договору, а саме - у разі припинення дії Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване приміщення у належному стані не гіршому, чим на час його передачу в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
В порушення умов Договору оренди № 226/14 від 26.07.2002 та вимог чинного законодавства відповідач орендоване приміщення не повернув.
На час вирішення справи судом відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які б свідчили про виконання ним умов Договору та вимог чинного законодавства щодо повернення Орендодавцю орендованого майна по закінченню терміну дії Договору.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та факт припинення дії Договору оренди № 226/14 від 26.07.2002, позовні вимоги в частині зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_1 із нежитлового приміщення на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині зобов'язання звільнити нежитлове приміщення шляхом виселення ОСОБА_1 із нежитлового приміщення. В частині стягнення з відповідача 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.
За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи зазначене та наявне в матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому з Державного бюджету України 2270,00 грн. судового збору за позовною вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати, суд вважає за необхідне за відповідною ухвалою повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2270,00 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.
Крім того, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 4540,00 грн.
Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 872 від 17.12.2019, № 873 від 17.12.2019, № 913 від 23.12.2019 і № 861 (#152462970) від 16.12.2019 при зверненні до суду з позовом у даній справі сплачений судовий збір в загальному розмірі 4624,40 грн.
Отже переплата судового збору становить 84,40 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи приписи зазначених норм закону, суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 84,40 грн. в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Стовно клопотання відповідача про розстрочення або відстрочення сплати судового збору у справі № 908/191/21 на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, то вказане клопотання судом відхиляється як процесуально необґрунтоване, оскільки відповідно до ст. 238 ГПК України висновки суду про розподіл судових витрат зазначаються судом саме в судовому рішенні, а відповідний наказ про стягнення з відповідача на користь позивача присудженої суми судового збору буде виданий судом після набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення шляхом виселення ОСОБА_1 із нежитлового приміщення задовольнити частково.
2. Звільнити нежитлове приміщення загальною площею 10,97 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068). Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , м. Запоріжжя 12943,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 226/14 від 26.07.2002 провадження у справі закрити.
5. Повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2270,00 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 22» липня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.