"21" липня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/416/13
Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” від 03.02.2021 №4608 (Вх.№02.3.1-02/939/21 від 08.02.2021) про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання
у справі №907/416/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”, м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Минди Ольги Миколаївни, с. Чинадієво Мукачівського району
про стягнення 261877,46 грн
секретар судового засідання - Корольчук М.М.
За участю представників учасників справи:
від заявника -
від боржника - не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2013 у справі № 907/416/13 позов Публічного акціонерного товариства „Банк Форум” задоволено та присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Минди Ольги Миколаївни на його користь суму 25000 дол США (еквівалент 199825,00 грн) боргу по кредиту, 7688,39 дол США (еквівалент 61453,30 грн) боргу по кредиту, 7688,39 доларів США (еквівалент 61453,30 грн) боргу по несплачених відсотках за користування кредитом, 599,16 грн пені за прострочку сплати відсотків та 5272,64 грн відшкодування судового збору.
На примусове виконання вказаного рішення 21.06.2013 господарським судом було видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 19.10.2020 №907/416/13 стягувача - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”.
На адресу суду від стягувача 08.02.2021 надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі в зв'язку з його втратою, подана разом з клопотанням про поновлення строку для пред'явлення ого до виконання.
В ході вирішення питання прийняття заяви до розгляду, судом встановлено, що підприємницька діяльність боржника (відповідача) в установленому порядку припинена. З огляду на це, ухвалами суду від 10.02.2021, від 21.04.2021 та від 27.05.2021 в порядку ст. 176 ГПК України постановлено звернутися із запитом щодо доступу до персональних даних та вимогою надати інформацію про її місце проживання (перебування).
На виконання ухвали суду від 27.05.2021 Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області надіслало лист-відповідь від 04.06.2021 № 2101.3.8-4299/21.3-21, яким повідомило суд про місце реєстрації вказаної фізичної особи-відповідача. Така адреса співпадає з адресою, зазначеною в поданій суду заяві та на яку надіслано позивачем її копії з додатками
За приписами до статті 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Ухвалою суду від 29.06.2021 заяву прийнято судом до розгляду та призначено засідання суду на 21.07.2021.
Боржник своїм правом подати пояснення з приводу поданої заяви не скористався, в судове засідання не з'явився.
Оскільки за положеннями статті 329 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе розглянути їх за наявними матеріалами.
Дослідивши подані суду та наявні у справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
Пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017, передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Ураховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19)).
Наказ у справі № 907/416/13, дублікат якого просить заявник видати, видано судом 21.06.2013.Строк пред'явлення його до виконання зазначено: до 23.06.2014.
З поданий матеріалів встановлено, що вказаний наказ пред'являвся до виконання (постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2014 ВП №12319269), однак, був повернутий державним виконавцем без виконання 28.11.2014.
Жодних доказів пред'явлення наказу суду від 21.06.2013 після повернення його без виконання первісним стягувачем матеріали справи містять. Його правонаступник-заявник відомостей, які б свідчили про пред'явлення спірного наказу до виконання чи про причини невчинення таких дій суду не повідомив, з чого слід дійти висновку, що строк його пред'явлення до виконання більше не переривався, відтак, станом на день звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу - слив.
Як зазначено вище, виходячи з принципу обов'язковості виконання судових рішень законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску (стаття 329 ГПК України).
Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
При цьому причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку, за висновком суду кадрові зміни, а саме: скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, передача документів до інших структурних підрозділів та продаж частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему ProZorro) внаслідок запровадження у ПАТ «Дельта Банк» процедури ліквідації, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та подальша передача від ПАТ «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригіналів кредитних справ клієнтів не є об'єктивними причинами, які б унеможливили пред'явлення наказу до виконання у передбачений законом строк. Таким чином, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску заявником строку для пред'явлення наказу до виконання, матеріали справи не містять.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 року суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред'явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.
За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи відсутність належного обґрунтування причин поважності пропуску пред'явлення спірного наказу до виконання, керуючись законом, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в частині поновлення строку пред'явлення наказу Господарського суду Закарпатської області від 21.06.2013 до виконання. А оскільки строк для його пред'явлення до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви в частині видачі його дубліката теж слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 234, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” від 03.02.2021 №4608 (Вх.№02.3.1-02/939/21 від 08.02.2021) відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (22.07.2021) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/
Суддя Л.В. Андрейчук