61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
22.07.2021 Справа № 905/1040/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орієнтир - Буделемент», м.Бровари
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілівей», м.Маріуполь
про стягнення 4000,50грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Орієнтир - Буделемент», м.Бровари, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілівей», м.Маріуполь про стягнення 4000,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем (назва відповідача змінена з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоліга" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілівей») не повернута сплачена позивачем попередня оплата.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1040/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 06.07.2021 о 10:20 год.
23.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 06.07.2021 була оголошена перерва до 22.07.2021 о 10:40 год.
В судові засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судові засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу. Відповідач відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Виходячи з того, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідачем було виставлено рахунок №3601 від 14.02.2019 на передплату на видання «Бухгалтерський облік комплект UA» на 2019 рік на суму 6696,00грн, який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №482 від 15.02.2019.
Відповідачем було виставлено рахунок №5867 від 30.07.2019 на передплату на видання «Бухгалтерський облік комплект UA» на суму 6858,00грн, який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №1908010021 від 02.08.2019.
Відповідачем було виставлено рахунок №9124 від 14.01.2020 на передплату за інформаційно-консультаційні послуги 24.01.2020 на суму 510,00грн, який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №2001150017 від 15.01.2020.
Отже, загальна сума оплачених послуг ТОВ «Орієнтир-Буделемент» на користь ТОВ «МІЛІВЕЙ» склала 14064,00 грн.
Відповідачем були надані послуги на загальну суму 10063,50грн, що підтверджується актами надання послуг від 31.03.2019 №1983, від 30.04.2019 №3560, від 31.05.2019 №7562, від 30.06.2019 №7771, від 31.07.2019 №10174, від 31.08.2019 №11914, від 30.09.2019 №13704, від 30.11.2019 №17398, від 31.12.2019 №18464, від 24.01.2020 №36, від 31.01.2020 №136, від 29.02.2020 №2383, від 31.03.2020 №4076, від 30.04.2020 №6145, від 31.05.2020 №7497.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначив, що у нього відсутній акт надання послуг від 31.10.2019, однак інформація про вказаний акт відображена в бухгалтерському обліку підприємства, а тому позивач у відповідності до ст.75 ГПК України, визнає факт надання послуг згідно акту від 31.10.2019 на суму 558,00грн.
З червня 2020 року відповідач не направляв на адресу позивача видання «Бухгалтерський облік комплект UA», отже сума оплачених та неотриманих послуг склала 4000,50грн.
05.04.2021 позивач звернувся до відповідача із вимогою №86 щодо повернення коштів в сумі 4000,50 грн. Докази направлення вимоги на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.
Оскільки відповідач не повернув суму попередньої оплати, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілівей», м.Маріуполь попередньої оплати в розмірі 4000,50грн.
Аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України).
У відповідності з положеннями ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як встановлено судом, вищезазначений правочин за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, укладений у спрощений спосіб.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивачем на рахунок відповідача була здійснена попередня оплата в розмірі 14064,00грн, а послуги відповідачем позивачу були надані на суму 10063,50грн, отже сума неповернутої попередньої оплати складає 4000,50грн.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою від 05.04.2021 №86 повернути коштів в сумі 4000,50грн, проте відповідачем не вчинено жодних дій щодо повернення коштів. Отже, строк виконання обов'язку відповідачем щодо повернення попередньої оплати є таким, що настав.
Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених з змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир - Буделемент», м.Бровари, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілівей», м.Маріуполь про стягнення 4000,50грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілівей» (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Метрополитська, б.4, код ЄДРПОУ 42132765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир - Буделемент» (07400, Київська обл., м.Бровари, бульвар Незалежності, 28-А; код ЄДРПОУ 36108100) суму попередньої оплати в розмірі 4000,50грн, судовий збір в розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 22.07.2021 підписаний повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило