13.07.2021 Справа № 904/4507/20
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Чус О.В., Кощеєва І.М.,
секретар судового засідання: Григоренко А.А.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мацуги Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у справі №904/4507/20 (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 04.02.2021 )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Агро", с.Махайло-Ганнівка Конотопського району Сумської області
до фізичної особи-підприємця Мацуги Олександра Миколайовича, м. Дніпро
про визнання третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 року № АА-10-01/02 недійсною
- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у справі №904/4507/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Айрон Агро" задоволено, визнано недійсною третейську угоду, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 договору суборенди сільськогосподарської техніки № АА-10-01/02 від 01.06.2017;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо ненадання відповідачем на вимогу суду оригіналів договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 №АА-10-01/02 та актів приймання-передачі до нього, з того, що відповідачем не спростовано твердження позивача стосовно неукладення 01.06.2017 оспорюваного договору, як і не доведено обставин його укладення 01.06.2017, з того, що договір суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 №АА-10-01/02 сторонами не укладавася, а також з того, що оскільки спірний договір не укладено, тому наявні правові підстави для задоволення позову про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 останнього;
- не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Мацуга Олександр Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;
- у поданій скарзі йдеться про те, що:
відповідач не отримував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 про відкриття провадження у справі, якою призначено підготовче засідання та витребувано у відповідача оригінал договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 №АА-10-01/02 і актів приймання-передачі до нього від 01.06 та 30.11.2017, не отримував відповідач і ухвалу суду від 21.10.2020 про відкладення розгляду підготовчого засідання на 18.11.2020;
позивачем заявлено позов про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження у п.26 договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017, проте суд неодноразово зазначає, що даний договір сторонами не укладався, між тим, в межах даного позову відповідна вимога позивачем не заявлялася, ухвалюючи оскаржуване рішення суд, в порушення ст.ст.14, 237 Господарського процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог;
позивачем були порушені умови договору суборенди в частині оплати орендних платежів, у зв"язку з чим, на підставі п.26 цього договору відповідач звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Смарт Юрист Груп" за захистом порушеного права; при розгляді справи третейським судом було досліджено договір №АА-10-01/02 від 01.06.2017 та прийнято відповідне рішення;
відповідач підтверджує свої сталі взаємовідносини з ТОВ"Айрон Агро" в 2, 4 кварталах 2017, у 2018 році відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 20.08.2020 №61605 на загальну суму 1710000грн.; як вбачається з даної довідки, ТОВ"Айфрон Агро" не є добросовісним контрагентом, у зв"язку з тим, що за вказаний період жодних виплат за господарськими операціями не відбувалося, відображено лише нарахування сум доходів;
- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що:
відповідач умисно ухилявся від розгляду справи у суді першої інстанції та не отримував кореспонденцію по справі, оскільки був обізнаний про те, що договір суборенди та акти до нього не підписувалися сторонами та у такий спосіб намагався уникнути проведення експертизи у даній справі;
повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв"язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій;
добросовісна поведінка суб"єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте поведінка відповідача під час розгляду даної справи не є добросовісною, кореспонденцію, направлену на його адресу відповідач не отримував, від подання витребуваних судом доказів ухилявся, чим перешкоджав судочинству;
оскільки відповідач без поважних причин не подав до суду першої інстанції ні відзиву, ні жодних доказів та пропустив строк на їх подання, докази, подані ним із апеляційною скаргою не можуть бути прийняті судом під час розгляду апеляційної скарги;
суд першої інстанції дійшов неспростовного висновку про те, що договір суборенди сільськогосподарської техніки №АА-10-01/02 від 01.06.2017 ТОВ"Айрон-Агро" та фізичною особою-підприємцем Мацугою О.М. не укладався, при цьому відповідач в апеляційній скарзі не намагався спростувати цю обставину;
посилання відповідача на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог є помилковими, оскільки відповідач невірно трактує поняття позовна вимога (тобто предмет позову) та підстави позову (фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача); у даному випадку, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 договору №АА-10-01/02 від 01.06.2017 та яка була задоволена судом, при цьому як на одну із підстав позову відповідач посилався на те, що підписи в спірному договорі суборенди та актах до нього не належать керівнику позивача - Василенку Василю Михайловичу, у зв"язку з чим, позивач заперечив факт укладення договору, тобто рішення суду першої інстанції прийнято в межах позовних вимог та ґрунтується на підставах позову, які були заявлені товариством;
рішення третейського суду може бути скасовано або відмовлено у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду у разі визнання третейської угоди недійсною; для досягнення вищевизначеного сторонам необхідно подалати презумпцію, що встановлена ст.204 Цивільного кодексу України та надати суду доказ того, що пункт договору, в якому викладене третейське застереження є недійсним; на розгляді Верховного Суду знаходиться справа №876/24/20 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Смарт Юрист Груп" від 03.03.2020 у третейській справі № 3/54-1/2/2020 за позовом фізичної особи - підприємця Мацуги О.М. до ТОВ "Айрон Агро" про стягнення 1 375 768,77грн., яке прийнято з урахуванням наявності третейського застереження, викладеного в п.26 договору суборенди; визнання недійсною третейської угоди є однією з підстав для скасування рішення третейського суду, таким чином, встановлення обставин у даній справі може вплинути на розгляд Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду справи №876/24/20;
позивач не відповідає за податковий облік відповідача, при цьому відповідач може занести до цього обліку будь-які дані; крім того, згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" доказом наявності договірних відносин між сторонами є правочини (договори, угоди, тощо), а також первинна бухгалтерська документація (накладні, акти);
- відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 904/4507/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєв І.М., Орєшкіної Е.В.;
- ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мацуги Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у справі №904/4507/20 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 03.06.2021;
- в судовому засіданні 03.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021;
- на адресу суду від представника ТОВ"Айрон Агро" надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів;
- розпорядженням керівника апарату суду № 1474/21 від 24.06.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді-доповідача Кузнецової І.Л. для розгляду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи ;
- відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Антоніка С.Г., суддів - Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.;
- у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. розпорядженням керівника апарату суду № 1509/21 від 29.06.2021 для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, призначено автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Антоніка С.Г., суддів - Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В.;
- ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 судове засідання, призначене на 13.07.2021 о 11год.30хв. вирішено провести в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення для ТОВ "Айрон Агро" поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon";
- розпорядженням керівника апарату суду № 1654/21 від 07.07.2021 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме виходом з відпустки судді-доповідача Кузнецової І.Л., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/4507/20, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В.;
- розпорядженням керівника апарату суду № 1659/21 від 07.07.2021, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме виходом з відпустки судді Кощеєва І.М., призначено автоматичний розподіл судової справи між суддями ;
- відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.;
- 09.07.2021 відповідачем подано заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме листа Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1 від 08.07.2021, згідно з яким кримінальне провадження №12020045630000386 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення;
- розпорядженням керівника апарату суду № 1705/21 від 12.07.2021 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи;
- відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.;
- 13.07.2021 представник відповідача у судове засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду відповідачем направлена заява про розгляд справи за його відсутності;
- в судовому засіданні 13.07.2021 представником позивача заявлено усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Айрон Агро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 договору суборенди сільськогосподарської техніки №АА-10-01/02 від 01.06.2017 між фізичною особою-підприємцем Мацугою О.М. (орендарем) та ТОВ "Айрон Агро" (суборендарем).
Відповідно до п.1 договору орендар зобов"язався передати у строкове платне користування суборендарю, а суборендар - прийняти у строкове платне користування комбайн зернозбиральний марки Case 5130.
Згідно з п.5 договору строк суборенди визначено до 30.11.2017.
П.6 договору встановлено, що за користування комбайном суборендар сплачує орендарю орендну плату в розмірі 100000грн..
Відповідно до п.8 договору якщо суборендар продовжує користуватися комбайном після закінчення строку, вказаного в п.6 даного договору, то, за відсутності заперечень орендаря протягом одного місяця, даний договір вважається поновленим на строк, зазначений у п.6 даного договору.
Згідно з п.9 договору передання суборендарем комбайна оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами даного договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.26 договору усі спори, розбіжності, вимоги або претензії між сторонами, що виникли з цього договору (правочину) або у зв'язку з ним, або виникають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, і з яких не було досягнуто згоди, підлягають розв'язанню та вирішенню у відповідності з чинним законодавством України в Постійно діючому третейському суді при Асоціації “Смарт Юрист Груп”.
Сторони домовилися, що розгляд спору буде здійснюватися третейським суддею одноособово у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Смарт Юрист Груп”, затвердженого відповідним рішенням загальних зборів Асоціації.
Позовні вимоги ТОВ"Айрон Агро" обґрунтовані тим, що вказаний вище договір суборенди товариством не укладався, не погоджувався та не підписувався, волевиявлення у заявника на укладення договору взагалі не було, у зв'язку з чим, третейська угода, яка міститься в договорі є нечинною і такою, що виконанню не підлягає.
За твердженням позивача не підписувалися також і акти приймання-передачі до договору та відсутні будь-які звернення з боку фізичної особи-підприємця Мацуги О.М., які б стосувалися його виконання.
Одночасно, позивачем було зазначено, що без проведення судової почеркознавчої експертизи, тобто без спеціальних знань, неможливо встановити дійсність підписів в договорі суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 №АА-10-01/02 та актів до нього, які були предметом розгляду третейського суду, що має велике значення для встановлення факту укладення третейської угоди.
Як на правові підстави для звернення з позовом ТОВ"Айрон Агро" посилалося на положення ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
В процесі розгляду справи ухвалами від 23.09.2020 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, від 18.11.2020 та від 09.12.2020 про відкладення підготовчого засідання господарським судом витребувано у фізичної особи - підприємця Мацуги О.М. оригінал договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 № АА-10-01/02 та оригінали актів приймання-передачі до нього від 01.06.2017 та від 30.11.2017 у зв'язку з відсутністю у позивача таких оригіналів.
Вимоги суду відповідачем не виконані, оригінали перелічених документів не представлені.
У підготовчому засіданні 21.10.2020 господарським судом розглянуто клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, в задоволенні клопотання було відмовлено з огляду на неможливість проведення експертного дослідження внаслідок ненадання відповідачем на вимогу суду оригіналу спірного договору.
За наслідками розгляду позовної заяви ТОВ"Айрон Агро" господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
У даному випадку, причиною виникнення спору стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсною третейської угоди, яка міститься у спірному договорі суборенди.
Відповідно до ч.1 ст.22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Передача спору до третейського суду не є обмеженням права на судовий захист, а є окремим, альтернативним способом захисту прав і свобод від порушень і протиправних посягань, гарантованих Конституцією.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Ч.6 ст.12 Закону передбачено, що посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Згідно з ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Ч.2 ст.207 Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ч.1 ст.216 Кодексу передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю .
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ч.2 ст. 76 Кодексу предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.6, 7, 9 ст.81 Кодексу будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може зокрема визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні.
За приписами ч.2 ст.42 Господарського процесуального України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Ч.1 ст. 43 Кодексу передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено вище, господарський суд ухвалами від 23.09.2020 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, від 18.11.2020 та від 09.12.2020 про відкладення підготовчого засідання витребував у фізичної особи-підприємця Мацуги О.М. оригінали спірного договору та актів до нього, проте відповідач вимог суду не виконав, про причини неможливості їх подання суд не повідомив.
Щодо досліджуваної справи, то ухилення фізичної особи-підприємця Мацуги О.М. від надання суду оригіналу договору суборенди дають обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ"Айрон Агро" у передбаченій законом формі не висловлювало свого волевиявлення на укладення договору.
З огляду на викладене місцевий господарський суд, врахувавши розподіл обов"язків доказування, обґрунтовано послався на те, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що оспорюваний правочин не було укладено 01.06.2017, як і не доведено обставин його укладення 01.06.2017.
Таким чином, господарський суд дійшов неспростовного висновку про те, що договір суборенди сільськогосподарської техніки № АА-10-01/02 від 01.06.2017 ТОВ"Айрон Агро" не укладено.
Враховуючи, що спірний договір, в якому викладене третейське застереження не укладено товариством, суд обґрунтовано визнав наявними підстави для задоволення позову про визнання третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 вказаного договору недійсною.
Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника про неотримання ним ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 про відкриття провадження у справі, призначення підготовчого засідання і про витребування оригіналів договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 № АА-10-01/02, актів приймання-передачі до нього від 01.06.2017 та від 30.11.2017, а також ухвали від 21.10.2020 про відкладення розгляду підготовчого засідання колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.3, 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ч.11 ст.242 Кодексу передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Кодексу днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до п.п. 11, 17 Правил надання послуг поштового зв'язку поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення .
П.99 Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Згідно з п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз ст.ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Доводи скаржника про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд, в порушення ст.ст.14, 237 Господарського процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог є безпідставними.
Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст.162 Кодексу у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У даному випадку, позивач звернувся з позовом про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у п.26 договору суборенди сільськогосподарської техніки від 01.06.2017 №АА-10-01/02 .
За результатами розгляду позовної заяви суд задовольнив вимоги товариства та визнав цю третейську угоду недійною.
З огляду на викладене оскаржуване рішення прийнято в межах позовних вимог та ґрунтується на підставах позову, що були заявлені позивачем.
Доводи скаржника про сталі взаємовідносини з ТОВ"Айрон Агро" у 2 - 4 кварталах 2017 та у 2018 році, які останній підтверджує відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 20.08.2020 №61605 колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки зазначені відомості мають односторонній характер і не являються належним доказом, який свідчить про існування між сторонами відносин з суборенди майна та вчинення сторонами дій, направлених на виконання договору.
Відомості, викладені в листі відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.07.2021 №43.1/СД-1696, направленому скаржником на адресу апеляційного суду, колегією суддів також не прийняті до уваги, оскільки за змістом ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України лише обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов"язковим для господарського суду.
Керуючись ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 у справі №904/4507/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Агро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначити в судовому засіданні на 27.07.2021 об 11год.30хв.;
- явку представників сторін визнати необов"язковою;
- повна постанова складена 22.07.2021
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М.Кощеєв
Суддя О.В.Чус