проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" липня 2021 р. Справа № 922/4088/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Пушай В.І.
секретар судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників:
позивача - Васильєва В.В., довіреність №397-06 від 14.06.2021
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бірюкової Марії Анатоліївни (вх. №1193Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2021 у справі №922/4088/20 (суддя Калантай М.В., повний текст рішення підписано 29.03.2021)
за позовом Комунального підприємства “Підземне Місто”, м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Бірюкової Марії Анатоліївни, м. Харків
про стягнення 73.710,00 грн та розірвання договору, -
Комунальне підприємство "Підземне Місто" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бірюкової М.А., в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь 73.710,00 грн, з яких: 31.293,40 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005, 1.698,54 грн пені, 417,31 грн три проценти річних, 37.717,42 грн заборгованості за договором №1656н/363/У від 01.04.2014 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна у розмірі, 2.074,70 грн пені, 509,59 грн три проценти річних; розірвати укладений між сторонами договір оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати платежів, передбачених договором оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005 та договором №1656н/363/У від 01.04.2014 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Рішенням Господарського суду Харківської області 17.03.2021 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бірюкової Марії Андріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Підземне Місто" (вул.Суздальські ряди, 9, м.Харків, 61052, код 39044307) 31.293,40 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005, 1.698,54 грн пені, 417,31 грн три проценти річних, 37.717,42 грн заборгованості за договором №1656н/363/У від 01.04.2014 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна у розмірі, 2.074,70 грн пені, 509,59 грн три проценти річних, а також 4.204,00 грн судового збору. Розірвано договір оренди №1656-11/363 від 25.05.2005 (кіоск №3 у підземному підвуличному пішохідному переході біля ст.м. "Академіка Барабашова" за адресою: м.Харків, вул.Амурська, 2-М), укладений між Комунальним підприємством "Підземне місто" та Фізичною особою-підприємцем Бірюковою М.А.
Відповідач, ФОП Бірюкова М.А., з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2021 по справі №922/4088/20 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що на її думку, приймаючи рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права та неправильно застосував норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- 02.09.2018 позивачем було обмежено доступ до об'єкта оренди відповідачу, в зв'язку з чим застосуванню підлягали вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає;
- оскільки орендар не мав змоги користуватися орендованим майном, він і не повинен сплачувати за утримання орендованого майна;
- проти розірвання договору оренди заперечує, і не вважає, що ним були порушені умови договору оренди.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Пушай В.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу ФОП Бірюкової М.А. залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
Ухвалою від 25.05.2021 Східного апеляційного господарського суду після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Бірюкової М.А. відкрито та призначено скаргу до розгляду на 15.06.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
15.06.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача ФОП Бірюкової М.А. надійшло клопотання (вх. №6929), в якому остання просить розглянути справу №922/4088/20 без участі відповідача та її представника адвоката Молої Н.О. за наявними матеріалами справи, в зв'язку з неможливістю бути присутніми в судовому засіданні.
Позивач КП “Підземне місто” не скористався наданим процесуальним правом наданим ст. 263 ГПК України та не надав відзиву на апеляційну скаргу.
15.06.2021 для додаткового вивчення матеріалів справи та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні оголошено перерву до 20.07.2021. Запропоновано позивачу КП "Підземне місто" надати Східному апеляційному господарському суду обґрунтований розрахунок суми заборгованості із зазначенням відповідних періодів.
14.07.2021 до апеляційного господарського суду через Відділ документального забезпечення від позивача КП «Підземне місто» надійшла заява (вх.№8038) з обґрунтованим розрахунком суми заборгованості із зазначенням відповідних періодів, який був прийнятий судом.
20.07.2021 відповідач не скористався процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Про дату та час засідання був повідомлений належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням частини першої та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки явка у судове засідання не визнавалася обов'язковою, а в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, доводи присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами по справі склались господарські взаємовідносини з приводу оренди майна - кіоску №3 у підземному підвуличному пішохідному переході біля ст.м. "Академіка Барабашова" за адресою: м.Харків, вул.Амурська, 2-М, яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та знаходиться на балансі комунального підприємства "Підземне місто", в наслідок чого було укладено два договори:
- договір оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005 та
- договір №165н/363/У від 01.04.2014 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Договір оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005 укладено між сторонами відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м.Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №755/17, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, і який додатковою угодою від 01.09.2015 викладено в новій редакції.
Умовами договору оренди в редакції додаткової угоди передбачено наступне:
- набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п.2.1);
- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розділу (додаток №2 до Положення про оренду майна територіальної громади м.Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №755/17). Ставка орендної плати становить 7% (п. 3.2);
- орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця за поточний місяць до 15-го числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.п.3.5, 3.6);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п.3.10);
- орендар одночасно з даним договором зобов'язаний укласти з орендодавцем договір на відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна (п. 4.10);
- у випадку порушення орендарем строків оплати орендної плати, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі орендна плата, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п. 9.6);
- строк укладення - 2 роки 11 місяців, що діє з 01.09.2015 до 01.08.2018 включно (п. 10.1).
- у разі відсутності заяв орендодавця та орендаря про припинення або зміну договору, договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 10.5).
01.08.2014 між КП "Підземне місто" та ФОП Бірюковою М.А. було підписано акт прийому-передачі майна.
19.09.2018 на підставі заяви ФОП Бірюкової М.А. договір оренди пролонговано у відповідності до умов пункту 10.5 договору оренди.
Позивач зазначає про наявність заборгованості ФОП Бірюкової М.А. перед КП "Підземне місто" за даним договором оренди станом на 30.11.2020 у розмірі 31.293,40 грн.
01.04.2014 на виконання пункту 4.10 договору оренди, між КП "Підземне місто" та ФОП Бірюковою М.А. укладено договір №165н/363/У про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, в редакції додаткової угоди від 01.09.2015.
Умовами даного договору (з урахуванням редакції додаткової угоди) передбачено наступне:
- балансоутримувач забезпечує утримання підземного підвуличного пішохідного переходу біля ст.м. "Академіка Барабашова" за адресою: м.Харків, вул.Амурська, 2-М, нерухомого та рухомого майна, розташованого в переході, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (п. 1.1);
- розмір плати за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна залежить від складу робіт та послуг, які є складовими частинами витрат, необхідних для утримання майна, в т.ч. які надаються балансоутримувачу суб'єктами господарювання, цін та тарифів, які впливають на ціноутворення і визначається розрахунком щомісячної компенсації по відшкодуванню витрат балансоутримувача (додаток до договору "Розрахунок щомісячної компенсації по відшкодуванню витрат балансоутримувача" (п. 2.1.1) ;
- орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна. Не пізніше 15 числа кожного місяця вносити плату за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання Майна в поточному місяці на поточний рахунок балансоутримувача в повному обсязі згідно з додатком до договору "Розрахунок щомісячної компенсації по відшкодуванню витрат балансоутримувача" (п.2.2.3);
- у випадку порушення орендарем строків внесення плати за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна, плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п. 4.3).
Позивач зазначає, що станом на 30.11.2020 заборгованість ФОП Бірюкової М.А. перед КП "Підземне місто" за договором про відшкодування витрат №1656н/363/У від 01.04.2014 складає 37.717,42 грн.
Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь:
- за договором оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005: заборгованості з орендної плати - 31.293,40 грн, пені - 1698,54 грн, 3% річних - 417,31 грн,
- за договором №1656н/363/У від 01.04.2014 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна: заборгованості у розмірі - 37.717,42 грн, пені - 2.074,70 грн, 3% річних - 509,59 грн.
Крім того, посилаючись на неодноразові порушення відповідачем суттєвих умов щодо обов'язку своєчасної та в повному обсязі оплати, позивач у своєму позові також заявив вимогу про розірвання договору оренди.
Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те що суми заборгованостей за договором оренди та договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна підтверджені документально. У відповідності до розрахунків позивача та вимог чинного законодавства також задоволенні позовні вимоги в частині стягнення нарахованих сум пені та 3% річних. Вимога про розірвання договору оренди також задоволена судом з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується неодноразове порушення відповідачем протягом періоду дії договору оренди його суттєвої умови щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).
Матеріали справи свідчать, що відносини, які склалися між сторонами по справі, відповідають умовам договору найму, загальні положення щодо якого врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються із статтею 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 4 ст. 284 ГК України, приписи якої кореспондуються із ст. 764 ЦК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи, що жодна сторона не наполягала на припиненні договору оренди або зміні його умов протягом місяця після закінчення строку дії договору, то фактично сторони продовжили договір оренди №1656-Н/363 від 25.05.2005 на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на те, що сторони в спірному договорі оренди визначили розмір орендної плати за користування майном, але відповідач свої зобов'язання за належним чином не виконувала (в матеріалах справи відсутня підтвердження відповідної сплати орендних платежів), станом на 30.11.2020 має заборгованість з орендної плати в розмірі 31.293,40 грн.
Також в матеріалах справи відсутнє підтвердження належного виконання договору про відшкодування витрат в частині оплати, у зв'язку з чим у відповідача станом на 30.11.2020 також утворилась заборгованість у сумі 37.717,42 грн.
За вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної сплати орендних платежів за договором оренди, а також платежів передбачених договором про відшкодування витрат.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, зазначене свідчить, що позивачем були виконані свої зобов'язання за спірними договорами у повному обсязі, натомість відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання по спірному договору оренди майна та договору про відшкодування витрат на утримання майна, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість з оренди майна перед позивачем за період з 01.06.2020 по 30.11.2020 у розмірі 31.293,40 грн за договором №1656-Н/363 від 25.05.2005 та 37.717,42 грн - за договором №165н/363/У від 01.04.2014, які є нормативно та документально обґрунтованими, та такими, що підлягали задоволенню і з чим погоджується колегія суддів.
Стосовно заперечень відповідача проти позовних вимог, які фактично є тотожніми із доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що не може їх прийняти в якості належних та допустимих доказів, адже вони не підтвердженні документально та носять характер стверджень та припущень, з огляду на таке:
- відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному господарському суді жодним чином не підтверджено факт неможливості використання орендованого майна протягом періоду з 02.08.2018 по 30.11.2020;
- відповідачем не доведено факту наявності обмежень доступу до об'єкта оренди,
- відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких заходів реагування на обмеження доступу до об'єкта оренди: письмові звернення до позивача, правоохоронних органів, подання відповідного позову до суду;
- відповідачем не надано підтвердження проведення з позивачем переговорів;
- відповідачем не надано підтвердження направлення позивачу листа з проханням підписати акт повернення об'єкта оренди і сам лист не додано до матеріалів справи;
- посилання відповідача на норму ч.6 ст.762 ЦК України є безпідставним з огляду на недоведеннісь факту неможливості використання орендованого майна через обставини, за які орендар не відповідає
Крім основної суми заборгованості, позивач просив господарський суд першої інстанції стягнути з відповідача за спірними договорами суми пені та 3% річних.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням норм законодавства та умов спірних договорів, погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача нарахованих на суми основних заборгованостей за спірними договорами за період з 01.06.2020 по 30.11.2020 сум пені 1698,54 грн та 3% річних - 417,31 грн за договором оренди, сум пені - 2074,70 грн та 3% річних - 509,59 грн за договором про відшкодування, з урахування власного розрахунку, здійсненого за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство.
Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав щодо розірвання договору оренди з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, яке відповідно до норм чинного законодавства вважається істотним.
Так, статтею 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Сторони за договором оренди визначили умови, за настанням яких договір може бути розірвано - на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору (п. 10.3). Орендодавець має право відмовитись від цього договору, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців; не сплачує платежі по договору на відшкодування витрат орендодавця протягом трьох місяців (п. 7.1. договору оренди). Орендодавець має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі; якщо орендар не виконує п.4.4. договору (п. 7.2 договору оренди).
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в постанові суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового акту, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, відповідачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бірюкової Марії Андріївни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2021 у справі №922/4088/20 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 22.07.2021
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка
Суддя В.І. Пушай