Справа № 646/3323/21
№ провадження 1-кп/646/607/2021
22.07.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого- ОСОБА_4 ,
захисника- ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220060000291 від 10 березня 2021 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та кримінального правопорушення- кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України ,-
В провадження Червонозаводського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220060000291 від 10 березня 2021 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та кримінального правопорушення- кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із тривалим терміном імовірного покарання. Також зазначає, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 громадянин іншої держави, а саме Республіки Вірменії, що може спонукати його покинути межі України, та переховуватися та території вказаної держави. Зважаючи на дані щодо особи ОСОБА_4 , у том у числі, що він не має стійких соціальних зв'язків - не одружений, дітей на утриманні не має, при цьому офіційно ніде не працює, тобто не має легального та стабільного джерела доходу, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 5 ст. 177 КПК України- можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі корисливого, тобто продовження своєї злочинної діяльності. В обґрунтування іншого ризику, а саме незаконного впливати на свідка у кримінальному провадженні, а саме п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінального відповідальності може шляхом залякування змусити потерпілого та свідків змінити свої покази.
Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки на їх думку порушено порядок подачі вказаного клопотання, бо відповідно до перехідних положень під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який продовжений з можливістю внесення застави у розмірі 136 200,00 грн.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 25 липня 2021 року включно, з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 12.03.2021 року.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.
Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Арташат, Вірменії, вірменин, громадянин Вірменії, зі слів має середню освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, проживає у Вірменії АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.
Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним в вчиненні вказаного кримінального правопорушення, те що свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитані, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, суд вважає, що прокурором у клопотанні та в судовому засіданні не було доведено ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри (обвинувачення).
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, тому клопотання прокурора про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 19 вересня 2021 року включно, з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 12.03.2021 року.
Строк дії ухвали встановити до 19 вересня 2021 року включно.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою та відмови у зміні запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1