Номер провадження 22-ц/821/1183/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №700/1165/19 Категорія: 311020000 Сакун Д. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
22 липня 2021 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював у відповідача на посаді провідного юриста з 03 березня 2003 року, з 01 вересня 2004 року був переведений на посаду провідного юрисконсульта, 01 лютого 2014 року був переведений на посаду заступника голови правління, та 31 грудня 2018 року був звільнений з роботи про що був зроблений запис №18 в трудовій книжці.
Позивач вказував, що станом на день звільнення йому нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 42131,46 грн. Відповідач не провів з позивачем жодних розрахунків в день звільнення.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 42131,46 грн. заробітної плати та 66088,16грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Звенигородського районного суду від 19 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтоване тим, що рішенням Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти», оформленим Протоколом засідання № 16112015-2 від 16 листопада 2015 року, позивача було звільнено із посади члена правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України.
Вважаючи, що таке звільнення позивача було проведено в межах чинного законодавства та відповідно до вимог Статуту Товариства, суд вказав, що наявність чи відсутність певного запису в трудовій книжці позивача за умови наявності доказів розірвання трудового договору не може свідчити про наявність трудових відносин між сторонами.
Також суд зазначив, що запис про звільнення з 31 грудня 2018 року у трудовій книжці ОСОБА_1 вчинено ним самим, що не відповідає вимогам Статуту Товариства щодо повноважень позивача.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та провести розрахунок середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати - по день постановлення рішення.
У апеляційній скарзі вказує, що звільнення та прийом працівників підприємства проводяться за наказом голови правління (керівника підприємства), а не наглядовою радою. Відповідачем не було видано жодного наказу про звільнення позивача ні з посади члена правління, ні з посади заступника голови правління - провідного юрисконсульта.
Зазначає, що працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» заступником голови правління і за суміщенням виконував роботу корпоративного секретаря, за яку отримував доплату відповідно до статті 105 КЗпП України та колективного договору і якщо брати до уваги твердження відповідача, що позивач був звільнений з посади члена правління, то із посади корпоративного секретаря його ніхто не звільняв.
Вважає, що оскільки рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2018 року у справі № 700/755/18 стягнуто з ПАТ «Дашуківські бентоніти» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату, компенсацію середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обіймали ідентичні подаси (заступник голови правління) та були звільнені за однакових умов, за аналогією права заробітна плата ОСОБА_1 є правомірною та не повинна піддаватися сумніву.
Звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» від 23 березня 2017 року № 1982-VIII наявність печатки не є обов'язковою.
Вказує, що суд не взяв до уваги як доказ заборгованості по заробітній платі позивача Додаткове повідомлення про розгляд заяви конкурсних кредиторів по справі № 925/235/20 від 05 жовтня 2020 року № 925/39, згідно з якого відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Дашуківські бентоніти» та визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Дашуківські бентоніти» в повному обсязі 108219,62 грн із першою черговістю погашення.
Також зазначає, що постановою Черкаського апеляційного суду у справі № 700/114/20 від 24 листопада 2020 року було встановлено, що позивач був звільнений з ПАТ «Дашуківські бентоніти» 31 грудня 2018 року за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Крім того вважає, що посилання суду першої інстанції на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року є неприйнятним, оскільки воно не стосується заробітної плати позивача, а є корпоративним спором в рамках багатьох судових спорів за право власності підприємства ПАТ «Дашуківські бентоніти», та відсутнє судове рішення, яким позивача визнано винним у не допуску голови правління ОСОБА_3 до його робочого місця.
09 червня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ПАТ «Дашуківські бентоніти» на апеляційну скаргу, у якому вказано, що рішення Звенигородського районного суду від 19 квітня 2021 року є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 останній 03 березня 2003 року прийнятий на посаду провідного юриста ВАТ «Дашуківські бентоніти», 01 вересня 2004 року переведений на посаду провідного юрисконсульта, ВАТ «Дашуківські бентоніти» з 30 листопада 2010 року перейменовано в ПАТ «Дашуківські бентоніти». 01 лютого 2014 року ОСОБА_1 переведений на посаду заступника Голови Правління.
Згідно із записом № 18 трудової книжки 31 грудня 2018 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за згодою сторін ст. 36 п. 1 КЗпП України на підставі наказу № 109-к від 31 грудня 2018 року. Запис вчинено заступником голови правління А.О. Багателя (т. 1 а.с. 8-9).
Жодних наказів, на підставі яких були внесені записи до трудової книжки позивача, щодо трудової діяльності ОСОБА_1 у ПАТ «Дашуківські бентоніти», у тому числі і про звільнення з роботи 31 грудня 2018 року, матеріали справи не містять.
Відповідач ПАТ «Дашуківські бентоніти» заперечує звільнення з роботи позивача з 31 грудня 2018 року та вважає його звільненим 16 листопада 2015 року на підставі рішення Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти», оформленого протоколом № 16112015-2 від 16 листопада 2015 року.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що звільнення позивача 16 листопада 2015 року було проведено в межах чинного законодавства та відповідно до вимог статуту Товариства, оскільки дана обставина не є предметом розгляду справи.
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду, вказуючи, що його було звільнено з роботи 31 грудня 2018 року та не виплачено заробітну плату при звільненні. Саме вказані обставини, тобто, наявність факту звільнення з роботи позивача 31 грудня 2018 року та заборгованості із заробітної плати на вказану дату звільнення, слід встановити суду під час розгляду даної справи.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що запис у трудовій книжці позивача про звільнення його з роботи 31 грудня 2018 року, вчинений ним самим, без підтвердження іншими належними доказами (витягом з наказу) не підтверджує звільнення ОСОБА_1 з роботи у ПАТ «Дашуківські бентоніти» саме з вказаної дати.
Щодо наявності заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 , яка на думку останнього, підтверджена довідкою № 1 від 14 січня 2019 року в сумі 42131,46 грн, колегія суддів також погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо неналежності вказаного доказу, оскільки матеріали справи не містять підтвердження повноважень посадової особи, яка видала і підписала вказану довідку.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що клопотання ПАТ «Дашуківські бентоніти» про залучення ОСОБА_4 в якості співвідповідача у справі № 700/129/16-ц за позовом ПАТ «Дашуківські бентоніти» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, спростовує твердження відповідача щодо відсутності повноважень у ОСОБА_4 на підпис наданої позивачем довідки про заборгованість із заробітної плати, оскільки вказане клопотання не містить таких тверджень ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Крім того матеріали справи не містять і доказів нарахування заробітної плати позивачу до 31 грудня 2018 року, її розмір, кількість відпрацьованих днів тощо.
Із інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 04 березня 2019 року за №8611 станом на 04 березня 2018 року про те, що ОСОБА_1 виплачено ПАТ «Дашуківські бентоніти» 18962,72 грн. заробітної плати за І квартал 2018 року та 18773,18 грн. заробітної плати за ІІ квартал 2018 року (т. 1 а.с. 11) не можливо встановити складові заробітної плати позивача та кількість відпрацьованих днів. Отже розрахунок ОСОБА_1 середнього заробітку виходячи із вказаних сум не відповідає вимогам Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Враховуючи наведене, позивачем не надано належних та допустимих доказів звільнення ОСОБА_1 з роботи саме 31 грудня 2018 року, а також наявності нарахованої та невиплаченої заробітної плати відповідачем позивачу під час його роботи у ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Отже відсутні підстави для застосування положень статей 116, 117 КЗпП України та стягнення із ПАТ «Дашуківські бентоніти» на користь ОСОБА_1 42131,46 грн заробітної плати та 66088,16 грн середнього заробітку.
З огляду на викладене висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з їх недоведеністю є обґрунтованими.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 працював у ПАТ «Дашуківські бентоніти» заступником голови правління і за суміщенням виконував роботу корпоративного секретаря, за яку отримував доплату відповідно до статті 105 КЗпП України та колективного договору, не підтверджені відповідними доказами, тому є безпідставними.
Посилання скаржника на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 11 жовтня 2018 року у справі № 700/755/18, яким стягнуто з ПАТ «Дашуківські бентоніти» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату, компенсацію середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, та на постанову Черкаського апеляційного суду у справі № 700/114/20 від 24 листопада 2020 року, якою встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з ПАТ «Дашуківські бентоніти» 31 грудня 2018 року за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, є безпідставними, оскільки вказані рішення не є преюдиційними у справі, що переглядається.
Так, під час розгляду апеляційним судом справи у справі № 700/114/20 предметом її розгляду було стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді заробітної плати у розмірі 224000 грн, а справа № 700/755/18, яка розглядалась Лисянським районним судом Черкаської області стосується іншої особи та інших обставин справи.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на Додаткове повідомлення про розгляд заяви конкурсних кредиторів по справі № 925/235/20 від 05 жовтня 2020 року № 925/39, згідно з якого відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Дашуківські бентоніти» та визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Дашуківські бентоніти» в повному обсязі 108219,62 грн із першою черговістю погашення; а також суду першої інстанції на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10 січня 2019 рокує безпідставними, оскільки обставини, зазначені у вказаних процесуальних документах, не є предметом розгляду справи про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено правильне рішення по суті позовних вимог, тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про не доведення позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2021 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді