Провадження № 11-кп/821/516/21 Справа № 708/559/20 Категорія: ст.331 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 серпня 2021 року включно.
В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12019250290000507 від 22.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим посилаючись на наявність ризиків того, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть продовжити злочинну діяльність та ухилятися від явки до суду, оскільки мають непогашені судимості та обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачене у вигляді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15.06.2021 року клопотання прокурора задоволено, та продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.08.2021 року включно. Відмовлено в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 15.06.2021 року та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своїх вимог, обвинувачений посилається на те, що він вже тривалий час перебуває під вартою, у зв'язку з чим закінчився розумний строк тримання його під вартою без винесення обвинувального вироку. Крім того, у клопотанні прокурора та під час судового розгляду стороною обвинувачення недостатньо аргументовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на думку обвинуваченого такі взагалі відсутні. Також обвинувачений вказав на не повноту, необ'єктивність та упередженість досудового слідства, порушення його конституційних прав та необґрунтованість підозри через відсутність доказів його вини.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги останнього, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2021 року оскаржена лише обвинуваченим ОСОБА_8 , тому суд апеляційної інстанції переглядає її лише в частині продовження строку тримання ОСОБА_8 .
Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене ст. 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_8 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими, на даний час не зменшились та виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 на більш м'який, як того просить обвинувачений.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та є достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність з корисливих мотивів, чинити тиск на свідків та переховуватись від суду.
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, є безпідставними доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 .
Керуючись ст. 183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 серпня 2021 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді