Провадження № 11-кп/821/515/21 Справа № 690/455/19 Категорія: ст.331 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 червня 2021 року, якою клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року включно.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року включно.
Відмовлено у задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт,
В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває об'єднане кримінальне провадження № 12019250140000332 від 19.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.1 ст.357 КК України та відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
У судовому засіданні 23 червня 2021 року прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23.06.2021 року клопотання прокурора задоволено, та продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.08.2021 року включно. Відмовлено в задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23.06.2021 року та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування своїх вимог, обвинувачений посилається на те, що він вже тривалий час перебуває під вартою, у зв'язку з чим закінчився розумний строк тримання його під вартою без винесення обвинувального вироку. Крім того, у клопотанні прокурора та під час судового розгляду стороною обвинувачення недостатньо аргументовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на думку обвинуваченого такі взагалі відсутні. Вказує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є для нього занадто суворим, а судом при розгляді клопотання порушено ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника про задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 23 червня 2021 року оскаржена лише ОСОБА_7 , тому суд апеляційної інстанції переглядає її лише в частині продовження строку тримання ОСОБА_7 .
Судом першої інстанції у судовому засіданні під час розгляду матеріалів кримінального провадження № 12019250140000332 від 19.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.1 ст.357 КК України та відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, відносно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року включно.
Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_7 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими, на даний час не зменшились та виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 на більш м'який, як того просить обвинувачений.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.1 ст.357 КК України, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та є достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність та ухилятись від явки до суду. На значну ймовірність даних ризиків, вказує те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий; порушив вимоги раніше обраного до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ухилявся від явки до суду та перебував у розшуку згідно ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.10.2018 року.
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, є безпідставними доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 червня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді