Справа №760/4470/21
Провадження №2-о/760/216/21
15 липня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді: Оксюти Т.Г.
при секретарі: Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
Позивач звернулась до суду з вказаною заявою та просила встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1991 року до 2020 року.
Свою заяву обґрунтовує тим, що з ОСОБА_4 , вона познайомилась в ДП «Науково-дослідний інститут санітарної техніки і обладнання будівель та споруд» в 1977 році, де вони на той час разом працювали.
З 1991 року вони вирішили проживати разом як одна сім'я, і з того часу вони безперервно проживали в квартирі заявника за адресою: АДРЕСА_1 , хоча ОСОБА_4 залишався зареєстрованим в своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрований не був, оскільки в цьому не вбачали потреби, а лише влітку 2020 року вони вирішили офіційно оформити відносини. Так, наприкінці серпня, а саме, 27.08.2020 року вони звернулись до Солом'янського відділу РАЦС в м. Києві з метою реєстрації шлюбу, ОСОБА_4 було сплачено держмито, але як виявилось для цього необхідно було надати підтвердження про розірвання попереднього шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Для отримання цього документу було подано відповідний запит до архіву Солом'янського районного суду м. Києва, але через погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 шлюб зареєстрований не був.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, входить квартира в м. Фастів та депозит в Приватбанку, який відкритий на його ім'я, а також недоплачена пенсія за один місяць. При житті ОСОБА_4 не склав заповіт на своє майно, в тому числі і на квартиру та вклади в банківській установі.
ОСОБА_1 звернулась до Фастівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 .
Однак, для прийняття спадщини, що запишися після смерті ОСОБА_4 , заявнику необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у зв'язку з чим просила позов задовольнити.
Заявник просила справу розглядати без її участі, вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Врахувавши заяви заявника та ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.
Заповіту ОСОБА_4 не залишив.
Встановлено, що заявник звернулась до Фастівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Заявник просила встановити факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1991 року до 2020 року, на що слід зазначити наступне.
Як зазначила заявник з ОСОБА_4 , вона познайомилась в ДП «Науково-дослідний інститут санітарної техніки і обладнання будівель та споруд» в 1977 році, де вони на той час разом працювали.
З 1991 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали разом проживати як одна сім'я у квартирі заявника за адресою: АДРЕСА_1 .
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрований не був, оскільки в цьому не було потреби.
При цьому, наприкінці серпня, а саме, 27.08.2020 року вони звернулись до Солом'янського відділу РАЦС в м. Києві з метою реєстрації шлюбу між ними, ОСОБА_4 було сплачено держмито, що підтверджується копією квитанції від 27.08.2020 року.
Однак, для реєстрації шлюбу необхідно було надати підтвердження про розірвання попереднього шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (рішення суду від 04.10.1985 року, свідоцтво про розірвання шлюбу від 10.12.1985 року). Для отримання цього документу, заявником було подано відповідний запит до архіву Солом'янського районного суду м. Києва, але через погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 зареєструвати шлюб не виявилось можливим.
Встановлено, що за час проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, спільний сімейний бюджет, поліпшували умови спільного проживання та побуту, купували необхідні предмети домашнього побуту, проводили ремонт квартири. Крім того вони разом проводили свій вільний час, відзначали спільні свята в колі рідних та друзів, що підтверджується наданими заявником фотографіями.
В 2007 році заявник та ОСОБА_4 спільно вирішили одночасно прийняти хрещення, таїнство хрещення відбулось в Ставропігійній козацькій церкві покрови пресвятої богородиці, яка знаходиться на території Мамайової слободи в м. Києві, що підтверджується копією свідоцтва.
В той же час, заявник та ОСОБА_4 будучи кандидатами технічних наук, разом займалися науковою діяльністю, мали кілька спільних наукових робіт, що підтверджується авторським свідоцтвом на спільний винахід.
Після смерті ОСОБА_4 , справами, пов'язаними із його похованням займалась заявник особисто. Крім того, ще в 2017 році ними було замовлено пам'ятник (намогильна споруда) на них двох, який було встановлено в місці родинного поховання, користувачем якого заявник є з моменту поховання там своєї матері ОСОБА_6 , що підтверджується фотографією.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки - складають сім'ю.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати
У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для встановлення факту проживання заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1991 року по 08.11.2020 року.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10, 76, 77, 79, 80, 81, 293-294, 300 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1991 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя