Справа 752/6432/21
Провадження № 3/752/3879/21
19 липня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участю прокурора Броневицького С.С., захисника Лисенка В.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, судді Конституційного суду України у відставці, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 45-01/5/21 від 03.03.2021 будучи суб'єктом декларування, як суддя Конституційного Суду України у відставці, на порушення вимог, визначених пп. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), щорічної за 2019 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 876 759,05 гривні.
По факту подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України у відставці, у щорічній декларації за 2019 рік недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 876759,05 грн., Національним антикорупційним бюро України було відкрито кримінальне провадження № 52020000000000608 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1Кримінального кодексу України.
17.11.2020 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку зі скасуванням кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 366-1 КК України.
23.11.2020 до Національного агентства від Національного антикорупційного бюро України надійшла копія постанови від 17.11.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000608 від 29.09.2020.
03.03.2021 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 рішенням X позачергового з'їзду суддів України «Про призначення суддів Конституційного Суду України» від 16.09.2010 призначений суддею Конституційного Суду України.
21.09.2010 він прийняв присягу судді Конституційного Суду України.
Постановою Конституційного Суду України від 17.09.2019 № 4-пс/2019 «Про звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відставку» його звільнено у відставку.
Таким чином, відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, та є особою, яка займає відповідно до ст. 513 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з абз. 15 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 45 Закону він є суб'єктом декларування. Щорічну декларацію за 2019 рік ОСОБА_1 подав 17.05.2020.
Виходячи із змісту протоколу:
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 зазначив відомості про свій дохід, отриманий від Конституційного Суду України, у розмірі 3 246 620,00 гривень.
Згідно з інформацією, наданою Конституційним Судом України, загальний розмір доходу суб'єкта декларування у вигляді винагороди судді за 2019 рік становить 4015304,75 грн., з яких 864231,96 грн. винагорода судді за вересень 2019 року.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 768 684,75 гривні.
Крім цього, він зазначив відомості про свій дохід у вигляді заробітної плати, отриманої від Національної академії внутрішніх справ за сумісництвом, у розмірі 63919,00 гривень.
Відповідно до інформації, отриманої від Національної академії внутрішніх справ, ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 123108,67 гривні.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 59 189,67 гривні.
Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 827 874,42 грн, чим порушив п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 зазначив відомості про свій грошовий актив у вигляді залишків коштів, розміщених на рахунку в АТ «ПРОКРЕДИТБАНК», у розмірі 2000000,00 гривень.
Відповідно до копії довідки, виданої АТ «ПРОКРЕДИТБАНК», від 28.01.2020 № 17-2/20/45 загальна сума залишків коштів на його рахунках, відкритих в АТ «ПРОКРЕДИТБАНК», станом на 31.12.2019 становить 2 048 884,63 гривні.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 48884,63 гривні.
Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 12 «Грошові активи» декларації зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 48884,63 грн., чим порушив п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 подав недостовірні відомості у декларації на суму 876759,05 грн., яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушив пп. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону.
У листі від 24.02.2021 ОСОБА_1 визнає внесення вищевказаних недостовірних відомостей у декларації та пояснює їх «допущеними помилками».
Таким чином, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на порушення вимог пп. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість, у декларації, щорічної за 2019 рік, на загальну суму 876759,05 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав. Захисник Лисенко В.А. подав судді заперечення, які оголосив під час судового розгляду, зазначивши, що частиною 4 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Тобто суб'єктивна сторона такого правопорушення передбачає наявність умислу в діях особи. В академічному тлумачному словнику української мови слово "завідомо" визначається як наперед, заздалегідь; явно, свідомо. ОСОБА_1 не вказував наперед, заздалегідь або явно, свідомо недостовірні відомості, тому що про недостовірність поданих відомостей останній дізнався вже після подачі декларації, під час проведення повної перевірки.
В листі від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив що суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 на адресу НАЗК було направлено пояснення, які підтверджують, що ним були допущені ненавмисні, через неуважність, помилки, які одразу, як тільки з'явилася можливість, були виправлені. Це свідчить про відсутність будь яких правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Зокрема, ОСОБА_1 було надано пояснення, що 17.09.2019 він вийшов у відставку з посади судді Конституційного суду України. 18.09.2019 він подав декларацію після звільнення, в якій вказав дохід у вигляді заробітної плати, отриманої від Конституційного суду України в сумі 3246620 грн. Саме така сума доходу була повідомлена йому бухгалтерією Конституційного суду України як сума його доходу за період з 01.09.2019 по день розрахунку - 17.09.2019.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 вважав, що вказана сума 3 246 620 грн. - це є виплата всіх сум, що належать йому від Конституційного суду України.
Однак 24.09.2019 Конституційний суд України виплатив ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 698 262 грн., тобто в сумі, яка, як він вважав, входить в суму 3 246 620 грн. Не зважаючи на це, оскільки сума 698 262 грн. була виплачена окремо, відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 в той же день задекларував її як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. [Про це прямо зазначено в протоколі НАЗК, а також підтверджується копією декларації].
Оскільки ОСОБА_1 був впевнений, що в суму 3 246 620 грн. входять всі виплати, які належать йому від Конституційного Суду України, як того вимагає Кодекс законів про працю України, тому він вказав її в щорічній декларації за 2019 рік.
Під час роботи суддею Конституційного Суду України він отримував з бухгалтерії суду довідки про щомісячні нарахування суддівської винагороди. Суми доходу, вказані в цих довідках, він щомісячно, нічого не приховуючи, декларував як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Однак, про дохід у вигляді, так званих, міжрозрахункових виплат в 2019 році у розмірі 70 422,25 грн. ОСОБА_1 нічого не було відомо, оскільки в цих довідках інформації про такі виплати не було. Суму 698 262 грн. ОСОБА_1 задекларував 24.09.2019 як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Це підтверджує відсутність будь яких підстав вважати, що ОСОБА_1 умисно приховав цю суму від декларування (обліку). Тим більше, приховати виплати заробітної плати (суддівської винагороди) від держави неможливо та не має сенсу, оскільки це виплати (доходи), що не відносяться до корупційних, оскільки з них держава утримує податки.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації доходу у вигляді заробітної плати, отриманої за сумісництвом від НАВС значиться сума 63919,00 грн. Інформація про дохід від Національної академії внутрішніх справ міститься в двох довідках і разом становить 123 108,67 грн. (в довідці № 230 - 63 919,00 грн.; в довідці № 231 - 59189,67 грн.).
Згідно довідки № 230 про доходи та відрахування за 2019 року в графі "разом нараховано" значиться сума доходу у розмірі 63 918,55 грн. Помилково вважаючи, що вказана сума є остаточною (разом за дванадцять місяців 2019 року, тобто суми нарахувань, вказані в довідці № 231 вже враховані в графі "разом нараховано" в довідці № 230) ОСОБА_1 і вказав її в декларації.
З урахуванням наведеного захисник стверджує, що корисливого умислу декларувати завідомо недостовірні відомості про розмір заробітної плати, отриманої від НАВС у ОСОБА_1 не було. Він допустив помилку під час підрахунку загальної суми отриманих доходів за рік.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації значиться грошовий актив у розмірі 2 000 000,00 грн. Згідно довідки банку від 28 січня 2020 року № 17-2/20/45 загальна сума залишків на рахунках станом на 31 грудня 2019 року становить 2 048 884, 63 грн.
29.10.2019 ОСОБА_1 було відкрито депозитний рахунок строком на один рік, сума вкладу 2 000 000 грн. За умовами договору, дохід від розміщеного депозиту, зараховувався на окремий рахунок і користуватися ним ОСОБА_1 не міг до закінчення 12-місячного строку договору. Депозитний договір було ОСОБА_1 достроково розірвано. У зв'язку з цим дохід від депозиту він не отримав, а банк повернув йому тільки суму вкладу - 2 000 000 грн.
Тому, оскільки дохід від розміщення депозиту ОСОБА_1 не отримав, та за умовами договору не міг його отримати при достроковому розірванні договору, то він був впевнений в правильності декларування цього грошового активу в сумі 2000000 грн.
На підтвердження він надав копію довідки з банківської установи, в якій чітко вказано про відсутність отримання будь-яких додаткових, відмінних від суми 2000000 грн. коштів.
Зважаючи на те, що про помилки у поданій декларації ОСОБА_1 дізнався тільки під час проведення повної перевірки, 06.07.2020 ОСОБА_1 звернувся з листом до голови НАЗК за роз'ясненням щодо можливості подання виправлених даних.
24.07.2020 НАЗК було надано ОСОБА_1 відповідь про те, що можливість подати декларацію з достовірними відомостями буде надано після завершення повної перевірки.
27.09.2020 ОСОБА_1 подав виправлену декларацію.
Отже, з огляду на викладене, з урахуванням викладених обставин справи та судової практики, захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у останнього був відсутній умисел як на подання недостовірних відомостей так і на приховування справжнього обсягу доходу отриманого за 2019 рік.
Крім того, захисник стверджував, що строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності минув, оскільки діяння, яке йому інкримінується, було виявлено ще 29.09.2020, оскільки моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженою особою чи органом державної влади. Тобто, якщо до Національного агентства, національної поліції чи органів прокуратури, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов'язаного з корупцією, то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення по факту подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України у відставці, у щорічній декларації за 2019 рік недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 876 759,05 грн., Національним антикорупційним бюро України було відкрито кримінальне провадження № 52020000000000608 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. Отже, ця дата і є моментом виявлення адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного, захисник просив суддю справу № 752/6432/21 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу такого правопорушення та у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
ОСОБА_1 свого захисника повністю підтримав, зазначив, що це їх спільна позиція.
Прокурор висловився в підтримку протоколу, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього відповідне стягнення.
Вислухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
Як встановлено під час судового розгляду, будучи суб'єктом декларування, ОСОБА_1 17 травня 2020 р. подав щорічну декларацію за 2019 р.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 зазначив відомості про свій дохід, отриманий від Конституційного Суду України, у розмірі 3246620,00 гривень.
Згідно з інформацією, наданою Конституційним Судом України, загальний розмір доходу суб'єкта декларування у вигляді винагороди судді за 2019 рік становить 4015304,75 грн., з яких 864231,96 грн. винагорода судді за вересень 2019 року.
Крім цього, він зазначив відомості про свій дохід у вигляді заробітної плати, отриманої від Національної академії внутрішніх справ за сумісництвом, у розмірі 63919,00 гривень.
Відповідно до інформації, отриманої від Національної академії внутрішніх справ, ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 123108,67 гривні.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 зазначив відомості про свій грошовий актив у вигляді залишків коштів, розміщених на рахунку в АТ «ПРОКРЕДИТБАНК», у розмірі 2000000,00 гривень.
Відповідно до копії довідки, виданої АТ «ПРОКРЕДИТБАНК» від 28.01.2020 № 17-2/20/45 загальна сума залишків коштів на його рахунках, відкритих в АТ «ПРОКРЕДИТБАНК», станом на 31.12.2019 становить 2 048 884,63 гривні.
Відповідно до копії довідки, виданої АТ «ПРОКРЕДИТБАНК» від 23.06.2020 № 17-2/20/282 по депозитному рахунку договір було достроково розірвано із втратою нарахованих відсотків, в зв'язку із чим дохід ОСОБА_1 не було отримано.
По факту подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України у відставці, у щорічній декларації за 2019 рік недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 876759,05 грн., Національним антикорупційним бюро України було відкрито кримінальне провадження № 52020000000000608 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Як випливає із змісту примітки до ст. 366-1 Кримінального кодексу України (в редакції, що діяла станом на 17.05.2020), відповідальність за цією статтею за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, наставала у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становив 2102,00 гривні.
Таким чином, ОСОБА_1 інкримінувалося завідомо недостовірне декларування відомостей, які відрізнялися від достовірних на 417,01 прожитковий мінімум (тобто понад 250 прожиткових мінімумів.)
Рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України, статтю 366-1 Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
В зв'язку з цим, постановою детектива НАБ України кримінальне провадження № 52020000000000608 від 29.09.2020 р. було закрите на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом з тим, по тому самому факту, Національним агентством з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, виходячи із змісту якого ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення, яке полягає в тому, що він подав недостовірні відомості у декларації на суму 876759,05 грн., що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Тобто, ОСОБА_1 повторно інкримінується те саме правопорушення, провадження по якому вже було закрито в зв'язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Однак, згідно примітки до ст.172-6 КУпАП (в редакції, що діяла станом на 17.05.2020), відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, в зв'язку із усуненням рішенням Конституційного суду України караності діяння, яке полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, особа не може бути притягнута до відповідальності за це діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 як правопорушення не визнавалося, оскільки ст. 366-1 КУпАП була визнана неконституційною, а розмір перевищення, вказаний в примітці до статті 172-6 КУпАП складав від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не відповідає розміру перевищення, інкримінованого ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Виходячи з цього, суддя не може застосувати до ОСОБА_1 норму ст. 172-6 КУпАП (в редакції, що діяла станом на 17.05.2020), оскільки приміткою до цієї статті чітко визначений діапазон прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в межах якого для особи настає адміністративна відповідальність. Вихід за межі цього діапазону по суті став би виходом за межі норми закону та зумовив би можливість притягнення особи до відповідальності без закону, що прямо заборонено ст. 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та нормами.
Не може суддя застосувати і чинну редакцію даної статті КупАП, оскільки це було б порушенням ст. 58 Конституції України з міркувань, зазначених вище.
Крім того, на переконання судді підміна кримінальної відповідальності адміністративною, внаслідок скасування першої є неприпустимою, оскільки буде порушувати права особи, гарантовані їй Конституцією України та Європейською конвенцією.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя не покладає в основу рішення аргументи учасників судового розгляду щодо наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення корупційного правопорушення, оскільки, як зазначено вище, відсутня сама подія його вчинення, а в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна його сторона.
За таких обставин, відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діянні складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 247, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.А. Агафонов