Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8746/21
Провадження № 1-кс/758/3171/21
02 липня 2021 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12021100120000022 від 12.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
Захисник ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання мотивоване тим, що УП в метрополітені ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021100120000022 від 12.02.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 296 КК України.
Згідно з правовою стратегією захисту адвокат намагається підтвердити або спростувати факт залучення до слідчих дій понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які, ймовірно, є пов'язаними з правоохоронними органами та бути зацікавленими особами.
У судовому засіданні адвокат підтримав клопотання з підстав, які у ньому зазначені та просив його задовольнити.
Неявка представника особи, у володінні якої знаходиться інформація, відповідно до ст. 163 КПК України не перешкоджає розгляду вказаного вище клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно з ч.5 ст.132 КПК України при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Частиною 5 ст. 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Крім цього, ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
У випадках, передбачених КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі (ч. 1 ст. 104 КПК України).
У протоколі також зазначаються відомості про понятих та їх дані.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Тобто, мова йде можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні з обмеженнями, які виключають можливість зашкодити досудовому розслідуванню.
Оскільки захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не довів, що документи до яких він просить надати тимчасовий доступ мають відношення до даного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про його необґрунтованість та наявність підстав для відмови у задоволенні.
Керуючись ст. 131, 132, 159, 163-166, 309 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12021100120000022 від 12.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1