печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27503/21-к
07 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії в рамках кримінального провадження №12016140060002887 від 12.08.2016 року, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в порядку ст.ст. 303, 304 КПК України на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора та скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим. В обґрунтування доводів скарги зазначив, що постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 11 травня 2021 року, було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12016140060002887 від 12.08.2016 року. Наведену постанову вважає необґрунтованою та безпідставною.
Адвокат в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, заяв про розгляд скарги за його відсутності не направив.
Прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, направили письмові заперечення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, прокурор в судове не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, заяв про розгляд скарги у їх відсутність не направили, письмові заперечення на скаргу, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 , звернувся до Офісу Генерального прокурора з заявою про залучення до кримінального провадження №12016140060002887 від 12.08.2016 року як потерпілого. Постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 11 травня 2021 року, було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12016140060002887 від 12.08.2016 року.
На підставі наведеного, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати постанову та зобов'язати прокурора визнати заявника потерпілим.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
При дослідженні оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального та погоджується з висновками прокурора, враховуючи при цьому, обставини кримінального провадження та вважає, що викладені доводи адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у скарзі та відповідно в його заяві не в повній мірі відповідають фактичним обставинам.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді дійти висновку про обґрунтованість вимог скарги, а відтак слідчий суддя розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 26, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії в рамках кримінального провадження №12016140060002887 від 12.08.2016 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1