Справа №:755/18854/19
Провадження №: 2/755/6950/19
"26" травня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та встановлення порядку користування квартирою, який подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, присудженого за рішенням суду,
05 грудня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, присудженого за рішенням суду, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20 березня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, дата першого судового засідання -14 квітня 2020 року.
21 лютого 2020 року (вх.№13062) в канцелярії зареєстровано зустрічний позов, поданий до суду відповідачем ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 , вселити позивача до квартири та визначити порядок користування житловим приміщенням.
Відповідач в судовому засіданні просив прийняти зустрічну позовну заяву та об'єднати в одне провадження з первісним позовом, оскільки ці позови є взаємопов'язані, стосуються одних правовідносин, тому у разі задоволення зустрічних вимог виключається задоволення первісного позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд цивільної справи без участі позивача та його представника, позов підтримує, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши думку відповідача, вивчивши матеріали зустрічного позову, оцінивши наведені відповідачем підстави для прийняття зустрічного позову, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.
Порядок прийняття зустрічного позову визначений ст. 193 ЦПК України, яким визначено, що підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов'язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Виходячи зі змісту ст. 193 ЦПК України, законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об'єднання в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. 10 ст. 188 ЦПК України, справи об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
Виходячи зі змісту первісного та зустрічного позову, за суб'єктним складом учасників цивільного процесу спір виникає між тими ж самими сторонами, однак є різними щодо обраного способу захисту з урахуванням підстав та предмету позову за цими позовами, не виключають можливість повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову, тобто в розрізі цих позовів, в кожному окремо, підлягають нові обставини, що тягне за собою збір нових доказів та призведе до затягування судового процесу, порушення прав позивача на своєчасний, швидкий розгляд судової справи по суті вимог заявлених у первісному позові.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статями 188, 193, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та встановлення порядку користування квартирою.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)