"08" червня 2010 р. м. Київ К-4061/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року
та постанову Тетіївському районного суду Київської області від 04.11.2008 року
по справі № 2-а-216/2008
за позовом ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області
про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недонарахованої щомісячної державної соціальної допомоги, -
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Тетіївському районного суду Київської області з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недонарахованої щомісячної державної соціальної допомоги.
Позивач зазначив, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»(далі - Закон України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив стягнути його з відповідача за 2006 - 2007 роки.
Постановою Тетіївському районного суду Київської області від 04.11.2008 року, позов задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 2733,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі провести перерахунок пенсії позивачу за період 01 січня 2006 року по 07 жовтня 2007 року -скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 7 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- постанову Тетіївського районного суду Київської області від 4 листопада 2008 року -залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення статті 28 Закону України № 1058-IV від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України №1058-IV від 09 липня 2003 року), статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись зі збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини першої статті 28 Закону України №1058-IV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно було здійснювати з 07 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року по справі № 2-а-216/2008 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБрайко А.І.
підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
підписФедоров М.О.