"25" травня 2010 р. м. Київ К-1019/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
та секретаря Козаченка О.М., за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3., представника Державної податкової адміністрації України Єрмака М.М., позивача ОСОБА_2. та її представників ОСОБА_4., ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації України та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
У грудні 2005 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006 позов ОСОБА_2. задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази Державної податкової адміністрації України від 31.10.2005 №483 в частині накладення на ОСОБА_2. дисциплінарного стягнення у вигляді догани та від 16.12.2005 №358-о «Про припинення державної служби ОСОБА_2».Поновлено позивача на посаді начальника Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції та стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13937 грн. 50 коп. та судові витрати у сумі 3000 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду України від 26.06.2009 було задоволено заяву ОСОБА_1, яка після звільнення позивача займала посаду начальника Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006, внаслідок чого зазначену постанову було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду України від 26.06.2009 та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006.
У касаційній скарзі представник Державної податкової адміністрації України просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду України від 26.06.2009 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006 та скасовуючи зазначене рішення, окружний суд визнав за нововиявлену ту обставину, що ОСОБА_2. звернулась до Звенигородської центральної районної лікарні 16.12.2005 після 17 години, тобто після закінчення робочого часу, і з цих підстав дійшов висновку, що позивача було звільнено з роботи правомірно.
Скасовуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду України від 26.06.2009 та відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні даної заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведена заявником обставина за своїм характером не є нововиявленою відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не має істотного значення для правильного вирішення даної справи, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, зроблених у постанові від 22.05.2006, щодо незаконності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та її звільнення із займаної посади.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки доводи ОСОБА_1, викладені у заяві, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, апеляційним судом правильно було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006, оскільки районний суд, приймаючи рішення у справі, не вирішував питання про її права, свободи, інтереси або обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 необхідно залишити без змін, так як вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації України та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.І. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній