"02" червня 2010 р. К-13167/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Карася О.В.
Костенка М.І.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Андрюхіній І.М.
за участю представників:
представники сторін не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2007
у справі № А-12/358
за позовом Дочірнього підприємства «Орісіл-Калуш»Товариства з обмеженою відповідальністю «Орісіл-Калуш»
до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2007, позовні вимоги ДП «Орісіл-Калуш»ТОВ «Орісіл-Калуш»задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0001472301/0 від 12.07.2006 та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Сторони представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001472301/0 від 12.07.2006, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів нерезидента в сумі 4826 грн., утому числі основний платіж -1552 грн. та штрафні (фінансові) санкції -3274 грн., є встановлений актом перевірки №554/23-1/31695418 від 04.07.2006 факт порушення позивачем п.13.2 ст.13 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме несплата до бюджету податку з доходів нерезидента (канадської фірми «Прем'єр Тех. 2000 Лтд.») від якого позивачем отримано послуги типу інжиніринг (у вигляді лабораторних досліджень та підготовки технічної документації процесу виробництва), за ненадання довідки, яка б підтверджувала, що контрагент позивача (нерезидент) є резидентом країни, з яким укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Відповідно до п.1.36 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»інжиніринг -це надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).
Згідно Інструкції про порядок складання статистичної звітності №1 -наука «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт», затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №290 від 09.09.2003 та чинної на момент виникнення спірних правовідносин, під науковими дослідженнями та розробками слід розуміти творчу діяльність, яка здійснюється на систематичній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу та суспільство, а також пошук нових сфер застосування цих знань.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачу за рахунком №123123 від 22.10.2004 канадською фірмою «Прем'єр Тех 2000 Лтд»надані послуги з підготовки інструкцій, креслень та документів технічного характеру та документації для уніфікації точок зв'язку електричних мереж, а також здійснено лабораторні дослідження пакувальних матеріалів, результатом яких було встановлення можливості використання конкретного пакувального матеріалу на обладнанні, яке виготовляється фірмою «Прем'єр Тех. 2000 Лтд». Оскільки послуги з проведення лабораторних досліджень не підпадають під визначення інжинірингу, вартість цих послуг у рахунку визначена окремо, у відповідача були відсутні правові підстави для віднесення наданих канадською фірмою «Прем'єр Тех 2000 Лтд»в повному обсязі до послуг типу інжиніринг та визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1552 грн.
Погоджується судова колегія і з висновками судів попередніх інстанцій, що виплачений канадській фірмі «Прем'єр Тех 2000 Лтд»дохід не є доходом з джерелом походження з України в розуміння п.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а здійснені позивачем виплати нерезиденту підпадають під дію пп. «й»п. 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого доходи, отримані нерезидентом в якості компенсації вартості (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва) не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими ст. 13 цього Закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, оскільки у даному випадку виплачена позивачем винагорода виступає як вид компенсації вартості послуги наданої резиденту (замовнику) від такого нерезидента, і не є доходом від здійснення господарської діяльності, яка відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повинна бути регулярною, постійною та суттєвою. Проте, податковим органом не доведено факту ведення нерезидентом - канадською фірмою «Прем'єр Тех 2000 Лтд» господарської діяльності на території України.
З огляду на те, що у податкового органу були відсутні підстави для донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб, підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій також відсутні.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.В.Карась
М.І.Костенко Н.Г.Пилипчук
О.І.Степашко