"03" червня 2010 р. м. Київ К-25327/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Федорова М.О.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року
у справі № 02-4-9/268
за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі -позивач) звернулася до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року і направити справу на новий розгляд для вирішення питання про прийняття позовної заяви для розгляду по суті вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено право податкових інспекцій на звернення до суду з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2007 року податковий орган звернувся до суду із позовом про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 з підстав того, що підприємець не звітує з 14 січня 2004 року.
Згідно положень пункту 8 статті 3, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду з адміністративним позов лише у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено компетенцію адміністративних судів, яка поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Так, положеннями пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачене право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, права органів державної податкової служби на звернення до суду з позовною заявою про припинення підприємницької діяльності положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови позивачу відповідно до пункту 1 частини 1 статті109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження у справі, оскільки позовну заяву про припинення підприємницької діяльності не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ М.І. Костенко
_____________________ Н.Є. Маринчак
_____________________ Є.А. Усенко
_____________________ М.О. Федоров