"01" червня 2010 р. м. Київ К-43600/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.,
розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року
по справі № 5/70-39А (22а-12086/08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інтер»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
та Управління державного казначейства у Волинській області
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Конкріт»
та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма»
за участю Прокуратури Волинської області
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
У квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інтер»звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Управління державного казначейства у Волинській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Конкріт»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма», за участю Прокуратури Волинської області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Постановою Господарського суду Волинської області від 23.07.2008 року у даній справі позов задоволено в частині стягнення бюджетного відшкодування в сумі 380213грн., з огляду на правомірність заявлених вимог; та відмовлено в задоволені в частині стягнення бюджетного відшкодування в сумі 666666 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року постанову суду першої інстанції змінено, в частині позову про стягнення суми бюджетного відшкодування на суму 93632 грн. провадження у справі закрито, в частині бюджетного відшкодування на користь позивача у сумі 380213 грн. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано до податкового органу декларації ПДВ з розрахунками сум бюджетного відшкодування.
При здійснені податковою інспекцією перевірки позивача з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування вказано про неможливість за результатами перевірки підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у з зв'язку з ненадходженням на дату закінчення перевірки відповідей на зустрічні перевірки по ланцюгу постачання по постачальниках товариства.
Задовольняючи позовні вимоги, в сумі 380213 грн., суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Як вбачається з акту перевірки, у зв'язку неотриманням відповідей про результати зустрічних перевірок податковим органом не підтверджено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 380213 грн.
Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
Тобто, доводи відповідача щодо прав здійснювати зустрічні перевірки не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом у зв'язку з відсутністю висновків зустрічних перевірок.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог товариства в цій частині позову та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 380213 грн.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року по справі №5/70-39А (22а-12086/08) залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБрайко А.І.
підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
підписФедоров М.О.