"20" травня 2010 р. м. Київ К-20655/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
судді -доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Євтушевському В.М.,
за участю:
представника позивача -Чернова О.А.,
представника відповідача -Скок Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року
у справі № А 23/38
за позовом Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси»
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення, -
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року у задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ залишено без розгляду.
В касаційній скарзі Нікопольська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання Нікопольської ОДПІ про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року.
У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Енергоресурси», посилаючись на те, що ухвали суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у поновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду апеляційну скаргу відповідача виходив з того, що ним було пропущено строк для подання апеляційної скарги, встановлений частиною 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, з неповажних причин без подання заяви про апеляційне оскарження.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Статтею 101 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчинюються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
З аналізу зазначених норм вбачається, що в разі складення постанови в повному обсязі, заява про апеляційне оскарження подається з дня її складення.
Обчислення процесуальних строків регламентується статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 20 березня 2007 року у присутності представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду Дніпропетровської області.
Повний текст постанови господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року був виготовлений 04 червня 2007 року та направлений сторонам 13 червня 2007 року і отриманий Нікопольською ОДПІ 19 червня 2007 року.
Заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відповідач не подавав.
19 липня 2007 року, тобто з пропуском строку подання апеляційної скарги, відповідач направив по пошті до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції апеляційну скаргу на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке мотивував тим, що повний текст постанови господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року був отриманий ним лише 19 червня 2007 року, в зв'язку з чим він не мав можливості оскаржити рішення суду першої інстанції у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Так, законодавець пов'язує термін вирахування процесуального строку не з фактом присутності чи відсутності сторони в судовому засіданні при оголошення рішення суду першої інстанції, а із строком виготовлення постанови судом першої інстанції в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст постанови господарського суду міста Києва від 20 серпня 2007 року був виготовлений 04 червня 2007 року, направлений сторонам 13 червня 2007 року та отриманий відповідачем 19 червня 2007 року.
Таким чином, строк для подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року закінчився 29 червня 2007 року.
Так, доказів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції з 29 червня 2007 року по 19 липня 2007 року позивач не зазначив та не надав.
Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку апеляційного оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2007 року та відсутність підстав поновлення вказаного строку, оскільки відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду ухвали з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ М.І. Костенко
_____________________ Н.Є. Маринчак
_____________________ Є.А. Усенко
_____________________ Т.М. Шипуліна