"01" червня 2010 р. м. Київ № К-4309/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсій та доплати, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2008 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі мінімальної заробітної плати.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 9 липня 2007 року, 460 грн. щомісячно за період з 01 жовтня 2007 по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2008 року змінено, шляхом викладення абзаців 2 та 3 постанови в наступній редакції:
«Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 09 липня 2007 року по 28 грудня 2007 року включно.»
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно з ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09 липня 2007 року, 460 грн. щомісячно за період з 1 жовтня 2007 року по 28 грудня 2007 року включно.».
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 09 червня 2008 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення вимог.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок пенсії та доплати до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду III групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою за період з 01 січня 2007 року по 28 грудня 2007 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2008 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити рішення про закриття провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції -підлягає частковій зміні та скасуванню в частині зміни постанови суду першої інстанції, - за таких підстав.
Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, визнаний інвалідом ІІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, позивач за проживання на території радіоактивного забруднення має право на доплату до пенсії, передбачену статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області з заявою про нарахування державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтею 50 та статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, але в проведенні перерахунку їй було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача провести перерахунок позивачу доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, суди виходили з того, що конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлені саме цим законом, а не постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з вимогами частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Наявність у позивача права на призначення доплати в розмірі не нижчому однієї мінімальної заробітної плати є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
При цьому розмір пенсійних виплат, доплат та компенсацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру, кратному мінімальній заробітній платі (мінімальній пенсії), яка збільшувалась в різні роки Законами України «Про встановлення мінімальної заробітної плати»та Законами України «Про Держаний бюджет України на відповідні роки.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, застосуванню підлягає стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що під час визначення розміру передбачених цією статтею виплати за основу її нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Окрім того, щодо призначення особам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, доплати до пенсії у відповідності до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то пунктом 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 39 Закону України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»»на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві є протиправною з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України, і що позивач має право на доплату до пенсії, передбачену статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»лише з 09.07.2007 року.
Що ж до скасування апеляційним судом постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - то колегія суддів погоджується в висновком апеляційного суду про те, що відповідач повинен провести нарахування та виплату пенсій позивачу, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інваліді третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок апеляційного суду, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Окрім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплення у статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»положення, яким передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України має визначати зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що під час встановлення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, оскільки пенсія позивача має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає помилковим посилання апеляційного суду на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, - як на підставу часткової зміни постанови суду першої інстанції та встановлення 28.12.2007 року кінцевою датою перерахунку позивачу основної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та передбаченої статтею 39 цього ж закону доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, - оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»набрав чинності лише 01.01.2008 року, -а тому його положення не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про встановлення 28.12.2007 року кінцевою датою перерахунку, а відтак, - безпідставно змінив резолютивну частину постанови суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року підлягає зміні в частині встановлення кінцевої дати перерахунку основної та додаткової пенсій з 28.12.2007 року - на 31.12.2007 року; в решті постанова суду апеляційної інстанції -залишається без зміни.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року змінити, виклавши абзац 7 постанови в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок пенсії та доплати до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду III групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року -залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: